Ухвала суду № 86632204, 24.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 грудня 2019 року м. Київ № 320/4654/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області , реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та запису у поземельній книзі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду, пред`явивши вимоги до відповідачів про зобов`язання винести рішення, яким скасувати державну реєстрацію права власності, зареєстрованого за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та запису у поземельній книзі щодо права власності на вищевказану земельну ділянку.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи в межах ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, ураховуючи таке:

критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є не тільки суб`єктний склад спірних правовідносин, але й предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути як пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ, так і результат досконалого вивчення спору.

Публічно-правовим вважається спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні суб`єкти і, в якому, одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Ця правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Даний спір, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності на земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачкою. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності стосувалось реєстрації прав іншої особи- ОСОБА_2 , а не позивачки.

В той же час, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Як вбачається із змісту позовної заяви та вимог ОСОБА_1 , остання просить скасувати право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що право власності, яке зареєстроване за Воловенко порушує, як на думку заявниці, її права власності на земельну ділянку, отже цей спір є спором про цивільне право, має приватноправовий характер і є спором позивачки та відповідача щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

В аналогічній справі (№ 914/2006/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що "спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру".

Також Велика Палата Верховного Суду вважала, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Підсумовуючи все викладене, суд констатує, що спір у цій справі не є публічно-правовим та може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачкою свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цієї ж земельної ділянки. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах. А саме про те, що "у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку".

Частиною 5 ст.242 КАСУ встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Врахувавши висновку Верховного суду, керуючись статтями 170, 171, 242-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код позивачкою не зазначено, смт. Кагарлик, пл. Незалежності, 1), реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області (код позивачкою не зазначено, смт. Кагарлик, вул. Кооперативна, 19) про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та запису у поземельній книзі щодо права власності на вищевказану земельну ділянку.

2. Роз`яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.