Рішення № 86632727, 26.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3481/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 № Ф - 88871-57 у сумі 8 190 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що нею було помилково подано звіт за 2018 рік про нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати за себе єдиного внеску (є інвалідом другої групи), а заяв про добровільну участь у сплаті ЄСВ позивач до контролюючих органів не подавав.

08.11.2019 судом отримано відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно реєстраційних та облікових даних АІС "Податковий блок" ОСОБА_1 не є платником єдиного внеску та податок по єдиному соціальному внеску не нараховувався. Недоїмка в сумі 8190,60 грн. виникла в результаті самостійно поданого звіту по єдиному соціальному внеску №7713 від 01.11.2018. На підставі цих даних ГУ ДПС у Хмельницькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-88871-57 від 25.09.2019 на суму 8190,60 грн., відповідно до вимог чинного законодавства (арк. спр. 34-35).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 07.12.2017 по 26.10.2018, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.12.2017, реєстраційними даними платника ОСОБА_1 та листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2019 за №7937/22-01-57-05-12 (арк. спр. 12-13, 26-27, 41-42).

Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1001030 від 06.12.2017, ОСОБА_1 встановлено інвалідність другої групи на строк до 1.01.2019 (арк. спр. 19).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1111630 від 10.12.2018, ОСОБА_1 встановлено інвалідність третьої групи на строк до 1.01.2021 (арк. спр. 20).

ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звіт Форми №Д5 (річна) від 01.11.2018 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, відповідно до якого визначено суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень-жовтень 2018 року - 8190,60 гривень (арк. спр. 17-18).

ГУ ДФС у Хмельницькій області сформувало Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 №Ф-88871-57 зі сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 8190,60 грн., станом на 30.11.2018 (арк. спр. 30).

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №153222 від 21.10.2019, виданій ОСОБА_1 , вона перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і отримує пенсію по інвалідності 2 групи з 06.12.2017 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2020 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (арк. спр. 23).

21.10.2019 позивач звернулась до Шепетівського управління ГУ ДПС у Хмельницькій області із листом, в якому зазначила про те, що нею було помилково заповнено суму нарахованого ЄСВ, в зв`язку з чим виникла сума недоїмки (8190,60 грн.), та просила зняти суму нарахування по єдиному внеску, як помилково внесену (арк. спр. 25).

Листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2019 за №7937/22-01-57-05-12 позивача повідомлено, що суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізособами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню (арк. спр. 26-27).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, а також порядок нарахування, обчислення та його сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, позивач є особою, яка відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI звільняється від сплати за себе єдиного внеску, що не заперечується відповідачем. Однак потрібно враховувати, що позивач, який є особою з інвалідністю, може бути платником лише у випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового страхування, доказів чого відповідач не надав.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону №2464-VI, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону №2464-VI договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Отже, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску має бути врахований контролюючим органом лише при наявності заяви про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та укладення відповідного договору.

Проте позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Тобто, він у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебуває, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок за 2018 рік у позивача відсутній.

У той же час, помилкове подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року по справі №806/1503/16.

Отже, враховуючи те, що позивач є особою з інвалідністю, отримує відповідну пенсію, а відтак звільнений від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, він не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №806/2169/16, від 20 грудня 2019 року по справі №817/1241/16. Таким чином, оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо іншої частини позовних вимог - визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пункту 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Отже, в задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити, оскільки дії суб`єкта владних повноважень по формуванню та направленню вимоги про сплату боргу належать до повноважень контролюючих органів. Позивач у позові не конкретизує дій, які він вважає протиправними, якими не є складання вимоги та інше, вказане у позові. Відтак, оскаржувані дії не є такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Виключно результат реалізації повноважень контролюючого органу у вигляді відповідного рішення, а не процес реалізації його повноважень, є належним та достатнім предметом судового оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05 листопада 2018 року у справі №806/2169/16, 04 вересня 2019 року по справі №806/1503/16 та від 20 грудня 2019 року по справі №817/1241/16, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв у межах закону при формуванні вимоги від 25.09.2019 № Ф - 88871-57 зі сплати заборгованості з єдиного внеску ОСОБА_1 у розмірі 8190,60 гривень, тому позовні вимоги в частині, що стосуються оскаржуваного рішення, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено 1536,80 грн. (2-і вимоги), на його користь слід присудити 768,40 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.09.2019 № Ф - 88871-57 у сумі 8190,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 грудня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя А.І. Петричкович