
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2019 р. Справа № 480/3959/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - Гузенка В.В.,
представника відповідача - Фадєєва В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3959/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 було закрито провадження у справі №480/1213/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 08 серпня 2018 року №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів».
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі №480/1213/19 скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №480/1213/19. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу від 03.10.2019 судова справа розподілена судді Кунець О.М. Присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №480/3959/19.
Ухвалою суду від 09.10.2019 прийнято справу №480/3959/19 до провадження судді Кунець О.М. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ухвали суду від 13.11.2019р. справу було призначено до судового розгляду на 04.12.2019р., в подальшому оголошено перерву до 12.12.2019р.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просить суд :
- визнати протиправним та нечинним Рішення Сумської міської ради від 08 серпня 2018 року №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів».
Так, 20 червня 2018 року Відповідачем було прийнято Рішення Сумської міської ради «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» №3539-МР (далі по тексту - рішення № 3539-МР). Проект даного Рішення №3539-МР було відповідно до вимоги законодавства, було опубліковано 15 червня 2018 року на відповідному сайті Сумської міської ради у розділі "Проекти документів".
Пункт 1 Рішення №3539-МР визначає, що у випадках, передбачених пунктом 6.2 розділу 6 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 30.11.2016 №1498-МР, плата за користування особистим строковим сервітутом визначається згідно з розрахунком (додаток 1).
Додаток №1 до Рішення № 3539-МР від 20.06.2018р. містив розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом, яка має вираховуватись за наступною формулою;
П = С х S х В, де
П - р і ч н а плата за користування особистим строковим сервітутом, гри.;
С - середня нормативна грошова оцінка земель на території міста Суми. грн./м2;
S - площа об`єкта особистого строкового сервітуту, м~;
В - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі на території міста Суми, встановлений відповідним рішенням Сумської міської ради. %.
Також даний Додаток № 1 до Рішення № 3539-МР містить абз. 2 і абз. 3. які передбачають, що за наступні роки розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом проводиться з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до встановленого законодавством порядку. Зміна середньої нормативної грошової оцінки земель на території міста Сумні у зв 'язку з її індексацією проводиться без внесення змін до договору особистого строкового сервітуту.
08 серпня 2018 року Відповідачем приймається ще одне Рішення №3763 МР про внесення змін до Рішення №3539-МР.
Рішенням №3763-МР Відповідач вирішив внести зміни до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Сумні за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів», виклавши додаток І до рішення у новій редакції.
Після прийняття оскаржуваного Рішення №3763-МР розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом має розраховуватись за наступною формулою:
П = С х S х В, де
П - щ о м і с я ч н а плата за користування особистим строковим сервітутом грн/м,
С - середня нормативна грошова оцінка земель на території міста Суми грн/м,
S - площа об`єкта особистого строкового сервітуту, м2;
В - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі на території міста Суми, встановлений відповідним рішенням Сумської міської ради, %.
Як наслідок, складова формули «П» як результат розрахунку з м і н и л а с ь з щорічної плати на щомісячну. Тобто, фактично Відповідач у 12 разів з б і л ь ш и в розмір плати за користування особистим строковим сервітутом.
Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідач не обмежився коригуванням складової формули розрахунку плати за користування особистим строковим сервітутом, а і змінив текст наступних після формули абзаців додатку № 1.
Як вбачається з преамбули Рішення №3763-МР, воно прийняте у зв`язку з технічною п о м и л к о ю, з метою врегулювання питання плати за користування особистим строковим сервітутом на території міста Суми.
Однак на переконання позивача, що мова у даному випадку йде не про виправлення помилок. Мова йде про викладення Додатку № 1 у н о в і й р е д а к ц і ї з докорінними з м і н а м и по суті р і ш е н н я № 3539-МР.
В результаті застосування формули у редакції Рішення №3763-МР щомісячна плата Позивача за користування особистим строковим сервітутом становить 12% від нормативної грошової оцінки землі, а щорічна - 144%.
При цьому, позивач просить суд врахувати, що із тексту документу, розміщеного на сайті Сумської міської ради, відповідне рішення міської ради №3763-МР від 08.08.2018р.
- по-перше, не містило погоджувального листа;
- по-друге, проект даного Рішення №3539-МР на сайті Сумської міської ради у розділі «Проекти документів» відсутній.
Як наслідок, при прийнятті оскаржуваного Рішення №3763-МР Відповідачем було порушено, зокрема, ст. 25 та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як в частині процесуального порядку прийняття рішень (відсутнє оприлюднення нормативно-правового акту), так і в частині змісту рішення (обгрунтування технічною помилкою фактичного внесення суттєвих змін).
При цьому, позивач просив суд звернути увагу на те, що 19 грудня 2018 року Відповідачем було прийняте Рішення №4396-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» (зі змінами)» (далі по тексту - рішення №4396- МР).
Проект даного Рішення №4396-МР було опубліковано 09 листопада 2018 року на сайті Сумської міської ради у розділі «Проекти документів».
Даним рішенням №4396-МР також було вирішено внести зміни до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018, року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» (зі змінами), а саме додаток 1 до рішення після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «Для користувачів, у яких об`єкт особистого строкового сервітуту розташований в зоні відпочинку (в межах прибережної захисної смуги), до щомісячної плати за користування особистим строковим сервітутом застосовується коефіцієнт 0,5.». У зв`язку з цим абзаци третій-четвертий вважати абзацами четвертим- п ’ятим відповідно.
Тобто, у даному випадку, Відповідачем при внесенні змін до розрахунку їх необхідність повинна обґрунтовуватись не технічною помилкою, а, як у випадку з Рішенням №3763-МР повинна дотримуватися процедура прийняття та оприлюднення нормативно-правового акту.
При цьому, зміни, які вносяться до Рішення №3539-МР оскаржуваним Рішенням №3763-МР, на переконання позивача, фактично є більш суттєвими та значущими.
Отже, позивач вважає, що вказане Рішення №3763-МР прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, є протиправним та таким, що порушує охоронювані права та законні інтереси суб`єктів господарювання на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) згідно з дозвільними документами, отриманими відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 30.11.2016р. №1498-МР.
Крім цього, на переконання позивача, окрім процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного Рішення №3763-МР Відповідач допустив ще і неправомірне обмеження конкуренції відносно суб`єктів господарювання, які використовують земельні ділянки, що належать Сумській міській раді, на праві земельного сервітуту.
Представник позивача в судовому засіданні у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими і безпідставними. Просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, у відзиві (а.с.30-33, І том) відповідач зазначає, що приймаючи рішення від 08.08.2018 № 3763-МР “Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР “Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів” Сумська міська рада діяла в межах та у спосіб, що передбачені чинними нормативно-правовими актами.
Так, відповідач зазначає, що позивачу, як суб`єкту господарювання, було передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 , біля АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , в м. Суми, площею 0,0030 га, строком на 1 (один) рік на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди (кіоск з продажу непродовольчих товарів).
01.10.2018 між сторонами по справі було укладено Договір № 009/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми (далі - Договір).
Як зазначено у преамбулі, Договір укладений відповідно до рішень Сумської міської ради від 06.05.2015 № 4307-МР «Про затвердження, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Суми», від 30.11.2016 № 1498-МР «Про Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми», від 25.10.2017 № 2731-МР «Про передачу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди ( кіоск з продажу непродовольчих товарів) для провадження підприємницької діяльності» та від 20.06.2018 № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» ( з і з м і н а м и).
Щомісячний розмір плати за користування особистим строковим сервітутом, що зазначений у пунктах 3.1., 3.2. Розділу 3 Договору, встановлений Оскаржуваним рішенням.
При цьому, відповідач посилається на ст.638 Цивільного кодексу України якою встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто, на переконання відповідача, підписуючи Договір, Позивач погодився з усіма істотними умовами Договору, в тому числі і з Розділом 3 «Розрахунки за Договором», згідно якого установлений щомісячний розмір плати у 2018 році - 1493,58 грн., а за всі наступні роки, розрахунок плати проводиться з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель, відповідно до встановленого законодавством порядку та з актами відповідно до яких був укладений Договір, в тому числі і з Оскаржуваним рішенням.
Враховуючи зазначене вище, відповідач вважає, що Сумська міська рада прийняла акти, в тому числі і оскаржуване рішення, якими урегулювала питання з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів. Відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності врегульовано Земельним кодексом України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про землеустрій», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011.
За частинами 2, 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності -
одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно з пунктом «в» статті 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів щодо права на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
Статтею 98 Земельного кодексу України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Згідно статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Відповідне положення визначене і статтею 402 Цивільного кодексу України.
Статтею 401 Цивільного кодексу України визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
За статтею 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Аналогічне положення містить частина 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено, що акти ради, виконавчого комітету ради, прийняті в межах наданих йому повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Так, у відповідності до повноважень Сумською міською радою рішенням від 25.10.2017 № 2731-МР позивачу, як суб`єкту господарювання, було передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 біля АДРЕСА_3 , в м. Суми, площею 0,0030 га, строком на 1 (один) рік на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди (кіоск з продажу непродовольчих товарів).
01.10.2018 між сторонами по справі було укладено Договір №009/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми (далі - Договір).
Як зазначено у преамбулі, Договір укладений відповідно до рішень Сумської міської ради від 06.05.2015 №4307-МР «Про затвердження, технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Суми», від 30.11.2016 №1498-МР «Про Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми», від 25.10.2017 №2731-МР «Про передачу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди ( кіоск з продажу непродовольчих товарів) для провадження підприємницької діяльності» та від 20.06.2018 № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» (зі змінами).
Так, порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.201 1р. №244.
30 листопада 2016 року на підставі даного наказу Відповідачем розроблено та прийнято Рішення Сумської міської ради «Про Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми» №1498-МР (далі по тексту - Рішення № 1498-МР).
Пункт 6.2 Рішення №1498-МР передбачає, що після набрання чинності цього нормативно-правового акта, замовники, яким відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 лютого 2013 року №2155-МР, сесією Сумської міської ради надано дозвіл на виготовлення паспорта прив`язки тимчасової споруди (далі по тексту - ТС) та розроблення технічної документації щодо встановлення меж сервітуту для розміщення ТС, мають право розробити вказану документацію та, на підставі рішення Сумської міської ради, отримати у користування земельну ділянку на праві особистого строкового сервітуту під розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності, укласти договір особистого строкового сервітуту та оформити паспорт прив`язки.
20 червня 2018 року Відповідачем було прийнято Рішення Сумської міської ради «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» №3539-МР (далі по тексту - рішення №3539-МР).
Проект даного Рішення №3539-МР було опубліковано 15 червня 2018 року на сайті Сумської міської ради у розділі «Проекти документів».
Пункт 1 Рішення №3539-МР визначає, що у випадках, передбачених пунктом 6.2 розділу 6 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 30.11.2016 №1498-МР, плата за користування особистим строковим сервітутом визначається згідно з розрахунком ( д о д а т о к 1).
Як свідчить погоджувальний лист до Рішення №3539-МР, дане рішення доопрацьовано і вичитано, текст відповідає оригіналу прийнятого рішення та вимогам статей 6-9 Закону України "Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про захист персональних даних». Вказане засвідчили своїми підписами
- голова постійної комісії з питань законності, взаємодії з правоохоронними органами, запобігання та протидії корупції, місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності та етики, з питань майна комунальної власності та приватизації Сумської міської ради О.В. Зименко;
- начальник управління архітектури та містобудування Сумської міської ради - головний архітектор А.В. Кривцов (безпосередній виконавець);
- завідувач сектору юридичного забезпечення та договірних відносин відділу фінансового забезпечення та правових питань управління архітектури та містобудування Сумської міської ради Б.П. Бересток
- начальник правового управління Сумської міської ради О.В. Чайченко
- перший заступник міського голови В.В. Войтенко
- секретар Сумської міської ради А.В. Баранов
Д о д а т о к №1 до Рішення №3539-МР від 20.06.2018р. містить розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом, яка має вираховуватись за наступною формулою;
П = С х S х В, де
П - річна плата за користування особистим строковим сервітутом, грн.;
С - середня нормативна грошова оцінка земель на території міста Суми. грн./м2;
S - площа об`єкта особистого строкового сервітуту, м.кв.;
В - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі на території міста Суми, встановлений відповідним рішенням Сумської міської ради. %.
Також даний Додаток № 1 до Рішення № 3539-МР містив абз. 2 і абз. 3. які передбачають, що за наступні роки розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом проводиться з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до встановленого законодавством порядку. Зміна середньої нормативної грошової оцінки земель на території міста Сумні у зв 'язку з її індексацією проводиться без внесення змін до договору особистого строкового сервітуту.
08 серпня 2018 року Відповідачем було прийнято ще одне (оскаржуване у даній справі) Рішення №3763 МР про внесення змін до Рішення №3539-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів».
Отже, Рішенням №3763-МР Відповідач вирішив внести зміни до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Сумні за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів», виклавши д о д а то к 1 до рішення у новій редакції.
Після прийняття оскаржуваного Рішення №3763-МР розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом має розраховуватись за наступною формулою:
П = С х 8 х В, де
П - щомісячна плата за користування особистим строковим сервітутом, грн.;
С - середня нормативна грошова оцінка земель на території міста Суми, грн./м ;
S - площа об`єкта особистого строкового сервітуту, м2;
В - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі на території міста Суми, встановлений відповідним рішенням Сумської міської ради, %.
Як наслідок, складова формули «П» як результат розрахунку змінилась з щорічної плати на щомісячну. Тобто, фактично Відповідач у 12 р а з і в з б і л ь ш и в розмір п л а т и за користування особистим строковим сервітутом.
Крім цього, відповідач не обмежився коригуванням складової формули розрахунку плати за користування особистим строковим сервітутом, а і змінив текст наступних після формули абзаців додатку № 1.
Формулу, вказану у Рішенні №3763-МР, Відповідач застосував у Договорі з Позивачем (п. 3.1 Договору). При цьому абз. 8 п. 3.1 Договору визначає, що розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі на території Міста суми становить 12% (коефіцієнт В формули).
В результаті застосування формули у редакції Рішення №3763-МР щомісячна плата Позивача за користування особистим строковим сервітутом становить 12% від нормативної грошової оцінки землі, а щорічна - 144%.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходить з наступного:
Предметом позову є визнання протиправним та нечинним прийнятого Відповідачем рішення №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» (далі по тексту - Рішення № 3763).
Саме проект оскаржуваного Рішення № 3763, первісні та супровідні документи по ньому і було неодноразово витребувано судом у Відповідача, зокрема, протокольною ухвалою від 04.12.2019р.
Всупереч вимог ухвали суду, Відповідачем не надано зазначених документів.
Отже, суд приходить до висновку, що проект оскаржуваного Рішення № 3763 не складався взагалі.
Слід зазначити, що відповідно до ч.11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі п р о е к т и актів о п р и л юд н ю ю ть ся негайно після їх підготовки.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Рішенням Сумської міської ради від 26 листопада 2015 року №1-МР затверджено Регламент роботи Сумської міської ради VII скликання (надалі - Регламент). У подальшому до нього вносились зміни, і станом на дату прийняття спірного Рішення Регламент діяв у редакції від 29.11.2017, підстава: Рішення Сумської міської ради №2850 - МР.
Відповідно до п.3 ст.58 Регламенту проекти рішень з усіма наявними до них пропозиціями, правками та доповненнями (за наявності), а також з листами узгоджень, довідковими, інформаційними, експертними та іншими матеріалами до них зберігаються за місцем їх розроблення (в галузевих виконавчих органах ради) протягом діючого скликання міської ради (якщо інше не передбачено нормами чинного законодавства України).
Отже, вказаний проект Рішення № 3763 (у випадку його існування) безумовно має зберігатися з усіма наявними матеріалами, за місцем його розроблення і мав бути наданий Відповідачем.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 статті 25 Регламенту право нормотворчої ініціативи має, зокрема депутат міської ради.
Згідно з наданими Відповідачем поясненнями від 17.05.2019р. №369/03.02.02- 09, від 28.10.2019р. №331/08.01-24 та від 09.12.2019р. №331/08.01-24. ініціатором розгляду питання «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» є депутат Сумської міської ради VII скликання Мельник В .А. (пункт 76 протоколу II пленарного засідання від 08.08.208р.).
Як вбачається з Витягу з протоколу II пленарного засідання ХІЛІІ сесії Сумської міської ради VII скликання від 08.08.2018р., власне за пропозицію депутата Сумської міської ради ОСОБА_2 та начальника управління архітектури та містобудування Сумської міської ради Кравцова А.В. щодо внесення до порядку денного питання про розгляд Рішення № 3763 депутат ОСОБА_2 не голосував.
Відповідно до п.1 ст.27 Регламенту проект рішення міської ради готує суб`єкт нормотворчої ініціативи в міській раді, визначений статтею 25 Регламенту, або за дорученням міського голови чи за дорученням міської ради, рекомендацією постійної комісії відповідні виконавчі органи міської ради (відділи, управління, департаменти тощо).
Як вбачається з п. 76 Витягу з протоколу від 08.08.2018р., проект Рішення №3763-МР підготовлено управлінням архітектури та містобудування Сумської міської Ради.
Також до протоколу додане обгрунтування управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про необхідність термінового розгляду проекту Рішення №3763-МР.
З даних приписів Регламенту та Положення про Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, на які посилається Відповідач у поясненнях від 09.12.2019р. № 331/08.01-24 вбачається єдиний можливий варіант, за яким Управління архітектури та містобудування СМР може виступити розробником проекту Рішення № 3763 - за дорученням міського голови або міської ради, але в жодному випадку не за ініціативи депутата ОСОБА_2 .
Однак Відповідачем не було надано будь-якого підтвердження того, що управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради надавалось доручення на підготовку проекту Рішення № 3763, і що такий проект взагалі готувався.
У статті 28 Регламенту викладені вимоги до проекту рішення, що вноситься на розгляд міської ради.
Відповідно до ст. 29 Регламенту передбачена процедура візування проекту рішення. Так, згідно п. 1 ст. 29 проект рішення вважається підготовленим після його погодження та візування відповідно до положень даної статті.
Відповідно до п. 4 ст. 29 Регламенту, підготовлений проект рішення візують у наступному порядку:
1) суб`єкт нормотворчості (ініціатор розгляду питання);
2) керівник виконавчого органу за належністю (розробник проекту рішення);
3) посадова особа, на яку покладено ведення правової роботи у структурному підрозділі ради - розробника проекту рішення відповідно до покладених обов`язків (за наявності такої посади);
4) директор департаменту фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, якщо проект рішення містить положення щодо врегулювання фінансових питань або проект рішення стосується галузевих програм;
5) перший заступник міського голови або заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обоє`язків;
6) начальник правового управління міської ради;
7) секретар міської ради.
Відповідно до п. 6 ст. 29 Регламенту суб`єкт нормотворчості. визначений п. 2, З ст. 25 Регламенту (тобто, у даному випадку депутат міської ради) подає секретарю міської ради офіційний лист ((зареєстрований у відповідному структурному підрозділі міської ради) разом з розробленим проектом рішення. Секретар міської ради (у разі відповідності оформлення проекту рішення вимогам Регламенту по оформленню проекту рішення Сумської міської ради, які викладені в додатку до Регламенту роботи Сумської міської ради VII скликання) реєструє його в Журналі реєстрації проектів рішень міської ради ініціаторами розгляду яких є депутати та депутатські групи і фракції та направляє копії даного проекту рішення разом з супровідним листом одночасно всім відповідним посадовим особам виконавчих органів міської ради на візування у терміни, визначені Регламентом роботи міської ради, забезпечує розгляд проекту рішення постійними депутатськими комісіями, організовує та контролює своєчасність отримання висновків, обґрунтувань та рекомендацій до проекту рішення, які визначені цим Регламентом.
Як вбачається з відсутності проекту Рішення № 3763-МР, вказане рішення процедуру візування у порядку, встановленому Регламентом, не проходило. Будь-яких виключень стосовно обов"язковості дотримання даної процедури Регламентом не встановлено.
У подальшому відповідно до ч. 1 ст. ЗО Регламенту завізований суб`єктом нормотворчості (ініціатором розгляду питання) проект рішення міської ради проходить процедуру оприлюднення на офіційному сайті Сумської міської ради
в мережі Інтернет з дотриманням термінів, відповідно до вимог даної статті.
Як передбачено у п. З ст. ЗО Регламенту, винятком щодо строків оприлюднення є ті проекти рішень, що виносяться з питань, які потребують невідкладного вирішення.
В даному випадку Відповідачем до пояснень від 17.05.2019р. № 369/03.02.02- 09 додано копія обґрунтування необхідності термінового розгляду питання Рішення № 3763.
Дана копія адресована Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської рад Сумському міському голові Лисенку О.М., не містить дати, вихідного номера, будь-яких штампів, що свідчать про його належне проходження та долучення до проекту Рішення № 3763-МР, та у його тексті не згадується начебто його ініціатор депутат ОСОБА_2 .
Власне у якості обґрунтування необхідності термінового розгляду даного питання розробник проекту зазначає, що у зв`язку з технічному помилкою, розрахунком передбачена не щомісячна, а річна плата.
Зазначена ситуація призведе до зменшення загального обсягу надходжень міського бюджету м. Суми, що, у свою чергу, може негативно вплинути на умови життєзабезпечення міста.
Однак варто зауважити, що рішенням № 3539-МР було встановлено формулу для розрахунку плати за користування особистим строковим сервітутом у вигляді, в якому вона існувала до прийняття цього рішення і який відповідає чинному законодавству України. Відповідно. Розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом у редакції Рішення № 3539-МР не створював ситуації, за якої було можливе зменшення загального обсягу бюджетних надходжень м. Суми.
Як наслідок, прийняття Рішення № 3763 не усунуло ситуацію, за якої було можливе зменшення надходжень до бюджету, оскільки такої ситуації не було взагалі.
Отже, обґрунтування необхідності термінового розгляду питання щодо прийняття Рішення № 3763 не відповідає вимогам п. З ст. ЗО Регламенту і не може слугувати підставою для неоприлюднення проекту Рішення.
Як наслідок. Відповідачем було порушено процедуру підготовки, прийняття та оприлюднення оскаржуваного Рішення № 3763, яке в результаті цього має бути визнане протиправним та нечинним.
Щодо зміни розрахунку плати за користування особистим сервітутом:
30.11.2016 р. Сумською міською радою було прийнято рішення "Про правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми" №1498-МР.
Пунктом 6.2 Додатку до Рішення № 1498-МР передбачено, що після набрання чинності цього нормативно-правового акта, замовники, яким відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 лютого 2013 року № 2155-МР, сесією Сумської міської ради надано дозвіл на виготовлення паспорта прив`язки ТС та розроблення технічної документації щодо встановлення меж сервітуту для розміщення ТС, мають право розробити вказану документацію та, на підставі рішення Сумської міської ради, отримати у користування земельну ділянку на праві особистого строкового сервітуту під розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності, укласти договір особистого строкового сервітуту та оформити паспорт прив`язки.
Рішенням Сумської міської ради від 25.10.2017 р. №2731-МР Позивачу, як суб`єкту господарювання, було передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_4 Чернігівській, площею 0, 0030 га, строком на 1 (один) рік на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди.
Відповідно до п. 1 вказаного Рішення № 2731-МР вирішено передати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 Суми, площею 0,0030 га, строком на 1 (один) рік на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди (кіоск з продажу непродовольчих товарів) для провадження підприємницької діяльності та встановити плату у розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної тати за користування земельними ділянками на території міста Суми, на підставі рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 № 4562-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» (зі змінами).
Рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 № 4562-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» (далі по тексту - Рішення № 4562-МР) набрало чинності з 01.01.2016р., діяло до 01.01.2019р. і врегульовувало порядок і розмір нарахування і сплати плати за землю власниками земельних ділянок та землекористувачами.
Зокрема, п.7.2 ч.7 Положення про встановлення плати за землю на території міста Суми, що є додатком до Рішення № 4562-МР, встановлював у таблиці розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми в залежності від функціонального використання землі.
П.п.2.2.4 п.2.2. ч.2 таблиці конкретизував, що при здійсненні торгівлі з тимчасових споруд розмір плати становить 12,0% від нормативної грошової оцінки. Вказаний розмір відповідає розміру плати, визначеному Рішенням №2731- МР від 25.10.2017р.
П. 9.2 Положення про встановлення плати за землю на території міста Суми, що є додатком до Рішення № 4562-МР вказує, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.
Як встановлено п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0.3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Тобто, законодавець обмежив максимальний розмір річної плати за землю на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Єдине виключення з даного правила передбачене п.п.288.5.3 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, яка встановлює, що розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
У даному випадку сукупністю рішень Сумської міської ради №4562-МР від 08.07.2015р., №1498-МР від 30.11.2016р., №2731-МР від 25.10.2017р. встановлено, що Позивач має сплачувати плату за користування особистим строковим сервітутом у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно, з поділом на щомісячні платежі.
Вказаний розмір є максимальним розміром плати за землю, визначеним чинним податковим законодавством України і відповідає розміру, встановленому Сумською міською радою Рішенням №4562-МР від 08.07.2015р. для даної категорії функціонального використання земельної ділянки.
Після прийняття оскаржуваного Рішення №3763-МР розрахунок плати за користування особистим строковим сервітутом має розраховуватись за формулою:
П = С х S х В, де П - щомісячна плата за користування особистим
строковим сервітутом, грн.;
Результат розрахунку («П») змінився з щ о р і ч н о ї плати на що м і с я ч ну. Тобто, фактично Відповідач у 12 разів збільшив розмір плати за користування особистим строковим сервітутом для всіх суб`єктів, на яких розповсюджувало свою дію Рішення № 3539-МР.
Як наслідок, прийняття Рішення № 3763-МР призвело до протиправного встановлення Відповідачем плати за користування Позивачем земельною ділянкою у вигляді строкового сервітуту на рівні 144% від нормативної грошової оцінки даної ділянки.
Крім цього, суд погоджується з позицією позивача стосовно неправомірного фінансове обтяження з боку Відповідача всіх осіб, відносно яких має бути застосоване Рішення №3763-МР та встановлення дискримінаційних положень відносно орендарів та власників земельних ділянок.
Відповідно до пункту 24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України. Пунктом 12.3 ст.12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Частиною 3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їхньої компетенції.
Більш того, Закон України «Про захист економічної конкуренції» в частині 2 статті 4 встановлює, що суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив па конкуренцію.
Абзацом 8 ч.2 ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що анти конкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що вчинення анти конкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб`єкт господарювання можуть оспорювані такі акти в установленому законом порядку.
Отже, окрім процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного Рішення №3763-МР Відповідач допустив ще і неправомірне обмеження конкуренції відносно суб`єктів господарювання, які використовують земельні ділянки, що належать Сумській міській раді, на праві земельного сервітуту.
Відповідачем не доведено правову обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, не спростовано доводів позивача, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 08 серпня 2018 року №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів», є обґрунтованими, правомірними та , відповідно, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення – задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) від 08 серпня 2018 року №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів».
Відповідно до ч.1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати Сумську міську раду (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) невідкладно, після набрання даним рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину даного рішення, у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення Сумської міської ради від 08 серпня 2018 року №3763-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року №3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів».
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.12.2019 року.
Суддя О.М. Кунець
Судове рішення № 86632809, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/3959/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: