Рішення № 86632307, 05.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2732/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Беззубенка К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Луганського апеляційного суду (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Луганського апеляційного суду № 56-ос/а від 28.05.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " (а.с.3-9).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.01.2019 наказом № 2-ос1/а т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду позивача було призначено на посаду начальника відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду з 09.01.2019 в порядку переведення з Апеляційного суду Луганської області із збереженням шостого рангу державного службовця. Стаж державної служби позивача складає 20 років.

Позивач зазначає, що за весь період роботи у відділі режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду вона сумлінно виконувала свою роботу, відповідально та дисципліновано ставилась до посадових обов`язків, дотримувалась правил внутрішнього трудового розпорядку.

Однак, на підставі довідки т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, який позивач начебто вчинила, наказом від 02.05.2019 № 45-ос/а було відкрито дисциплінарне провадження та доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду (на далі - Дисциплінарна комісія) провести службове розслідування.

Комісією встановлено, що позивачем не вжито заходів щодо запобігання порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України, а саме не підготовано проект листа щодо порядку отримання Луганським апеляційним судом вказаних клопотань, та не вжито заходи щодо його направлення до правоохоронних органів.

За результатами службового розслідування 27.05.2019 Дисциплінарною комісією був зроблений висновок щодо наявності в моїх діях, як начальника відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, ознак дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме - не виконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. У зв`язку з викладеним Дисциплінарна комісія прийшла до висновку про необхідність застосування до позивачадисциплінарного стягнення в вигляді - догани.

Наказом т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 28.05.2019 № 56-ос/а позивачу оголошено догану та прийнято рішення про незастосування заходів заохочення з 28.05.2019 на термін дії дисциплінарного стягнення.

Позивач не погоджується а ні з встановленими фактами, а ні з висновком дисциплінарної комісії та вважає, що наказ від 28.05.2019 № 56- ос/а є протиправним та таким, що порушує її права та свободи, а отже підлягає скасуванню з таких підстав.

Під час службового розслідування не були враховані пояснення позивача, а також головних спеціалістів відділу з режимно-секретної роботи суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як підлеглих позивачу осіб), а також пояснення представників військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7, та ОСОБА_5 (оскільки службове розслідування є внутрішньою процедурою).

Дисциплінарна комісія складалася з 4 осіб, які не мали допуску та доступу до державної таємниці, тому надавати висновки, щодо невиконання позивачем службових обов`язків із забезпечення режиму секретності в суді не мали компетенції. Жодного фахівця з питань режиму секретності не було залучено до участі у службовому розслідуванні, що і призвело до складання безпідставного, необґрунтованого, протиправного та упередженого висновку.

За своїми функціональними повноваженнями та відповідно до Положення про відділ з режимно-секретної роботи позивач як начальник відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду безпосередньо підпорядковується тільки голові суду як керівнику установи, отже, усні вказівки керівника апарату суду щодо організації роботи відділу щодо забезпечення режиму секретності в суді позивач не мала обов`язку виконувати.

Від представника Луганського апеляційного суду 20.08.2019 надійшов відзив на позов від 19.08.2019 № 5/1290/2019 (а.с.59-65), в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з таких підстав.

Згідно з наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду від 02 травня 2019 року №45-ос/а відкрито дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1. та доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду провести службове розслідування.

Матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що відповідно до довідки т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019, згідно з даними журналу обліку особистого прийому громадян Луганського апеляційного суду вх. № 394 від 28.02.2019 та вх. № 395 від 28.02.2019 року, представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. надано для реєстрації клопотання щодо НСРД та зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду (Д-3) за №853/19вх. від 28.02.2019 року та за № 854/19 вх. від 28.02.2019 року.

Хоча, надані для реєстрації 28.02.2019 року представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7 клопотання про надання дозволу на використання в іншому кримінальному провадженні інформації, отриманої в результаті проведення НСРД, згідно ст.257 КПК України грифу «секретності» та грифу «обмеженого доступу» не мали, але були адресовані слідчому судді.

Розгляд клопотань про надання дозволу на використання в іншому кримінальному провадженні інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, як передбачено ст. 257 КПК України, здійснюється слідчими суддями, то вони не можуть реєструватись іншими відділами суду, окрім як відділом з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду (РСР ЛАС).

Згідно з даними відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду (вих. № 5/736/2019 від 02.05.2019 року), крім зазначеного клопотання до Луганського апеляційного суду надійшли та зареєстровані в журналі обліку особистого прийому громадян протягом періоду з 01.03.2019 по 03.04.2019 й інші документи, в тому числі клопотання щодо скасування грифу секретності, повідомлення про розсекречення, клопотання про розсекречення, які розглядаються слідчими суддями.

Прийняття вказаних матеріалів через загальну канцелярію суперечить порядку прийняття та розгляду клопотань про дозвіл на проведення НСРД, згідно з вимогами ст. ст.247, 248 КПК України.

Відповідно до п.13 Положення про апарат Луганського апеляційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Луганського апеляційного суду від 15.03.2019 року, керівнику апарату суду безпосередньо підпорядковані заступник (заступники) керівника апарату суду, керівники структурних підрозділів апарату суду.

Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 не вжиті заходи щодо підготовки проекту листа до відповідних правоохоронних органів з повідомленням про осіб (відділів) Луганського апеляційного суду, які мають виключне право приймати для розгляду слідчими суддями зазначені вище матеріали. Позивач мала підготувати проект зазначеного листа за усним дорученням т.в.о. керівника апарату суду ОСОБА_10, про що останнім їй двічі усно зауважено згідно з його письмовими поясненнями.

Така бездіяльність позивача ОСОБА_1 призвела до неналежного виконання посадових обов`язків, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах наданих їм повноважень, що є дисциплінарним проступком відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

27 травня 2019 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду з урахуванням негативної характеристики позивача зроблено висновок про необхідність застосування до ОСОБА_1 згідно з вимогами ч.2 ст.66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 вказаного Закону, дисциплінарне стягнення у вигляді - догани. Копію вищевказаного висновку ОСОБА_1 отримала 27 травня 2019 року, про що нею було зазначено особисто.

Відповідно до висновку від 27 травня 2019 року Дисциплінарною комісією Луганського апеляційного суду було спрямовано подання на ім`я т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду ОСОБА_10 із пропозицією щодо застосування до ОСОБА_1 вказаного виду дисциплінарного стягнення.

28 травня 2019 року ОСОБА_1 надано письмові пояснення з приводу висновку Дисциплінарної комісії.

Наказом т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року №56-ос/а начальнику відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Визначено не застосовувати заходи заохочення (премії, надбавки та інше) до ОСОБА_1 з 28 травня 2019 року на термін дії дисциплінарного стягнення. З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 28 травня 2019 року, що засвідчено її підписом.

Відповідно до ч.5 ст.71 Закону України «Про державну службу» до участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування, у зв`язку з цим головні спеціалісти відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які прямо підпорядковані начальнику відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1, не можуть бути залучені до участі у проведенні службового розслідування та надавати пояснення.

Окрім того, оскільки дисциплінарною комісією Луганського апеляційного суду проводилось внутрішнє службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1., а представники військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_5. та ОСОБА_7 не є працівниками апарату Луганського апеляційного суду, то їх пояснення не можуть бути одержаними та долученими до матеріалів дисциплінарного провадження.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.07.2019 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків (а.с.40).

Ухвалою суду від 07.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (а.с.1,2).

Ухвалою суду від 20.08.2019 відкладено підготовче засідання (а.с.122).

Ухвалою суду від 23.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі (а.с.139,140).

Ухвалою суду від 23.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.174,175).

Ухвалою суду від 22.11.2019 витребувано додаткові докази по справі та оголошено перерву у судовому засіданні (а.с.213,214).

В судовому засіданні позивач надала пояснення, вказала, що предмет дисциплінарного провадження, визначений в наказі про його призначення, суперечить вимогам Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 № 939, оскільки службове розслідування з питань дотримання режиму секретності та організації роботи відділу з РСР ЛАС має повноваження призначати лише керівник установи (голова суду), а не керівник апарату суду. Так само лише керівник установи (голова суду) може надавати доручення начальнику відділу РСР ЛАС щодо організації роботи цього відділу в тому числі стосовно питань усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу. Подібних доручень від голови суду вона не отримувала і фактів невиконання нею таких доручень чи наказів голови суду під час дисциплінарного провадження не встановлено.

Також зазначила, що вона не вбачає її особистої вини в тому, що працівник військової прокуратури, який має знати вимоги ст. 257 КПК України, 28.02.2019 здав на реєстрацію клопотання не до відділу РСР ЛАС, а до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду і таке клопотання було зареєстроване працівниками цього відділу.

Перевіркою органів Служби безпеки України не встановлено фактів витоку інформації, що містить державну таємницю, що підтверджено витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці від 15.03.2019 №78/3/26-2202дск.

Крім того, порядок реєстрації в суді інших клопотань та повідомлень, що розглядаються слідчими суддями згідно з вимогами ст.247, 248 КПК України, не було визначено а ні КПК України, а ні іншими нормативними документами. Питання щодо реєстрації таких клопотань неодноразово обговорювалися нею із т.в.о. керівника апарату суду, у зв`язку з чим було підготовлено проект Положення про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, в підпункті 18) пункту 2 розділу ІІІ якого передбачено, що начальник відділу з РСР ЛАС забезпечує приймання клопотань та постанов про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від процесуальних керівників прокуратури Луганської області. Це положення затверджено 05.04.2019 наказом т.в.о. керівника апарату суду. В процесі обговорення із нею порядку реєстрації таких клопотань т.в.о. керівника апарату суду усно висловлював думку, що можливо слід надіслати листа правоохоронним органам. Тому позивач не сприймала це як доручення, яке необхідно обов`язково виконати. Строк виконання такого доручення їй встановлено не було, про наявність усних зауважень вона дізналася лише з висновку дисциплінарної комісії.

Надану їй т.в.о. керівника апарату суду негативну службову характеристику, так само як і висновки службового розслідування щодо наявності в її діях дисциплінарного проступку позивач вважає необ`єктивними та упередженими.

Висновки дисциплінарної комісії стосовно наявності в її діях дисциплінарного проступку щодо невиконання усного розпорядження т.в.о. керівника апарату суду та непідготування проекту листа до правоохоронних органів, на думку позивача, не відповідають підставам проведення та предмету службового розслідування, які визначені у відповідному наказі про його призначення.

Також позивач зазначила, що строк звернення до суду, визначений ст.122 КАС України нею не порушено, до суду вона звернулася протягом місяця з дати ознайомлення з наказом про застосування до неї дисциплінарного стягнення, що є рішенням відповідача стосовно проходження нею публічної служби.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Крім того зазначив, що позивач пропустила десятиденний строк оскарження наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення, передбачений ч.2 ст.78 Закону України «Про державну службу», клопотань про поновлення строку звернення до суду позивач не надала, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Свідок ОСОБА_10 як керівник апарату ЛАС, яким безпосередньо прийнято оскаржене рішення, надав такі показання суду. Оскільки під час перебування позивача на посаді начальника РСР ЛАС стався випадок реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду (Д-3) клопотань, які мають бути розглянуті слідчими суддями, і мали бути зареєстровані у відділі РСР ЛАС згідно з вимогами ст. 257 КПК України, ним було надано усне доручення позивачу підготувати проект листа до правоохоронних органів, в якому роз`яснити, що всі клопотання та повідомлення, які відповідно до вимог КПК України розглядаються слідчими суддями, мають бути подані до відділу РСР ЛАС. Позивач не виконала це доручення, у зв`язку з чим він двічі робив їй усні зауваження. І доручення і зауваження були доведені ним до відома позивача в усній формі особисто без присутності інших осіб. Зазначене доручення ОСОБА_10 вважає таким, що стосується організації роботи суду в цілому, оскільки воно не стосується певних матеріалів, які містять державну таємницю.

Клопотання та повідомлення, що розглядаються слідчими суддями згідно з вимогами ст. ст. 247, 248 КПК України реєструються в загальному порядку, оскільки вимог щодо їх реєстрації лише у відділі РСР законодавство не містить. Однак, оскільки їх мають розглядати слідчі судді, було прийняте рішення про затвердження змін в положенні про відділ РСР ЛАС, в якому визначено обов`язок начальника відділу РСР забезпечення прийняття таких документів. Тобто, такі документи відповідно до вимог вказаного положення мають надходити спочатку до відділу РСР ЛАС, співробітники якого супроводжують реєстрацію таких документів у відділі діловодства та обліку звернень громадян.

Однак, у зв`язку з невжиттям позивачем заходів щодо роз`яснення представникам правоохоронних органів порядку подання та реєстрації таких документів, згідно з доповідною запискою т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. керівнику апарату суду було повідомлено про наявні факти реєстрації в журналі обліку особистого прийому громадян протягом періоду з 01.03.2019 по 03.04.2019 клопотань щодо скасування грифу секретності, повідомлень про розсекречення, клопотань про розсекречення, які розглядаються слідчими суддями.

Для з`ясування підстав наявності таких порушень ОСОБА_10 було призначене службове розслідування, висновки якого він розглянув і прийняв оскаржене рішення в межах наданих йому повноважень, в порядку і на підставі вимог чинного законодавства, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення - догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», у вигляді неналежного виконання посадових обов`язків, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах наданих їм повноважень, а саме за непідготування проекту вказаного листа до правоохоронних органів. Зазначив, що невиконання позивачем його доручень вплинуло на його авторитет як керівника апарату суду. Також зазначив, що наявність підстав для негативної характеристики позивача як державного службовця підтверджена її пояснювальними записками щодо недотримання трудової дисципліни (запізнення на роботу), крім того, усними скаргами інших працівників суду щодо наявності конфліктних ситуацій в роботі з позивачем.

На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи по суті спору.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, 09.01.2019 - призначена на посаду начальника відділу з режимно - секретної роботи Луганського апеляційного суду в порядку переведення з Апеляційного суду Луганської області, що підтверджується копіями паспорта громадянина України (а.с. 10-12), картки платника податків (а.с. 13), посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 14), копією наказу про призначення на посаду від 09.01.2019 № 2-ос/а (а.с. 25).

Згідно з наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача від 02.05.2019 №45-ос/а єдиною підставою для прийняття такого наказу була довідка т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019 (а.с.75).

В довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Шевчук М.В. від 23.04.2019, згідно з даними журналу обліку особистого прийому громадян ЛАС вх. № 394 від 28.02.2019 та вх. № 395 від 28.02.2019 року, представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. надано для реєстрації клопотання щодо НСРД та зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду (Д-3) за №853/19вх. від 28.02.2019 року та за № 854/19 вх. від 28.02.2019 року. Вказані документи прийняла головний спеціаліст відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС ОСОБА_11 , які зі слів представника військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. здати на прийом громадян вказала начальник РСС ЛАС ОСОБА_1 (а.с.74)

Відомостей про інші факти порушень вказана довідка від 23.04.2019 не містить.

Отже, з метою з`ясування наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, про який зазначено у довідці від 23.04.2019, наказом від 02.05.2019 №45-ос/а і було призначено дисциплінарне провадження стосовно позивача, а також доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС провести службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу (а.с.75).

Згідно з наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22.05.2019 №54-ос/а про внесення змін до наказу від 02.05.2019 №45-ос/а, пункт 2 вказаного наказу викладено в такій редакції, а саме: дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС доручено провести службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації та з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу (а.с.95).

Таким чином, наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22.05.2019 №54-ос/а змінено предмет проведення службового розслідування, визначений в наказі від 02.05.2019 №45-ос/а, однак не змінено підстав проведення такого службового розслідування (яким була довідка т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Шевчук М.В. від 23.04.2019).

Зі змісту вказаних наказів т.в.о. керівника апарату ЛАС та довідки від 23.04.2019, суд встановив, що дисциплінарна справа відносно позивача була призначена для з`ясування обставин прийняття реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. клопотань щодо НСРД (вх. № 394 та вх. № 395 від 28.02.2019) не відділом з режимно-секретної роботи ЛАС, а відділом діловодства та обліку звернень громадян ЛАС.

При цьому суд дійшов висновку, що і підстава і предмети службового розслідування, що визначені в обох наказах т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22.05.2019 №54-ос/а та від 02.05.2019 №45-ос/а, стосуються організації роботи відділу з режимно-секретної роботи та забезпечення режиму секретності в суді, про що прямо вказано в цих наказах.

Як свідчать матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , розпочатої 02.05.2019 та закінченої 27.05.2019, службове розслідування в межах цієї справи щодо з`ясування наявності інших порушень позивача, не пов`язаних з організацією роботи відділу з режимно-секретної роботи та забезпечення режиму секретності в суді, наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС не призначалось.

Згідно з висновком за результатами службового розслідування від 24.05.2019 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ЛАС дійшла висновку, що з моменту надходження з 28.02.2019 клопотань в порядку ст. 257 КПК України та станом на 27.05.2019 року, начальником відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_1. не вжито заходів щодо запобігання порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), в тому числи не підготовлено проект листа щодо порядку отримання Луганським апеляційним судом вказаних клопотань, та не вжито заходи щодо його направлення до правоохоронних органів, як наслідок мали місце неодноразові надходження вказаних клопотань до іншого відділу суду (а.с.97-110).

Саме в цих діях позивача дисциплінарна комісія встановила ознаки дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, саме за ці дії вважала за необхідне притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у вигляді догани.

Вина позивача в порушенні порядку прийняття та реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. клопотань щодо використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях ( № 394 від 28.02.2019 та вх. № 395 від 28.02.2019 року) дисциплінарною комісією не встановлена.

Висновки про необхідність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме за дисциплінарний проступок, зміст якого викладено в довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019, відсутні у вказаній дисциплінарній справі.

Таким чином висновки проведеного службового розслідування не відповідають його підставі та предмету, що визначені в наказах т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22.05.2019 №54-ос/а та від 02.05.2019 №45-ос/а, а стосуються інших обставин, для з`ясування яких дисциплінарне провадження не призначалося.

Поданням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС, адресованим т.в.о. керівника апарату ЛАС, прийнятим на підставі висновків від 24.05.2019, запропоновано застосувати до позивача стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону, оскільки в ході дисциплінарного провадження встановлено, що позивач, достовірно знаючи, що 28.02.2019 був факт порушення порядку прийняття клопотань щодо використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації відповідно до ст. 257 КПК України, протягом тривалого часу не вжила заходів щодо забезпечення в межах наданих їй повноважень ефективного виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС (а.с.111).

Згідно з оскарженим наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 28.05.2019 №56-ос/а їй оголошена догана за неналежне виконання посадових обов`язків та невиконання наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень - за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (а.с.24).

Як зазначено в самому наказі від 28.05.2019 №56-ос/а, зміст дисциплінарного правопорушення полягає в наявності таких обставин: позивач, достовірно знаючи, що були факти порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), протягом тривалого часу не вжила заходів щодо забезпечення в межах наданих їй повноважень ефективного виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС щодо отримання та реєстрації цих клопотань (а.с.24).

Отже, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення іншого дисциплінарного проступку, ніж порушення порядку прийняття та реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_7. клопотань (№ 394 від 28.02.2019 та вх. № 395 від 28.02.2019 року), що мали місце не саме 28.05.2019, а протягом часу з 28.02.2019 по 27.05.2019, як зазначено у висновках комісії.

Крім того, суд дійшов висновку, що дисциплінарний проступок, зміст якого викладено в наказі від 28.05.2019 №56-ос/а, стосується повноважень позивача з організації роботи та виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС щодо отримання та реєстрації клопотань в порядку ст. 257 КПК України, про що прямо зазначено в цьому наказі.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскарженим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків як начальника РСР ЛАС з організації роботи, виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС .

Аргументи відповідача, що службове розслідування призначалося і проводилося для з`ясування наявності правопорушень, які не стосуються виконання позивачем повноважень з забезпечення організації роботи та виконання функцій відділу РСР щодо дотримання режиму секретності в суді (невиконання усного доручення т.в.о. керівника апарату суду щодо підготування проекту листа до правоохоронних органів) спростовуються змістом самих наказів про призначення службового розслідування від 02.05.2019 №45-ос/а та від 22.05.2019 №54-ос/а.

З пояснень свідка ОСОБА_10 неможливо встановити, коли саме надавалося ним таке доручення позивачу, чи встановлювався строк для його виконання, тому суд критично ставиться до показань свідка в цій частині.

Крім того суд зазначає, що встановлені в ході службового розслідування факти, (викладені у висновку дисциплінарної комісії від 24.05.2019) неоднаразової реєстрації в журналі обліку особистого прийому громадян протягом клопотань щодо скасування грифу секретності, повідомлення про розсекречення, клопотання про розсекречення, які розглядаються слідчими суддями, мали місце в період з 01.03.2019 по 03.04.2019.

А функції з забезпечення приймання клопотань та постанов про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від процесуальних керівників прокуратури Луганської області були включені до посадових обов`язків позивача лише 05.04.2019 - з дати затвердження Положення про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду (підпункт 18 пункту 2 розділу ІІІ) наказом т.в.о. керівника апарату суду.

Таким чином, висновки службового розслідування, що реєстрація вказаних документів сталася внаслідок порушення позивачем своїх посадових обов`язків - є безпідставними.

Спірним питанням цієї справи є наявність повноважень у керівника апарату суду як керівника державної служби (однак не керівника установи, яким є голова суду) з призначення службового розслідування з питань належної організації роботи відділу РСР суду, з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу, а також наявність в нього повноважень приймати рішення за результатами такого службового розслідування.

Суд при вирішенні справи керується такими вимогами чинного законодавства та інших нормативних актів, дія яких поширюється на спірні правовідносини.

Відповідно до частин другої та третьої статті 5 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно із пунктом 10 частини першої статті 7 Закону № 889державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Керівник державної служби приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (пункт 10 частини другої статті 17 Закону № 889).

Згідно із частинами першою та другою статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Частиною першою статті 66 Закону встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (частина шоста статті 66 Закону№ 889 ).

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889).

Частинами першою та другою статті 77 Закону № 889 визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд зауважує, що Законом № 889 не надано повноважень дисциплінарній комісії самостійно визначати, змінювати чи розширювати предмет та підстави проведення перевірки.

Пунктом 13 Положення про апарат Луганського апеляційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Луганського апеляційного суду від 15.03.2019 року, передбачено, що керівнику апарату суду безпосередньо підпорядковані заступник (заступники) керівника апарату суду, керівники структурних підрозділів апарату суду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення про відділ з режимно - секретної роботи Луганського апеляційного суду від 12.03.2018 начальник відділу з режимно - секретної роботи:

2.1. Організовує планування роботи відділу з режимно - секретної роботи Луганського апеляційного суду та забезпечує виконання покладених на нього завдань і функцій у разі відсутності начальника відділу з режимно - секретної роботи, його обов`язки по здійсненню заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за додержанням виконує головний спеціаліст відділу з режимно - секретної роботи, на якого вони покладені;

2.2. Забезпечує необхідні умови для роботи працівників відділу з режимно - секретної роботи;

2.3. Контролює роботу секретного діловодства відділу, здійснює заходи щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними наслідками секретної інформації;

2.4. Контролює виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу;

2.5. Контролює роботу з формування номенклатури посад працівників суду, що підлягають оформленню допуску та надання доступу до державної таємниці;

2.6. Здійснює контроль за додержанням трудової дисципліни і виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку щодо працівників відділу з режимно - секретної роботи;

2.7. Здійснює інші функції, передбачені законодавством (арк.спр. 53 зв.)

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-XII (далі Закон №3855) відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.

Дія Закону №3855 поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи (частина 1 статті 3).

Стаття 18 Закону №3855 передбачає, що з метою охорони державної таємниці впроваджуються в тому числі особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

Частиною 6 статті 5 Закону №3855 передбачено, що забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Частина1 статті 21 Закону №3855 передбачає, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Відповідно до вимог частин 1 та 5 статті 37 Закону №3855 керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Стаття 39 Закону №3855 містить окремі підстави для відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю, в тому числі дисциплінарної, зокрема, за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, до якої можуть бути притягнуті як посадові особи так і громадяни.

Згідно з Положеннями про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, затвердженими 12.03.2018 та 05.04.2019 (що були чинні на час вчинення дисциплінарного проступку, що інкримінується позивачу, та на час призначення службового розслідування і застосування дисциплінарного стягнення) відділ з РСР ЛАС підпорядковується керівнику апарату суду, а з питань організації роботи відділу та забезпечення режиму секретності в суді - безпосередньо голові суду (а в разі його відсутності - заступнику голови, на якого покладено забезпечення режиму секретності), який організовує та контролює його діяльність (п.2 розділу І вказаних положень) (а.с.27,33).

Отже, службову характеристику позивачу щодо виконання нею посадових обов`язків з питань організації роботи відділу та забезпечення режиму секретності в суді має надавати саме голова суду, а не керівник апарату суду.

Відповідно до вимог пункту 35 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 № 939 (Порядок №939), РСО підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, установи, організації, який організовує та контролює його діяльність (а.с.223).

Згідно з вимогами пункту 777 Порядку №939 за кожним фактом витоку секретної інформації, а також за фактами порушень, які можуть привести до витоку такої інформації, призначається службове розслідування. За фактами інших порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці, в тому числі у разі невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації, що призвели до реальної можливості порушення її конфіденційності, доступності чи цілісності, доцільність проведення службового розслідування визначається керівником підприємства, установи організації. Рішення щодо проведення службового розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці приймається керівником підприємства, установи, організації, в якій допущені такі порушення (а.с.225).

За змістом пункту 779 Порядку №939 для проведення службового розслідування в зазначених вище випадках наказом керівника установи створюється комісія, до якої включаються досвідчені працівники, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою та доступ до секретної інформації (а.с.225).

Пунктом 791 Порядку №939 передбачено, що за результатами розгляду висновку службового розслідування приймає рішення саме керівник установи (а.с.225).

Враховуючи зазначені положення Закону №3855 та Порядку №939, здійснювати контроль, перевіряти належне виконанння начальником відділу РСР суду своїх посадових обов`язків з організації роботи відділу забезпечення режиму секретності в суді, а отже і встановлювати факти невиконання чи неналежного виконання цих посадових обов`язків, а також наслідків таких дій має повноваження саме голова суду та органи Служби безпеки України.

Відповідно до зазначених положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" керівник апарату суду як керівник державної служби позивача на підставі встановлених повноважними особами (голова суду та посадові особи Служби безпеки України) фактів невиконання чи неналежного виконання начальником відділу РСР суду своїх посадових обов`язків з організації роботи відділу забезпечення режиму секретності в суді та наслідків таких дій, у разі відсутності ознак адміністративного та кримінального правопорушення, має право порушувати дисциплінарне провадження для встановлення вини та тяжкості дисциплінарного проступку, а також на підставі висновків дисциплінарної комісії приймати рішення про застосування до начальника відділу з РСР суду дисциплінарного стягнення у вигляді догани за наявності відповідних підстав.

Отже, суд дійшов висновку, що службове розслідування за фактом, викладеним в довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019, з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу, а також з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації та з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу - мав право призначати лише голова суду, а не т.в.о. керівника апарату суду, що прямо передбачено вимогами пункту 777 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 № 939.

Таким чином суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно позивача призначено наказами т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 02.05.2019 №45-ос/а та від 22.05.2019 №54-ос/а з порушенням вимог пункту 777 Порядку №939, який не мав повноважень щодо призначення службового розслідування з вказаних питань.

Так само, т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду не мав повноважень для прийняття рішення за результатами розгляду висновку службового розслідування з вказаних питань згідно з вимогами пункту 791 цього Порядку.

За встановлених судом обставин, оскаржений наказ т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 28.05.2019 № 56-ос/а про застосування до позивача дисциплінарного стягнення є безпідставним і таким, що прямо суперечить зазначеним вимогам Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-XІI, а також пунктів 35, 777, 791 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2013 № 939.

З зазначених вище підстав суд визнає оскаржений наказ протиправним та скасовує його, позовні вимоги задовільняє в повному обсязі.

Передбачений ст. 122 КАС україни місячний строк для звернення до суду позивачем дотримано (ознайомилася з наказом 28 травня 2019 року, звернулася до суду 27 червня 2019). Положення ч.2 ст.78 Закону України «Про державну службу» до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки ним передбачено десятиденний строк для подання скарги, отже для оскарження дисциплінарного наказу в адміністративному порядку, а не для звернення до суду з позовною заявою.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є учасником бойових дій та звільнена від сплати судового збору у відповідності до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Луганського апеляційного суду (код ЄДРПОУ: 42263208; місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 16) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Луганського апеляційного суду від 28.05.2019 № 56-ос/а "Про притягнення до дисціплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян