Рішення № 86631968, 20.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2019 року Справа № 280/3714/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2019 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 04.08.2003 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, з 2006 року перебувала на податковому обліку в ДПІ Вознесенівського (Орджонікідзевського) району як фізична особа-підприємець по 09.11.2018 року. З 01.01.2012 року по 09.11.2018 року була платником єдиного податку II групи, без найманих працівників. Вказує, що сума боргу, яка вказана в оскаржуваній вимозі, утворилася у зв`язку з самостійною постановкою органами ДФС позивача на облік як самозайняту особу з ознаками незалежної професійної діяльності в лююму місяці 2018 року, що є неправомірним та протирічить нормам чинного законодавства, оскільки органам ДФС не делеговані повноваження самостійно ставити осіб на облік як самозайняту особу з ознаками незалежної професійної діяльності, а облік з позначкою «платник не подав заяви про взяття на облік» чинним законодавством не передбачено і не може породжувати правових наслідків, для позивача, зокрема, не дає підстави для нарахування ECB в подвійному розмірі. Зазначає, що у зв`язку з подвійним нарахуванням єдиного соціального внеску, позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав що полягає у нарахуванні заборгованості у зв`язку з подвійним нарахуванням ЄСВ: як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з одного і того ж виду діяльності за КВЕД.

Ухвалою суду від 11.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3714/19. Призначено судове засідання на 09.10.2019 року з викликом сторін.

09.10.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№41837), в якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 перебувала як фізична особа-підприємець з 04.08.2003 року по 19.11.2018 рік. З 14.02.2018 року по теперішній час зареєстровані як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Згідно даних ІС «Податковий блок» була сформована вимога про сплату борг (недоїмки) від 09.07.2019 № Ф-1694-23 на суму 7336,84 грн., яка була надіслан боржнику поштовим переказом та отримана платником 22.07.2019. Станом на 04.10.2019 у ФОП ОСОБА_1 обліковувався борг у сумі 7336,84 грн. Вказує, що в результаті проведеного аналізу працівниками Вознесенівського відділенні Запорізького ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 14.02.2018 було встановлено ознаку незалежної професійної діяльності ФОП ОСОБА_1 Станом на 22.10.2013 року, згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 Впо коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які проводять незалежну професійну діяльність) рахувалася недоїмка в сумі 1068,06 грн. та були несвоєчасно сплачені суми ЄСВ.

Ухвалою суду від 09.10.2019 відкладено розгляд справи на 11.11.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 05.11.2019 по 15.11.2019 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 №02-35/19/92, розгляд справи було перенесено на іншу дату, а саме – 11.12.2019.

Враховуючи те, що сторонами подані всі докази та пояснення по суті спору, 11.12.2019 у судовому засіданні за клопотанням представників сторін, судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач у період з 31.05.2006 по 09.11.2018 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Також, позивач є самозайнятою особою та здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність.

Позивач, крім іншого, є платником єдиного податку (вид господарської діяльності - 68.10 Діяльність у сфері права), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва платника єдиного податку серія А № 335195.

Після внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивачем як фізичною особою-підприємцем остання звернулась до відповідача з листом від 15.11.2018 № б/н щодо з`ясування правильності та відповідності нормам діючого законодавства оподаткування та сплати ЄСВ.

Листом від 04.12.2018 № 11586/14/08-01-50-07 «Про надання відповіді» відповідач поінформував позивача, що контролюючими органами здійснюється аналіз публічних реєстрів, які оприлюднюються уповноваженими органами, та вживаються відповідні заходи для постановки на податковий облік за основним місцем обліку з ознакою «платник не подав заяву про взяття на облік» стосовно фізичних осіб, які за даними публічних реєстрів здійснюють незалежну професійну діяльність індивідуально, та які не перебувають на обліку чи зняті з обліку в контролюючих органах як самозайняті особи.

Також, у листі від 04.12.2018 № 11586/14/08-01-50-07 «Про надання відповіді» зазначено, що в результаті проведеного аналізу працівниками відповідача 14.02.2018 було встановлено ознаку незалежної професійної діяльності по позивачу.

За результатом встановлення позивачу ознаки незалежної професійної діяльності 09.07.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1694-23, згідно якої від позивача вимагається сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 7336,84 грн., відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

У свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Згідно з п. 65.2 ст. 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, за приписами пп. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Наведені положення законодавства кореспондуються з ч. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку, згідно з яким якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.178.1, п.178.2 ст.178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом167.1статті167цьогоКодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI регламентовано, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 аналізованого нормативно-правового акту єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.19 розділу IV Порядку особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Із наведених вище положень податкового законодавства вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. До того ж, у контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Натомість, питання сплати ЄСВ регулюється не тільки даним нормативно-правовим актом, але і приписами ПК України, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.

Слід зауважити, що позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 (діяльність у сфері права) та адвокатську діяльність фактично займалась одним і тим же видом діяльності. Відповідно, у позивача за період з лютого 2018 року по квітень 2019 року не виникало обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності та, відповідно, подвійне оподаткування.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, повинен був перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець платник єдиного податку за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10).

Практика Європейського суду з прав людини (відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права), яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06)).

Судом прийнято до уваги, що за аналогічних підстав рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №280/1995/19 задоволено ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області: 1) визнано протиправними дії Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області щодо реєстрації ОСОБА_1 в реєстрі страхувальників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність з 14 лютого 2018 року по 10 квітня 2019 року; 2) зобов`язано Вознесенівське управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області скасувати реєстрацію ОСОБА_3 Н.В. в реєстрі страхувальників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність з 14 лютого 2018 року по 10 квітня 2019 року; 3) зобов`язано Вознесенівське управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області скасувати нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність з 14 лютого 2018 року по 10 квітня 2019 року.

Враховуючи наведене, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1694-23 від 09.07.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1694-23 від 09.07.2019 на суму 7336,84 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107, код ЄДРПОУ 39396146) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1Перехідних положень КАС Українирішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 20.12.2019.

Суддя А.В. Сіпака