Рішення № 86632108, 26.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5425/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Радолов В.Г., – за довіреністю

від відповідача: Солтовська Р.О., – за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, вул. Портова,7) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 16 вересня 2019 року надійшла позовна заява державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року.

Ухвалою від 20 вересня 2019 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки та видане на його підставі податкове повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року є необґрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству.

Так, позивач зазначив, що за результатами перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Офіс ВВП ДФС) застосовано штрафні санкції за факт реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, які не видаються покупцю згідно з законодавства, складених на постачання неплатнику податку за результатами перерахунку частки використання товарів, послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи із фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за щоденними підсумками операцій складених отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.

Також, позивач зазначив, що сам факт накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування, які не надаються покупцю не впливають на результати податкового обліку контрагентів, не призводять до негативних наслідків для бюджету чи будь-яких третіх осіб.

Стосовно термінів реєстрації податкових накладних у позовній заяви позивач зазначив, що відповідно до п. 201. 10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі-ПК України), позивачем 15.01.2019 року подано на реєстрацію розрахунки коригування від 31.12.2018 року №№693,689,690,699,734, тобто у встановлений законодавством строк, що підтверджується копією сторінки програми електронного кабінету платника податків станом на 17:06 год. 15.01.2019 року, проте, квитанціями про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування зареєстровані після граничної дати для реєстрації в ЄРПН та РК в порушення термінів передбачених законодавством. На думку позивача, позивач не може нести відповідальність, якщо подав на реєстрацію податкові накладні або розрахунки коригування вчасно, що підтверджено практикою Верховного Суду з подібних правовідносин (постанови Верховного Суду по справам № 806/832/17, № 819/869/17).

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №37556/19 від 15.10.2019 року), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період реєстрації з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року, встановлених ст. 201 ПК України, а тому повивачу нараховані штрафні санкції. Відповідач у відзиві на позовну заяву звернув увагу на практику Верховного Суду з подібних правовідносин щодо тлумачення приписів п. 120-1.1.ст. 120 ПК України в частині відсутності підстав для звільнення від штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на постачання товарів/послуг, що не надаються отримувачу (покупцю) (постанови Верховного Суду по справам № 807/68/18, № 816/1488/17).

Ухвалою від 12 листопада 2019 року задоволено клопотання Офісу великих платників податків ДПС та замінено у справі №420/5425/19 сторону відповідача з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

У зв`язку з чим, розгляд справи розпочатий спочатку, про що постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.11.2019 року.

Позивачем надано суду відповідь на відзив від 03.12.2019 року, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що загальнодоступною є інформація на офіційній сторінці Державної фіскальної служби України в мережі інтернет про перевантаження серверу ДФС України 15 січня 2019 року, у зв`язку з чим запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. У свою чергу, позивач зазначив, що позивачем разом позовом надані докази, що ці розрахунки були надіслані на реєстрацію 15.01.2019 року, однак, відповідачем у відзиві на позов не зазначені причини несвоєчасності реєстрації вищевказаних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач відмовився від свого процесуального права щодо підготовки заперечень.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 16 грудня 2019 року на 11 годину 00 хвилин.

На відкритому судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав того, що позивач надав докази того, що розрахунки коригування були надіслані на реєстрацію 15.01.2019 року, однак, їх реєстрація була здійснена із запізненням через перевантаження серверу ДФС України, але позивач не може нести за це відповідальність, що підтверджено практикою Верховного Суду з подібних правовідносин.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також зазначив, що реєстрація здійснена у той день, коли розрахунки коригування були подані на реєстрацію, що підтверджено листом ДФС України від 20.02.2019 року № 639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК «Щодо порядку складання та реєстрації ЄРПН розрахунку коригування до зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ та щодо порядку застосування п. 120-1.1. ПКУ у разі порушення термінів реєстрації ПН/розрахунків коригування в ЄРПН».

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників позивача та відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт», відповідно до Статуту є державним унітарним підприємством та діє, як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та входить до сфер управління Міністерства інфраструктури України. (а.с.11-22).

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу, видами діяльності ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» є професійно-технічна освіта, складське господарство, допоміжне обслуговування водного транспорту (основний) та інші (а.с. 23-25).

Суд встановив, що позивачем були подані на реєстрацію в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), а саме: № 693 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 115 519, 99 грн.; № 689 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 20 374, 18 грн.; № 690 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 141 257, 10 грн.; № 699 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 121 300, 82 грн.; № 734 від 31.12.2018 року на суму 125 968, 86 грн. (а.с. 61-65).

Відповідними квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані розрахунки були зареєстровані в ЄРПН такими числами: № 693 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 115 519, 99 грн.- 21 січня 2019 року; № 689 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 20 374, 18 грн. - 21 січня 2019 року; № 690 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 141 257, 10 грн. - 17 січня 2019 року; № 699 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 121 300, 82 грн. - 16 січня 2019 року; № 734 від 31.12.2018 року на суму 125 968, 86 грн. - 16 січня 2019 року (а.с. 66-70).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним державним ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств функціонування інфраструктури водного транспорту Одеського управління Офісу великих платників податків Конопко Ж.М. у порядку ст. 76 ПК України та відповідно до п.п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період реєстрації з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року, за наслідками якої складено акт «Про результати камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період реєстрації з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року №108/28-10-49-07/01125815/18 від 06.05.2019 року (а.с.25-26).

Відповідно до висновків акту перевірки №108/28-10-49-07/01125815/18 від 06.05.2019 року встановлено, що у порушення п. 201.10 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні /розрахунки коригування по податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму ПДВ у розмірі 524 420, 95 грн., а саме: № ПН 693 від 31.12.2018 року, дата реєстрації 21.01.2019 року 8:46 – кількість затримки 6 днів на суму ПДВ 115 519, 99 грн.; №ПН 689 від 31.12.2018 року, дата реєстрації 21.01.2019 року 8:55, кількість затримки – 6 днів, на суму ПДВ 20 374, 18 грн.; №ПН 690 від 31.12.2018 року, дата реєстрації 17.01.2019 року 1:01, кількість затримки 2 дні, на суму ПДВ 141 257, 10 грн.; № ПН 699 від 31.12.2018 року, дата реєстрації 16.01.2019 року 9:39, кількість затримки 1 день, на суму ПДВ 121 300, 82 грн.; № ПН 734 від 31.12.2018 року, дата реєстрації 16.01.2019 року 9:41, кількість затримки 1 день, на суму 125 968, 86 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року, відповідно до якого позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 10 % в сумі 52 442,10 грн. (а.с.28, 29).

Судом досліджена копія сторінки програми електронного кабінету платника податків станом на 17:06 год. 15.01.2019 року, з якої видно, що № ПН 693 від 31.12.2018 року, остання операція 15.01.2019 року 09:15; №ПН 689 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 11:40; №ПН 690 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 09:35; № ПН 699 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 08:28; № ПН 734 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 09:58 (а.с. 60) та копія офіційній сторінці Державної фіскальної служби України в мережі інтернет про перевантаження серверу ДФС України 15 січня 2019 року, у зв`язку з чим запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі (а.с. 140).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 199.1. ст. 199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2. ст. 199 ПК України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.4. ст. 199 ПК України, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Суд встановив, що, дотримуючись вищенаведених вимог ПК України, позивачем були виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), а саме: № 693 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 115 519, 99 грн.; № 689 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 20 374, 18 грн.; № 690 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 141 257, 10 грн.; № 699 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 121 300, 82 грн.; № 734 від 31.12.2018 року на суму 125 968, 86 грн. (а.с. 61-65), які подані на реєстрацію в ЄРПН.

Відповідними квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані розрахунки були зареєстровані в ЄРПН такими числами: № 693 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 115 519, 99 грн.- 21 січня 2019 року; № 689 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 20 374, 18 грн. - 21 січня 2019 року; № 690 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 141 257, 10 грн. - 17 січня 2019 року; № 699 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 121 300, 82 грн. - 16 січня 2019 року; № 734 від 31.12.2018 року на суму 125 968, 86 грн. - 16 січня 2019 року (а.с. 66-70).

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Суд встановив, що Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період реєстрації з 01.12.2018 року по 30.04.2019 року на підставі п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

За результатами перевірки складений акт, відповідно до висновків якого: встановлено, що у порушення п. 20.1.10 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні /розрахунки коригування по податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму ПДВ у розмірі 524 420, 95 грн.

За порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.1 та п. 102.2 ст. 120 ПК України.

Відповідно до п. 201.10.ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, реєстрація виписаних позивачем розрахунків мала відбутись до 15 січня 2019 року включно.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання редакція набрала чинності з 24.03.2018) (надалі – Порядок № 1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №1246, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг”.

Відповідно до п. 3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 8 цього Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач стверджує, що ним вчасно направлені на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю) № 693 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 115 519, 99 грн.; № 689 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 20 374, 18 грн.; № 690 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 141 257, 10 грн.; № 699 від 31.12.2018 року на суму ПДВ 121 300, 82 грн.; № 734 від 31.12.2018 року на суму 125 968, 86 грн. (а.с. 61-65).

Це підтверджено копією сторінки програми електронного кабінету платника податків станом на 17:06 год. 15.01.2019 року, з якої видно, що № ПН 693 від 31.12.2018 року, остання операція 15.01.2019 року 09:15; №ПН 689 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 11:40; №ПН 690 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 09:35; № ПН 699 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 08:28; № ПН 734 від 31.12.2018 року, відправлення 15.01.2019 року 09:58 (а.с. 60).

Відповідач зазначив, що реєстрація здійснена у той день, коли розрахунки коригування були подані на реєстрацію, що підтверджено листом ДФС України від 20.02.2019 року № 639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК «Щодо порядку складання та реєстрації ЄРПН розрахунку коригування до зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ та щодо порядку застосування п. 120-1.1. ПКУ у разі порушення термінів реєстрації ПН/розрахунків коригування в ЄРПН».

Так, суд встановив, що 15 січня 2019 року був перевантажений сервер ДФС України, що підтверджено інформацією на офіційній сторінці Державної фіскальної служби України в мережі інтернет про перевантаження серверу ДФС України 15 січня 2019 року, у зв`язку з чим запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі (а.с. 140).

У листі ДФС України від 20.02.2019 року № 639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК «Щодо порядку складання та реєстрації ЄРПН розрахунку коригування до зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ та щодо порядку застосування п. 120-1.1. ПКУ у разі порушення термінів реєстрації ПН/розрахунків коригування в ЄРПН» зазначено, що щодо повідомлення прес-служби ДФС від 15.01.2019 року стосовно перевантаження серверу ДФС слід зазначити, що таке перевантаження вплинуло лише на обробку запитів щодо отримання відомостей з ЄРПН та не вплинуло на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та на роботу ЄРПН, про що і було чітко зазначено в повідомленні.

Тому, відповідач стверджував, що з огляду на те, що вся обробка даних здійснювалась числом, коли документи були подані, тоді позивач не подавав розрахунки 15 січня 2019 року, адже, якщо б він їх подав 15 січня 2019 року, то вони мали бути зареєстровані саме 15 січня 2019 року.

Однак, суд зазначає, що відповідачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження цим доводам, а також спростування доводів позивача.

Суд виходить з того, що в матеріалах справи містяться лише докази позивача на підтвердження тому, що такі розрахунки були відправлені для обробки 15 січня 2019 року в межах годин операційного дня.

Тому, суд доходить висновку, що позивач довів те, що вказані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної були подані на реєстрацію в ЄРПН 15 січня 2019 року, у свою чергу, відповідач не довів, що такі дії не були вчинені позивачем саме 15 січня 2019 року.

Таким чином, суд встановив, що позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН розрахунки коригування вчасно, в останній день граничного строку їх реєстрації протягом операційного дня та будь-яких квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладна/розрахунку коригування у цей день позивачем не отримано.

Враховуючи те, що позивачем своєчасно подано на реєстрацію розрахунки коригування, суд вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій не має, а тому податкове повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року належить визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно доводів позивача, викладених у позовній заяві, що за результатами перевірки Офісом ВВП ДФС застосовано штрафні санкції за факт реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних, які не видаються покупцю та за це не може бути передбачена відповідальність у вигляді штрафу за їх несвоєчасну реєстрацію, суд зазначає, що у вступному слові представник позивача не підтримав вказані доводи та просив задовольнити позов тільки з вищенаведених доводів стосовно строку подачі розрахунків на реєстрацію, яким судом вже надана правова оцінка.

Тому, судом не надається цим доводам оцінка, тим більш, як вірно зазначив у відзиві відповідач, що дійсно судовою практикою Верховного Суду з подібних правовідносин щодо тлумачення приписів п. 120-1.1.ст. 120 ПК України підтверджено відсутність підстав для звільнення від штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних податкових накладних на постачання товарів/послуг, що не надаються отримувачу (покупцю) (постанови Верховного Суду по справам № 807/68/18, № 816/1488/17).

Дослідивши всі докази у справі кожний окремо та у їх у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення- рішення, не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття цього рішення; рішення було прийнято без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що привело до прийняття рішення не на підставі та не у спосіб, визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені на судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, вул. Портова,7) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002934907 від 29.05.2019 року Офісу великих платників податків ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на користь державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815, місцезнаходження: 68600, м. Ізмаїл, вул. Портова,7) судовий збір в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 26» грудня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.