Рішення № 86632487, 26.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 р. справа № 400/2047/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О, у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, пов`язану з не нарахуванням та не виплатою грошового забезпечення (посадового окладу; окладу за спеціальним званням; надбавку за вислугу років; надбавку за особливості проходження служби; премію) за період з 01.07.2018 року по 17.07.2018 року;

- стягнути з відповідача грошове забезпечення за період з 01.07.2018 року по 17.07.2018 року в сумі 7386,10 грн.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що відповідач з 17.07.2018 року і по теперішній час не нарахував та не виплатив йому грошове забезпечення (посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавку за вислугу років; надбавку за особливості проходження служби; премію) за період з 01.07.2018 року по 17.07.2018 року, тим самим не здійснив всіх розрахунків при його звільненні.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що позивач перевикористав 16 днів відпустки, тому відповідачем відповідно до ст. 92 Закону України "Про національну поліцію" та Порядку виплат грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5 (надалі - Порядок № 925/5) було здійснено відрахування грошового забезпечення за період з 01.07.2018 року по 17.07.2018 року, та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову (а. с. 51-56).

Позов залишався без руху в зв`язку з його невідповідністю вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 34-35).

Ухвалою від 22.07.2019 року судом відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

16.10.2019 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

03.09.2019 року від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.09.2019 року суд клопотання задовольнив, ухвалив призначити судове засідання на 16.10.2019 року та провести його в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 16.10.2019 року в режимі відеоконференції, відповідач на зв`язок не вийшов.

Враховуючи викладене, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

16.10.2019 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відкрив касаційне провадження щодо оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі № 1140/1946/18 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. На думку відповідача, постанова Верховного Суду у справі № 1440/1946/18 матиме преюдиційне значення для розгляду даної справи, а тому слід зупинити провадження у справі до набрання постановою Верховного Суду законної сили.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

На час розгляду справи, судом встановлено, що постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1440/1946/18 прийнята 31.10.2019 року та набрала законної сили.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання постановою Верховного Суду у справі 1440/1946/18 законної сили (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85354008).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Наказом управління Державного департаменту України з питань виконання кримінальних покарань в Миколаївській області від 11.04.2011 року № 16 о/с позивач був прийнятий на службу в органи Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом відповідача від 17.07.2018 року 139 о/с позивач звільнений із служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів) (а. с. 17).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, визнано протиправним та скасовано наказ від 17.07.2018 року № 139 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено на посаді начальника Голованівського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (справа № 1440/1946/18).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі № 1440/1946/18 апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року - без змін (а. с. 19-23).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 року у справі № 1440/1946/18, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року - залишено без змін.

Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що обставина, на яку посилається позивач, а саме: не проведення з позивачем всіх розрахунків при його звільненні - не підтвердилася, так як рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року визнано протиправним та скасовано наказ від 17.07.2018 року № 139 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено на посаді начальника Голованівського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Зазначене рішення залишено без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично звільнення позивача, з правової точки зору, не відбулося, адже наказ в частині звільнення скасовано, а позивача поновлено на посаді з моменту звільнення, відповідно у відповідача не виникло обов`язку нарахування позивачу грошового забезпечення, яке прив`язується до факту звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017, ЄДРПОУ 40867311), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз