Рішення № 86631852, 21.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1334/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача – Олійник Р.Б.,

представника відповідача 1 – Крупа-Газуда М.В.,

представника відповідача 2 - Троцюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (вул. Леніна, буд. 182, с. Вонігово, Тячівський район, Закарпатська область, 90553, ЄДРПОУ 32922702) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065), Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (вул. Нересенська, буд. 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, ЄДРПОУ 38028923) про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 26 грудня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (далі – позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі – відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (далі – відповідач 2) та враховуючи заяву про збільшення позовних вимог просить: 1) стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит – М» заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості за період з 30 серпня 2011 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 144 691,54 грн.; 2) стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі актів перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ «Фаворит-М» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 70 000,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46 666,67 грн. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2016 року, позов ТОВ «Фавориг-М» задоволено, а податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано. Таким чином зазначає, що судами було підтверджено правомірність заявлених ТОВ «Фаворит-М» до бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ за травень 2011 року у розмірі 70 000,00 грн. та за червень 2011 року у розмірі 46 666,67 грн., які залишаються не відшкодованими. Звертає увагу, що податковий орган був зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 08 вересня 2018 року по справі №2а-0770/2473/12, тобто до 15 вересня 2016 року включно, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який в свою чергу був зобов`язаний видати позивачу зазначену в такому висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок ТОВ «Фаворит-М» в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів, тобто до 22 вересня 2016 року включно. Зазначає, що в даному випадку судове рішення, яким було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення та підтверджено правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ у розмірі 70 000,00 грн. та 46 666,67 грн. за травень та червень 2011 року відповідно, набуло законної сили за наслідком касаційного перегляду справи ще 08 вересня 2016 року. Однак, звертає увагу, що в порушення норми права відповідні суми бюджетного відшкодування на рахунок ТОВ «Фаворит-М» відшкодовано так і не було, що порушує законне право ТОВ «Фаворит-М» на отримання такого бюджетного відшкодування.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав, що Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VIII) зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23.03.2017 № 1989-VIII, змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. У зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 р. втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу. Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження. Таким чином, зазначає, що реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами. При цьому у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 р. єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 р., за якими станом на 01.01.2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Зазначає, що залишок невідшкодованої суми по ТОВ «Фаворит-М» у розмірі 51 877,00 грн. за декларацією за травень 2011 року та 46 667,00 грн. за декларацією за червень 2011 року внесено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми ПДВ не відшкодовані. Таким чином, вважає, що контролюючий орган виконав всі передбачені законодавством вимоги щодо належного відображення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Відповідач 2 у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження строк відзиву не надав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем було подано у встановленому законом порядку до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2011 року за травень 2011 року та податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 року за червень 2011 року та заявлено до відшкодування з бюджету шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок від`ємне значення сум ПДВ, фактично сплачених у попередніх податкових періодах у сумі 100 556,00 гривень за травень 2011 року та 99 900,00 гривень за червень 2011 року.

Однак, за результатами проведення контролюючим органом позапланових перевірок правомірності визначення сум, які заявлені до бюджетного відшкодування, суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, не було підтверджено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 70 000,00 гривень за травень 2011 року та суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 46 666,67 гривень за червень 2011 року внаслідок чого контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення- рішення № 579/0001742352/1735 від 15.08.2011 року, яким ТОВ «Фаворит-М» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 70 000,00 грн. та № 671/0002182332/1998 від 14.09.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46 666,67 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку та були визнані протиправними та скасовані постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року (адміністративна справа № 2а-0770/2473/12), залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2016 року.

Однак відповідні суми бюджетного відшкодування на рахунок позивача відшкодовано не було.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі – ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, застосовуються положення п. 200.15 ПК України (абз. 2 та 3), відповідно до якого після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Вказане свідчить, що податковий орган був зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 08 вересня 2016 року по справі № 2а-0770/2473/12 (тобто до 15 вересня 2016 року включно) подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який в свою чергу був зобов`язаний видати позивачу зазначену в такому висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок ТОВ «Фаворит-М» в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів, тобто до 22 вересня 2016 року включно.

На сьогоднішній день норми статті 200 ПК України, діють з урахуванням змін внесених Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 р. та передбачають, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. (пп. (ґ) п. 200.12 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК України (з урахуванням змін внесених Законом № 1797- VIII від 21.12.2016 p.), у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

В даному випадку судове рішення, яким було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 579/0001742332/1735 від 15.08.2011 року та № 671/0002182332/1998 від 14.09.2011 року та яким підтверджено правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ у розмірі 70 000,00 грн. та 46 666,67 грн. за травень та червень 2011 року відповідно, набуло законної сили за наслідком касаційного перегляду справи 08 вересня 2016 року.

Однак, суд звертає увагу, що в порушення наведених норм права відповідні суми бюджетного відшкодування на рахунок ТОВ «Фаворит-М» відшкодовано не було, що порушує законне право позивача на отримання такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивач звертався до фіскального органу із вимогою про виплату від`ємного значення ПДВ зокрема листом від 30 січня 2019 року.

У відповідь на який відповідач зазначив, що підстави для здійснення такого бюджетного відшкодування відсутні, оскільки залишки невідшкодованих сум ПДВ по вищезазначених деклараціях були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а тому переплата по деклараціях в інтегральній картці платника ТОВ «Фаворит-М» відсутня.

Однак, судом встановлено, що станом на момент виникнення в контролюючого органу обов`язку з відшкодування сум від`ємного значення ПДВ, у позивача був відсутній податковий борг, а прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення були визнанні протиправними та скасовані в судовому порядку і є такими, що не можуть породжувати правових наслідків з моменту їх прийняття.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачами не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування. В той же час, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ у відповідній сумі.

Відповідач 1 зазначає, що станом на дату подання позовної заяви, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Закарпатській області не припинило свою діяльність та стверджує, що тільки після внесення відповідних змін до зазначеного реєстру про припинення юридичної особи - Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головне управління ДПС у Закарпатській області стане правонаступником всіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 визначено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової та Державної митної служб.

Кабінетом Міністрів України 19 червня 2019 року було прийнято постанову № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у Закарпатській області та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі Головне управління ДФС у Закарпатській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Закарпатській області

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 31 липня 2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Mіністрів України від 19 червня 2019 року № 537 визначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Наказом Головного управління ДПС в Закарпатській області від 03 вересня 2019 року № 10 Головне управління ДПС у Закарпатській області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Закарпатській області, що припиняє свою діяльність.

Наказом ДПС України № 14 від 12 липня 2019 року затверджено Положення про Головне управління ДПС у Закарпатській області, пунктом 1 якого визначено, що Головне управління ДПС в Закарпатській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки на момент подачі позовної заяви у даній справі до Головного управління ДПС в Закарпатській області перейшли всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Закарпатській області відповідно до Наказу Головного управління ДПС в Закарпатській області від 03 вересня 2019 року № 10 та Наказу ДПС України № 14 від 12 липня 2019 року, яким було затверджено Положення про Головне управління ДПС у Закарпатській області.

Також відповідач 1 посилається на те, що останнім було виконано всі передбачені законодавством вимоги щодо належного відображення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню платнику податків, зокрема внесено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року.

Однак, суд звертає увагу, що доказів, зокрема які підтверджують подання відповідного висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу казначейства та включення позивача у відповідний реєстр відповідачем 1 не надано.

Крім того, листом Головне Управління ДФС у Закарпатській області № 5572/10/07-16-12-02-09 від 06 березня 2019 року було повідомлено позивача, що підстави для здійснення такого бюджетного відшкодування відсутні, оскільки залишки невідшкодованих сум ПДВ по вищезазначених деклараціях були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а тому переплата по деклараціях в інтегральній картці платника ТОВ «Фаворит-М» відсутня.

Щодо наявності у позивача права на стягнення пені, нарахованої на заборгованість з ПДВ, із дати виникнення у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 200.1. ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за травень та червень 2011 року) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації

Згідно п. 200.10 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За приписами п. 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 200.12 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, на підставі системного аналізу вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що податковий орган зобов`язаний був протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку (тобто до 19 липня 2011 року включно з бюджетного відшкодування за травень 2011 року та до 19 серпня 2011 року за червень 2011 року), у разі наявності відповідних підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, провести документальну позапланову виїзну перевірку платника протягом 30 календарних днів (тобто до 18 серпня 2011 року включно з бюджетного відшкодування за травень 2011 року та до 18 вересня 2011 року включно за червень 2011 року) в та у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми (тобто до 23 серпня 2011 року включно з бюджетного відшкодування за травень 2011 року та до 23 вересня 2011 року включно за червень 2011 року), що підлягає відшкодуванню з бюджету. Орган казначейства в свою чергу на підставі отриманого висновку зобов`язаний перерахувати кошти з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно п. 200.23 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення.

Враховуючи, що відповідачі в порушення імперативних норм ПК України, не виконали належним чином свої обов`язки, то невідшкодована сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

При цьому, оскільки бюджетне відшкодування (із врахуванням всіх законодавчо встановлених процедур) повинно було бути здійсненим до 31 серпня 2011 року включно по бюджетному відшкодуванню за травень 2011 та до 30 вересня 2011 року включно за червень 2011 року, то з відповідних дат і повинна нараховуватися пеня на таку бюджетну заборгованість.

Суд звертає увагу, що позивач не отримав належне йому бюджетне відшкодування сум ПДВ у встановлений за загальним правилом строк через протиправні рішення податкового органу, протиправність яких встановлена судовим рішенням.

Право на отримання належних сум бюджетного відшкодування у встановлений законом строк не може бути порушено внаслідок протиправних рішень податкового органу. Податкові повідомлення рішення, визнані судом протиправними, не можуть бути обґрунтованою та законною підставою для зміни строку отримання позивачем належних йому сум бюджетного відшкодування. У разі, якщо внаслідок прийняття таких протиправних рішень відповідна затримка бюджетного відшкодування мала місце, платник податку має право на отримання з бюджету компенсації у вигляді пені за несвоєчасне відшкодування сум ПДВ за весь період затримки.

Суд звертає увагу, що у випадку, коли пеня за невчасне виконання податкових зобов`язань нараховується платнику податків, така пеня стягується в тому числі і за період адміністративного чи судового оскарження (п.п.129.1.1. ст.129 ПК України). Відповідно, враховуючи принцип справедливого балансу у відносинах між платниками та державою, при нарахуванні пені за прострочення відшкодування ПДВ держава також повинна сплатити пеню в тому числі за період адміністративного чи судового оскарження, якщо внаслідок такого оскарження рішення податкового органу визнано протиправним.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року).

У рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес. Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ та пені, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом стягнення із Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості за період з 30 серпня 2011 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 144 691,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (вул. Леніна, буд. 182, с. Вонігово, Тячівський район, Закарпатська область, 90553, ЄДРПОУ 32922702) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065), Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (вул. Нересенська, буд. 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, ЄДРПОУ 38028923) про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості – задовольнити.

2. Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - М" заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. та пеню нараховану на суму такої заборгованості за період з 30 серпня 2011 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 144 691,54 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) та Управління державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області (вул. Нересенська, буд. 2, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, ЄДРПОУ 38028923) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит-М” (вул. Леніна, буд. 182, с. Вонігово, Тячівський район, Закарпатська область, 90553, ЄДРПОУ 32922702) судовий збір у розмірі 3 920,37 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять грн. 37 коп.) сплачений відповідно до платіжних доручень № 236 від 18 вересня 2019 року та № 214 від 07 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець