Рішення № 86632708, 26.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3858/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.07.2019 № 22 про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначені пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком починаючи з 01.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.05.1980 був прийнятий на роботу шофером в колгосп "Радянська Україна", який 01.05.1992 було реорганізовано в КСП "Случ", 07.03.2000 останнє було реорганізовано в СГК "Случ" та 30.01.2002 СТК "Случ" було реорганізовано у СТОВ "Случ".

Зазначені підприємства є правонаступниками одне одного та позивач працював у них по 27.12.2006.

Позивачу 30.06.2019 виповнилось 60 років і при стажі роботи більше 26 років, згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у останнього виникло право на пенсію за віком.

12.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про признання пенсії за віком та надав необхідні для цього документи.

Однак, рішенням відповідача від 19.07.2019 №22 у призначенні пенсії позивачу відмовлено, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, про що його повідомлено листом від 29.07.2019 № 25046/03.

Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким що порушує його права.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 24.12.2019 подав до суду відзив в якому зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 13.06.1977 заповнена з порушенням Положення, записи про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих виходнів завірені печаткою СТОВ "Случ", яке створене в 2002 році та відсутні підписи керівника господарства або спеціалізованої установи.

Також вказує, що у архівній довідці №03-01/448 від 07.06.2019 виданій Трудовим архівом Красилівського району Хмельницької області зазначено особу ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком, надавши при цьому усі необхідні документи.

Рішенням від 19.07.2019 №22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно наданої відповіді від 29.07.2019 №25046/03, позивачу до страхового стажу не врахований період роботи в колгоспі "Радянська Україна" з 1980 року по 1998 рік, оскільки в трудовій книжці записи про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих виходнів завірені печаткою СТОВ "Случ", яке створене в 2002 році та відсутні підписи керівника господарства або спеціально уповноваженої ним особи.

В архівній довідці від 07.06.2019 №03-01/447 виданої Красилівським районним трудовим архівом, відомості про трудову діяльність за вказаний період відсутні, оскільки в первинних документах (книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспника) значиться ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним позивача.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 7 Закону №1788-XII, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Статтею 12 Закону №1788-XII встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1-2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок ведення трудових книжок працівників регулює Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці № 58 від 29.07.1993.

Відповідно до п.2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

01.05.1980 позивач прийнятий в члени колгоспу "Радянська Україна" шофером згідно Наказу №12 від 01.05.1980, де працював до 1992 року, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 .

У травні 1992 року колгосп "Радянська Україна" реорганізовано (перейменовано) в КСП "Случ", в березні 2000 року реорганізовано у СГК "Случ", що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_1 позивача.

Суд звертає увагу відповідача, що факт того що ОСОБА_1 працював в колгоспі "Радянська Україна" в період з 01.05.1980 по 01.05.1992 та з 01.05.1992 по 07.03.2000 у відповідних правонаступників колгоспу "Радянська Україна", що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, копія якої міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що записи про роботу виконано у відповідності до Інструкції, а тому відповідач протиправно не зарахував позивачу 18 років роботи до трудового стажу.

Крім того, до заяви про призначення пенсії позивач також додав архівні довідки від 07.06.2019 №03-01/447, в якій вказано, що гр. ОСОБА_2 (так у документах) однак у книзі по заробітній платі за 2003 рік значиться ОСОБА_1 працював шофером в СТОВ "Случ" с.Заслучне у 1980-2006 роках.

Тобто, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, однак в даному випадку допущено технічну помилку не з вини позивача.

Суд також звертає увагу на той факт, що після вказаного вище запису місяться й інші подальші записи у трудовій книжці позивача починаючи з 07.03.2000, що свідчить про продовження його трудової діяльності.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи до заяви підтверджують його право на призначення пенсії, а відтак право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, в зв`язку із цим відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а оскільки трудова книжка позивача містить записи про період роботи позивача з 01.05.1980 по 07.03.2000 в колгоспі "Радянська Україна" та за результатом реорганізації у КСП "Случ", а тому цей період підлягає зарахуванню до загального трудового стажу позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи до заяви підтверджують його право на призначення пенсії, а відтак право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, в зв`язку із цим відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком, а тому періоди з 1980 по 1998 рік підлягають зарахуванню до загального трудового стажу позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ОСОБА_1 досяг пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2, із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 12.07.2019. Тому, пенсію має бути призначено з 01.07.2019.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки періоди роботи позивача підтверджені відповідними записами у трудовій книжці та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому позивач має право на призначення пенсії, а отже даний адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №22 від 19.07.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи при призначенні пенсії періоди роботи з 1980 по 1998 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.07.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук