Рішення № 86632093, 23.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року справа № 320/2435/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 26.03.2019 №61466-54;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу від 26.03.2019 №248.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №810/5686/15, встановлено виконання позивачем своїх обов`язків зі сплати авансових внесків за платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 на суму 94 386,00 грн, тому позивачу не можуть бути нараховані жодні штрафні санкції, що є результатом незарахування вказаної суми на казначейський рахунок. Позивачем не порушено терміни перерахування до бюджету авансових внесків, тоді як встановлені порушення строків розрахунків за авансовими внесками пов`язані саме з неврахуванням контролюючим органом 94 386,00 грн сплачених авансових внесків. Позивач зазначив, що за результатами розгляду справи № 810/5686/15 позивачем отримано виконавчий лист щодо зобов`язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ "Європетроліум" відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94386,00 грн., спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток, проте зазначене рішення попри звернення його до виконання виконано не було, що призводить до прийняття відповідачем рішень про опис майна в податкову заставу та вимог про сплату боргу, які вже неодноразово були предметом судового розгляду.

Відповідач Головне управління ДФС у Київській області позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 116-118), вказавши про правомірність винесеного рішення з огляду на наявність у позивача податкового боргу. Зазначив, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік від 30.01.2019 на суму 329807,00 грн., з яких за рахунок переплати сплачено лише 214347,14 грн. Оскільки позивачем в граничний строк сплати податку на прибуток по поданій декларації, а саме, до 10.03.2019 зобов`язання в повному обсязі сплачено не було, у позивача виник податковий борг в розмірі 115459,86 грн., та контролюючим органом були прийняті оскаржувані рішення.

Відповідач зазначає, що грошові кошти з АТ "Банк" Національні інвестиції" в розмірі 94386,00 грн. на бюджетні рахунки ГУ ДФС у Київській області станом на день розгляду справи не надходили. З огляду на це правових підстав для зарахування сплати коштів шляхом включення зазначених сум до облікової картки платника немає, оскільки сплачені ТОВ "Європетроліум" грошові кошти не надійшли до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2435/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 25.06.2019, витребувано докази від сторін.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 18.07.2019.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 24.09.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області; закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті та постановлено здійснювати подальший розгляд справи №320/2435/19 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європетроліум", ідентифікаційний код 35153262, зареєстровано 07.06.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації 1 339 102 0000 004614, місцезнаходження юридичної особи 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Зоряна будинок 20 офіс 34, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2019 № 1005322747 (а.с. 14-20).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" створено рішенням Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум", оформленого протоколом № 1 від 31.05.2007 (а.с. 149-150).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європетроліум", ідентифікаційний код 35153262 діє на підставі Статуту, затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" від 19.12.2018 (а.с. 101-115)

Позивач з 13.06.2007 перебуває на податковому обліку у Києво-Святошинській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2019 № 1005322747 (а.с. 17).

Між позивачем та ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 14.01.2016 було укладено договір про визнання електронних документів № 060120161, про що свідчить копія договору (а.с. 157-159). Договір про визнання електронних документів № 060120161 було отримано контролюючим органом 16.01.2016, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 160).

Позивачем 30.01.2019 подано до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (а.с. 62-65). У рядку 01 податкової декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» зазначено показник 14104554 грн., у рядку 04 податкової декларації «Об`єкт оподаткування» зазначено показник 1832263 грн.; у рядку 19 податкової декларації «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» зазначено показник 329807 грн.

Податкова декларація була прийнята контролюючим органом 31.01.2019, реєстраційний номер документу 9309184779, про що свідчить квитанція № 2 (а.с. 66).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київський області виставлено податкову вимогу від 26.03.2019 року № 61466-54, якою повідомлено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум", що станом на 25 березня 2019 року сума податкового боргу вказаного платника податків становить 115459,86 грн., у тому числі податок на прибуток приватних підприємств на суму основного платежу 115459,86 грн (а.с. 67).

Також Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київський області прийнято рішення від 26.03.2019 №248 про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» в податкову заставу. (а.с. 121).

Податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу були направлені позивачу засобами поштового зв`язку у поштовому відправленні № 081330004556 та вручено представнику позивача 07.05.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 120).

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів пункту 38.1. та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи питання виникнення у позивача податкового боргу суд встановив наступні обставини.

Позивачем 26.01.2015 подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (а.с. 96-99). У рядку 07 податкової декларації «Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності» зазначено показник 2949508 грн., у рядку 23 податкової декларації "авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно», зазначено показник 44243 грн. (а.с. 96-99).

Податкова декларація була прийнята контролюючим органом 26.01.2015, реєстраційний номер документу 9079196829, про що свідчить квитанція № 2 (а.с. 100).

Судом встановлено, що між позивачем (Клієнт) та АБ "Національні інвестиції" (Банк) 19.06.2007 було укладено договір банківського рахунка № 4922 (а.с. 161-166). Відповідно до пункту 1.1. Договору банківського рахунка Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та (або) іноземній валюті та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та та умов цього Договору.

Позивачем 04.09.2015 року було подано до АТ "Банк "Національні інвестиції" платіжне доручення № 3310 на перерахування грошових коштів у розмірі 94386,00 грн. на розрахунковий рахунок 33111347700356 Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі, призначення платежу *;101;35153262;11024000; Авансовий внесок податок за прибуток за вересень 2015 (а.с. 21). Платіжне доручення № 330 від 04.09.2015 було одержано банком та проведено банком 04.09.2015, про що свідчать відбитки печатки АТ "Банк "Національні інвестиції" на платіжному дорученні.

Про сплату авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2015 в сумі 94386,00 грн. згідно платіжного доручення № 3310 від 04.09.2015 позивач повідомив ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області у листі від 04.09.2015 вих № 11-14/2904 (а.с. 22). Лист було отримано контролюючим органом 07.09.2015, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Як вбачається з облікової картки ТОВ "Європетроліум" з податку на прибуток за 2015-2019 та не заперечується сторонами, сплата податкового зобов`язання у розмірі 94386,00 грн. згідно платіжного доручення № 3310 від 04.09.2015 не відображена в обліковій картці платника податку (а.с. 122-140).

Відповідач у відзиві зазначає, що у зв`язку з наявністю в інтегрованій картці позивача податкового боргу з названого податку у вказаному розмірі, були прийняті оскаржувані рішення.

З огляду на відомості, відображені в обліковій картці ТОВ "Європетроліум" з податку на прибуток та з аналізу тверджень, викладених у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку, що підставою для прийняття Головним управлінням ДФС у Київський області податкової вимоги від 26.03.2019 року № 61466-54 та рішення від 26.03.2019 №248 про опис майна ТОВ «Європетроліум» в податкову заставу стало неврахування та не відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника з податку на прибуток обставин сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» авансового внеску з податку на прибуток відповідно до платіжного доручення від 04.09.2015 №3310 на суму 94386,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» обов`язку по сплаті авансового внеску, шляхом направлення ним вищенаведеного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами до установи банку, прийняття цього платіжного документу банком до виконання, встановлений Київським окружним адміністративним судом в постанові від 10.02.2016 в справі №810/5686/15 (а.с. 23-28).

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 в справі №810/5686/15 суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення форми «Ш» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.10.2015 № 0014011502; зобов`язав Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала (а.с. 81-82) (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 57429478).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року відмовлено Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 58300644) (а.с. 83-85).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику - Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 59136959) (а.с. 86-87).

Ухвалою Верховного суду України від 16 вересня 2016 року у справі №810/5686/15 відмовлено у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та зобов`язання вчинити певні дії за заявою державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 61390615).

Отже, судом встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 в справі №810/5686/15 набрала законної сили 26.04.2016.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про виконання рішення суду та вжиття заходів для внесення змін до інтегрованої картки платника податків, про що свідчать: лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" вих № 11-14/2331 від 22.07.2016, одержаний Головним управлінням ДФС у Київській області 22.07.2016, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с. 31-32); лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" вих № 11-14/237 від 09.02.2017, одержаний Головним управлінням ДФС у Київській області 10.02.2017, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с. 34-36).

Проте, відповідач не вніс зміни в інтегровану картку ТОВ "Європетроліум" (код ЄДРПОУ 35153262) по податку на прибуток (11021000) шляхом відображення сплати за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94386,00 грн., про що свідчить лист Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.08.2016 № 2047/10/10-13-07-02-30 (а.с. 33).

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі № 810/5686/15 була звернута позивачем до примусового виконання. Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 16.08.2017 відкрито виконавче провадження № 54520101 з примусового виконання виконавчого листа № 810/5686/15, виданого 22.05.2017 Київським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00) (а.с. 37-38).

Судом встановлено, що невідображення в обліковій картці платника податків належного виконання позивачем зобов`язання по сплаті податку на прибуток згідно платіжного доручення № 3310 від 04.09.2015 на суму 94386,00 грн. неодноразово виступало підставою для нарахування позивачу податкового боргу з податку на прибуток, опису майна в податкову заставу та було предметом судового оскарження.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 826/13616/17 визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2017 №487 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71029412) (а.с. 39-42).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення №487 від 14.09.2017 року, зобов`язання вчинити дії - повернуто апелянту. Рішення набрало законної сили 13.02.2018 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72283548) (а.с. 88-89).

Отже, судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/13616/17 від 11.12.2017 набрала законної сили 13.02.2018.

Також, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі № 826/14371/17 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 13.10.17 р. №0057291220 та №0057271220 Головного управління ДФС у Київській області про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у сумі 94 386 грн.; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв`язку з ненадходженням до бюджету сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" 04.09.15 р. на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції" згідно платіжного доручення від 04.09.15 р. №3310 коштів у сумі 94 386 грн. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71347800) (а.с. 50-56).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - без змін. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73017511) (а.с. 90-95).

Постановою Верховного Суду від 21.08.2018 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби Київській області задоволено частково. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №826/14371/17, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76057761) (а.с. 57-61).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 прийнято адміністративну справу до провадження судді Добрянської Я.І. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77044636). Рішення по даній справі станом на час розгляду адміністративної справи не ухвалювалося.

Також, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі № 826/8527/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Київській області від 16.03.2017 р. №1588-17. Зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області здійснити корегування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Європетроліум» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) в сумі 94 386,00 грн. (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80124243) (а.с. 43-49).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16.03.2017, зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 - залишено без змін (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82470285) (а.с. 151-156).

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області у даній справі (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 83356645).

Отже, судом встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі № 826/8527/17 набрало законної сили 12.06.2019.

З рішень суду, які набрали законної сили, вбачається, що сплата позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 94386,00 грн. за декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 26.01.2015 №9079196829 здійснювалась з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції», що підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2015 № 3310.

Разом з тим, судом встановлено, що ПАТ «Банк «Національні інвестиції» кошти у відповідному розмірі за платіжним дорученням від 04.09.2015 №3310 до Державного бюджету України не перерахувало, про що свідчать дані наявних у матеріалах справи інтегрованих карток ТОВ «Європетроліум» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств та по податку на прибуток приватних підприємств.

У зв`язку з наявністю заборгованості, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київський області на адресу ТОВ «Європетроліум» направлено податкову вимогу від 26.03.2019 року № 61466-54, та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київський області від 26.03.2019 №248 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» в податкову заставу.

Так, згідно ст. 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (далі - Закон №2346-ІІІ) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону № 2346-ІІІ ініціатор це особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону № 2346-ІІІ).

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346-III банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

За правилами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що обов`язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків/зборів до бюджету.

Тобто за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі № 803/562/17; від 19.02.2019 у справі № 806/68/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відсутність у позивача податкового боргу з авансового внеску податку на прибуток за вересень 2015 на загальну суму 94 386,00 грн. не потребує повторного доказування.

Відповідачем в процесі розгляду справи не було доведено наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, що стало підставою для прийняття відповідачем податкової вимоги.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що податкова вимога є протиправною і підлягає скасуванню.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається пряма залежність права податкової застави до наявності податкового боргу у платника податків, а відтак, у зв`язку з відсутністю такого боргу, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 цього Кодексу).

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи контролюючим органом не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності податкової вимоги від 26.03.2019 №61466-54 та рішення про опис майна в податкову заставу від 26.03.2019 №248.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. згідно платіжного доручення № 1949 від 10.05.2019 року (а.с. 2).

Витрати позивача, пов`язані з залученням свідків та проведенням судових експертиз відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) у розмірі 3842,00 грн. підлягають стягненню з відповідача

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 26.03.2019 №61466-54.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про опис майна в податкову заставу від 26.03.2019 №248.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум", ідентифікаційний код 35153262, місцезнаходження: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Зоряна будинок 20 офіс 34) судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 23.12.2019.

Суддя Кушнова А.О.