Рішення № 86632473, 24.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 р. № 520/9765/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність відмови в реєстрації податкових накладних.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його у часті.

Відповідачі у судове засідання уповноважених представників не направили.

Від першого відповідача надійшов відзив на позов в контексті законності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ «ЕКОКОРМ» та ТОВ "Марганецька Птахофабрика" (код 30791702) укладено договір поставки №2210185 від 22.10.2018р., відповідно до умов якого позивач є постачальником.

В рамках виконання умов договору 13.08.2019 р. здійснено поставку монокальцийфосфату (товар за договором) на суму 171600 грн., у т.ч. ПДВ 28600 грн.

Матеріали справи за даним договором містять рахунок - фактуру № СФ-0000220 від 13.08.2019 року, довіреність на отримання ТМЦ № 405 від 13.08.2019 року, видаткову накладну від 13.08.2019 року № РН-0000206.

За першою подією ( поставка товару) позивачем сформовано податкову накладну № 9 від 13.08.2019 року (надалі - ПН).

Відповідно до договору, термін сплати за отриманий товар не настав.

Партія товару була поставлена перевізником ТОВ «Саноіл» згідно ТТН 13081903 від 13.08.2019 р., Дата поставки - 13.08.2019 року.

Товар за даним договором було придбано позивачем 17.07.2019 р. згідно договору з ТОВ «Фрі-Сістем» від 30.07.2018 р. № 300718/1, матеріали справи з приводу чого містять сертифікат якості, видаткову накладну №1845 від 17.07.2019 року, платіжні доручення, рахунок на оплату.

ПН № 9 від 13.08.2019 року було подано на реєстрацію та квитанцією від 15.08.2019 року реєстрацію вказаної накладної було зупинено, оскільки така відповідає критеріям ризиковості платника податків - п.п.1.6 п.1, запропоновано надати пояснення та документи.

20.08.2019 року позивачем було надано відповідні пояснення.

27.08.2019 року було прийнято рішення №1260786/42045520 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 з причин ненадання розрахункових документів.

Позивач вказував, що дане рішення прийнято всупереч наданим документам, оскільки оплата за отриманий товар здійснюється покупцем з відстроченням - п. 4.2. договору. На момент формування податкової накладної та пояснень розрахунок не було здійснено, отже надати такі документи у позивача не було можливості.

Також, судом встановлено, що згідно умов Договору поставки № 43/КК від 19.03.2019р. з ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (код 42341390) позивач здійснив поставку 17 тон монокальцийфосфату.

Матеріали справи згідно цього договору містять рахунок-фактуру № СФ-0000222 від 13.08.2019 р., видаткову накладну від 14.08.2019 року № РН-0000208, довіреність на отримання ТМЦ.

За першою подією сформована та подана на реєстрацію ПН № 12 від 14.08.2019 р., тобто за фактом поставки товару 14.08.2019 року.

Поставка на адресу покупця здійснена перевізником ФОП ОСОБА_1 згідно ТТН № 13081901 від 13.08.2019 р.

Згідно умов договору оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу. Поставлений товар придбано за договором з ТОВ «Фрі-Сістем» згідно ВН 1845 від 17.07.2019 р., матеріали справи відносно чого містять також сертифікати якості, рахунок на оплату, платіжні доручення.

ПН № 12 від 14.08.2019 року було подано на реєстрацію та квитанцією від 20.08.2019 року реєстрацію вказаної накладної було зупинено, оскільки така відповідає критеріям ризиковості платника податків - п.п.1.6 п.1, запропоновано надати пояснення та документи.

20.08.2019 року позивачем було надано відповідні пояснення.

27.08.2019 року було прийнято рішення №1260787/42045520 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 з причин ненадання розрахункових документів.

Позивач вказував, що дане рішення прийнято всупереч наданим документам, оскільки оплата за отриманий товар здійснюється покупцем з відстроченням - п. 6.6. договору. На момент формування податкової накладної та пояснень розрахунок не було здійснено, отже надати такі документи у позивача не було можливості.

Позивач, не погодившись з вищевказаними рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені та затверджені листом В.о. Голови Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2019 року та введені в дію 08.08.2019 року (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html).

Пунктом 1.6 вказаних критеріїв надано вичерпний перелік критеріїв, що дає підстави для визначення ризиковості платника податків.

Так, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Згідно п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд вказує, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 07 серпня 2019 року.

Вирішуючи питання щодо законності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вказує, що зупинення реєстрації цих податкових накладних, за своїм змістом є передумовою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, враховує, що акт, що затверджує критерії ризиковості здійснення операцій має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Отже, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У правовідносинах, з приводу яких подано позов, виходячи з початкового порушення принципів правової визначеності та передбачуваності зупиненням реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, як подальша реалізація названих зупинень, не відповідають вимогам статті 2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

В ході розгляду справи знайшов свої підтвердження факт того, що після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були подані документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такими документами, в силу п.14 Порядку №117 є договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Проте, у спірних рішеннях комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації таких податкових накладних фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

При цьому, судом встановлено, що подані Товариством для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, комісія регіонального рівня, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

У свою чергу, суд вважає, що мотивація спірних рішень не узгоджується із презумпцією правомірності рішень/дій платника податків відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Вуліч проти Швейцарії», «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг») та приписів статті 77 КАС України щодо покладення обов`язку доказування на податковий орган при вирішенні спорів, зокрема щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку.

Посилання, наведені у відзиві, відносно того, що позивачем не надано доказів складського обліку, сертифікатів відповідності товару суд відхиляє, оскільки вказані твердження не були покладені в основу прийняття спірних рішень, водночас, відповідні докази позивачем до матеріалів справи надано.

Єдиною підставою для прийняття спірних рішень слугувало ненадання позивачем розрахункових документів, однак, умовами договорів, в рамках виконання яких складено податкові накладні, було передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем з відстроченням та, на момент формування податкових накладних та пояснень розрахунок не було здійснено, отже надати такі документи у позивача не було можливості.

Суд вказує, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу.

З огляду на наведене, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 42045520 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкових накладних: від 27.08.2019 року №1260786/42045520 та від 27.08.2019 року №1260787/42045520, які прийнято відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" від 13.08.2019 р. № 9, від 14.08.2019 р. № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 42045520 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКОРМ" (вул. Свободи, буд. 33, кв. 4,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 42045520 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.