Рішення № 86632896, 26.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року справа № 580/2040/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

26.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.04.2019 №0065905013 про застосування штрафних санкцій в сумі 3838,46грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску (далі - ЄВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог податкового законодавства. Зазначає, що в повному обсязі та вчасно сплачує ЄВ. Протиправність його нарахування у подвійному розмірі оскаржена у судовому порядку і на користь позивача прийнято рішення про скасування відповідних вимог. Тому застосування штрафних санкцій є незаконним, а рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 03.07.2019, а позивач 16.07.2019.

16.07.2019 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що позивач за період 2017 рік - 1 квартал 2018 року невчасно сплачувала ЄВ, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, внаслідок чого спірним рішення застосовані штрафні санкції.

Ухвалою суду від 30.07.2019 зупинено провадження у справі до часу набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/3939/19. У зв`язку з набранням законної сили рішенням у вказаній справі суд ухвалою від 21.12.2019 поновив провадження у цій справі та продовжив її розгляд.

Ухвалою від 26.12.2019 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.10.2019 про заміну відповідача на нього, як правонаступника.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 19.04.2019 відповідач прийняв рішення №0065905013 про застосування штрафу в сумі 2025,12 грн. та нарахування пені в сумі 1813,34грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Не погоджуючись з ним позивач звернулася в суд.

Оцінюючи спірне рішення суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464. Згідно з частинами 2 і 3 цієї статті обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктами 1, 4 ч.2 ст.6, абз.1 і 2 ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

У розумінні п.6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.

Відповідно до частин 3, 4 ст.25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На підставі пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частини 2-3 ст.25 Закону № 2464 встановлюють, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. При цьому, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За змістом норм частин 10, 13 ст.25 цього Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пунктом 2 ч.11 ст.25 зазначеного Закону встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частинами 14, 15 і 16 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником ЄВ протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Зі спірного рішення суд установив, що штрафні санкції застосовані до позивача у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем ЄВ за період з 20.04.2018 до 03.04.2019.

Оцінюючи своєчасність сплати позивачем ЄВ за вказаний період, суд врахував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі 580/712/19, що набрало законної сили 13.11.2019. Ним установлено, що ФОП ОСОБА_1 з часу реєстрації у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у контролюючих органах вчасно та в повному обсязі сплачувала єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується такими документами:

платіжними дорученнями: №3 від 08.08.2014 на суму 422,65 грн, №7 від 10.09.2014 на суму 422,65 грн, №8 від 03.10.2014 на суму 422,65 грн, №9 від 06.11.2014 на суму 422,65 грн, №11 від 02.12.2014 на суму 422,65 грн, №12 від 16.01.2015 на суму 422,65 грн;

платіжними дорученнями: №12 від 05.02.2015 на суму 422,65 грн, №14 від 05.03.2015 на суму 422,65 грн, №15 від 02.04.2015 на суму 422,65 грн, №16 від 05.05.2015 на суму 422,65 грн, №17 від 09.06.2015 на суму 422,65 грн, №18 від 06.07.2015 на суму 422,65 грн, №19 від 10.08.2015 на суму 422,65 грн, №22 від 04.09.2015 на суму 422,65 грн, №23 від 06.10.2015 на суму 478,17 грн, №25 від 05.11.2015 на суму 478,17 грн, №26 від 04.12.2015 на суму 478,17 грн, №27 від 04.01.2016 на суму 478,17 грн;

платіжними дорученнями: №30 від 09.02.2016 на суму 303,16 грн, №31 від 02.03.2016 на суму 303,16 грн, №33 від 04.04.2016 на суму 303,16 грн, №36 від 10.05.2016 на суму 303,16 грн, №37 від 06.06.2016 на суму 319,00 грн, №38 від 04.07.2016 на суму 319,00 грн, №40 від 11.08.2016 на суму 319,00 грн, №41 від 08.09.2016 на суму 319,00 грн, №42 від 05.10.2016 на суму 319,00 грн, №44 від 03.11.2016 на суму 319,00 грн, №45 від 05.12.2016 на суму 319,00 грн, №47 від 11.01.2017 на суму 352,00 грн;

платіжними дорученнями: №50 від 06.02.2017 на суму 704,00 грн, №52 від 03.03.2017 на суму 704,00 грн, №67 від 06.04.2017 на суму 704,00 грн, №71 від 03.05.2017 на суму 704,00 грн, №72 від 06.06.2017 на суму 704,00 грн, №73 від 03.07.2017 на суму 704,00 грн, №75 від 08.08.2017 на суму 704,00 грн, №77 від 05.09.2017 на суму 704,00 грн, №78 від 09.10.2017 на суму 704,00 грн, №80 від 08.11.2017 на суму 704,00 грн.; №81 від 06.12.2017 на суму 704,00 грн, № 82 від 05.01.2018 на суму 704,00 грн;

платіжними дорученнями: №86 від 02.02.2018 на суму 819,00 грн, №88 від 12.03.2018 на суму 819,00 грн, №89 від 03.04.2018 на суму 819,00 грн, №91 від 04.05.2018 на суму 819,00 грн, №92 від 07.06.2018 на суму 819,00 грн, №93 від 04.07.2018 на суму 819,00 грн, №95 від 02.08.2018 на суму 819,00 грн, №96 від 04.09.2018 на суму 819,00 грн, №97 від 02.10.2018 на суму 819,00 грн, №101 від 23.11.2018 на суму 819,00 грн, №103 від 03.12.2018 на суму 819,00 грн, №104 від 03.01.2019 на суму 819,00 грн.

У справі у справі 580/712/19 суд зазначив, що ОСОБА_1 реалізує своє право на зайняття діяльністю у сфері права як фізична особа - підприємець, а не як арбітражний керуючий. Обидва види діяльності ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, так і арбітражного керуючого, пов`язані з діяльністю у сфері права. Оскільки дохід позивачу приносить саме її діяльність як ФОП, а не арбітражного керуючого, то вона повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізична особа-підприємець. Оскільки види діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця так і особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають (діяльність у сфері права), відсутні підстави здійснювати подвійне оподаткування, адже це суперечить принципам податкового законодавства. Тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку, які фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування та перебуваючи на податковому обліку як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, повинна вести єдиний податковий облік та сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове страхування, як фізична особа-підприємець.

На підставі таких висновків суд вищевказаним рішенням визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 №Ф-59773-17 у сумі 14181,42грн., якою позивачу нараховано ЄВ, як фізичній особі-підприємцю та одночасно особі з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане рішення бепосередньо впливає на обгрунтованість висновків податкового органу щодо своєчасності сплати сум ЄВ, оскільки стосується зарахування сплачених нею сум у календарній черговості.

З даних облікової картки позивача суд встановив, що сплачено ЄВ платіжними дорученнями: від 07.02.2019 №105 на суму 918,06грн., від 07.03.2019 №108 на суму 918,06грн., від 03.04.2019 №108 на суму 918,06грн., від 08.05.2019 №110 на суму 918,06грн.

Враховуючи, що своєчасна сплата ЄВ позивачем за період з квітня 2018 року до січня 2019 року та безпідставність подвійного нарахування, як фізичної особи-підприємця та одночасно самозайнятої особи з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а сплата ЄВ за період лютий-травень 2019 року - вищевказаними платіжними дорученнями, суд дійшов висновку, що застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій є необґрунтованим.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що спірне рішення у цій справі є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40грн. відповідно до квитанції від 26.06.2019 №0.0.1393792289.1 підлягає стягненню, як понесені судові витрати, на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі. Інших клопотань щодо розподілу судових витрат не заявлено.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) від 19.04.2019 №0065905013 про застосування штрафу в сумі 2025,12 грн. та нарахування пені в сумі 1813,34грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 26.12.2019.