Рішення № 86631807, 16.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4449/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання Чепурової К.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ластовицької О.К., дов. № 01-17680 від 10.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття рішення на підставі отриманих від ГУ ДСНС України у Луганській області документів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням 3 групи інвалідності;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій у місячний термін розглянути з прийняттям рішення отримані від ГУ ДСНС України у Луганській області документи щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням 3 групи інвалідності та надіслати його разом з необхідними документами до ГУ ДСНС України у Луганській області для видання наказу про виплату такої допомоги, відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України та пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.09.1992 по 18.04.2019 позивач проходив службу у системі МВС України, МНС України та ДСНС, а на момент звільнення проходив службу у ГУ ДСНС України у Луганській області (далі - Головне управління) на посаді заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління.

18.04.2019 позивача звільнено із служби цивільного захисту у відставку за станом здоров`я згідно наказу ДСНС від 17.04.2019 № 152 «Про звільнення із служби цивільного захисту» та виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління та знято з усіх видів забезпечення з 18.04.2019 згідно наказу Головного управління від 17.04.2019 № 126 «Про кадрові питання» (зі змінами згідно наказу Головного управління від 22.04.2019 № 133).

Підставами для звільнення за станом здоров`я стало встановлення Луганською обласною МСЕК 3 групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, та свідоцтва про хворобу від 13.03.2019 № 379 Центральної лікарсько-експертної комісії відповідача.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 03.04.2019 серія 12 ААА № 005701, визначено 50% втрати працездатності.

Головне управління листом від 15.05.2019 № 01-2301/211 направило до відповідача документи для прийняття рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Листом від 23.09.2019 за № 03-13437/201 відповідач повідомив позивача, що кошти для виплати одноразової грошової допомоги у ДСНС відсутні.

З посилання на норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту України, постанови КМУ від 11.07.2007 № 908, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною.

28 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позов (арк. спр. 41-48), в якій відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що позивачу встановлено III групу інвалідності. Причиною інвалідності є захворювання, що пов`язане з проходженням служби.

У зв`язку із цим, 15 травня 2019 року Головне управління ДСНС України у Луганській області супровідним листом № 01-230/211 направило документи позивача до ДСНС для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

13 вересня 2019 року Позивач у складі колективної скарги звернувся до ДСНС стосовно отримання інформації чи приймалося рішення ДСНС про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги

Листом від 23 вересня 2019 року № 03-13437/201 позивача повідомлено, що у зв`язку із збільшенням кількості справ, що надійшли до ДСНС для виплати одноразової грошової допомоги, та обмеженим фінансуванням на зазначені цілі здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги не має можливості. Виплату одноразової грошової допомоги буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.

Призначення та виплата одноразової грошової вимоги у разі настання інвалідності врегульовано спеціальним законодавством, яке передбачає обов`язкову умову - наявність коштів на зазначені цілі. У відповідача на розгляді перебуває значна кількість справ щодо призначення одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, бюджетні фінансування яких здійснюється за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" (КЕКВ 2700) (це для територіальних органів ДСНС та підрозділів центрального підпорядкування ДСНС).

Згідно із інформацією щодо черговості розгляду справ та заборгованості по виплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності по КПКВ 1006280 Позивач перебуває у черзі на таку виплату за № 24 (за травень 2019 рік).

Враховуючи, що кошти, передбачені у державному бюджеті на зазначені цілі у 2018 та 2019 роках, не забезпечують потребу ДСНС, здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу не було можливості.

У зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань документи позивача не виносилися на розгляд Комісії ДСНС для прийняття відповідно рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців ГУ ДСНС України у Луганській області мають бути збільшені кошторисні призначення, за рахунок яких Позивачу буде виплачено одноразову грошову допомогу.

29 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить суд задовільнити позов в повному обсязі зазначивши аналогічні обґрунтування, викладеним в позовні заяві (арк. спр. 202-205).

06 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшли заперечення на відповідь на відзив (арк. спр. 211-213), аналогічні зазначеним у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року у задоволені клопотання позивача відмовлено (арк. спр. 37-38).

05 листопада 2019 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 19 листопада 2019 року (арк. спр. 208).

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (арк. спр. 222).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , є учасником бойових дій, внутрішньо переміщеною особою та інвалідом третьої групи з 03 квітня 2019 року, що підтверджено копіями документів, а саме: паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (арк. спр. 11-12), карткою фізично- особи - платника податків від 04 травня 2006 року (арк. спр. 13), посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 (арк. спр. 14), довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 142043 (захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків) (арк. спр. 22), довідки від 09 жовтня 2015 року № 919-30232 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 26).

Наказом № 152 від 17 квітня 2019 року «Про звільнення із служби» позивача звільнено у відставку за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) (арк. спр. 15).

Наказом № 126 від 17 квітня 2019 року «Про кадрові питання» позивача виключено з кадрів ДСНС, зі списків особового складу Головного управління (арк. спр. 16).

Наказом № 133 від 22 квітня 2019 року «Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 17 квітня 2019 року «Про кадрові питання» внесено зміни до наказу № 126 від 17 квітня 2019 року в частині внесення інформації про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення (арк. спр. 17).

13 травня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ДСНС України у Луганській області щодо виплати одноразової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, надавши відповідні документи (арк. спр. 21).

Листом № 01-2301/211 від 15 травня 2019 року Головне управління ДСНС України у Луганській області направило на адресу відповідача документи для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності (арк. спр. 19).

Листом № 06-4915/211 від 08 жовтня 2019 року «Про розгляд звернення» Головне управління ДСНС України у Луганській області повідомило позивача про надіслання документів на адресу відповідача для прийняття рішення про призначення допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності (арк. спр. 18).

Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 142043 позивачу встановлено з 03 квітня 2019 року ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків (арк. спр. 22).

Відповідно свідоцтва про хворобу № 379 від 13 березня 2019 року Центральної лікарсько - експертної комісії ДСНС України встановлено, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби (арк. спр. 25).

13 вересня 2019 року позивач листом звернувся до урядового контактного центру, яка зареєстрована за № ОД-9684455 щодо невиплати ДСНС одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов`язків в період проходження служби, з вимогою зобов`язати ДСНС прийняти рішення щодо призначення нам одноразової грошової допомоги та надіслати його разом із необхідними документами до Головного управління для видання наказу про виплату такої допомоги (арк. спр. 28-29).

Листом від 23 вересня 2019 року за № 03-13437/201 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що кошти для виплати одноразової грошової допомоги у ДСНС відсутні. Останнє засідання відповідної комісії ДСНС з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з прийняттям відповідного рішення було проведено у лютому 2019 року по справам, що надійшли у вересні 2018 року. Тобто, засідання комісії не проводяться у зв`язку з відсутністю коштів на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (арк. спр. 30).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі - Положення № 593).

Положення № 593 визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (пункт 1 Положення № 593).

Згідно з Положенням № 593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.

Пунктом 15 Положення встановлено склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, який поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий, яким присвоюються спеціальні звання.

Згідно абзацу шостого пункту 15 Положення № 593 старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби у розмірі:36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Зазначений пункт визначає не лише загальний розмір допомоги, але й розмір допомоги звільнених осіб.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв`язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов`язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

За приписами пункту 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

Судом встановлено, що Комісія ДСНС з призначення одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, документи, необхідні для вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 вищезазначеної допомоги отримала, однак, рішення за зазначеними документами не приймала.

Не прийняття вказаного рішення відповідачем обґрунтовується відсутністю бюджетних фінансувань.

Щодо відсутності фінансування, суд зазначає.

Відповідачем у відзиві вказано, що на розгляді перебуває значна кількість справ щодо призначення одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, бюджетні фінансування яких здійснюється за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" (КЕКВ 2700) (це для територіальних органів ДСНС та підрозділів центрального підпорядкування ДСНС).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43) вказано про те, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Отже, відсутність належного фінансування, на що посилався відповідач, не може бути підставою для невжиття ним належних заходів для виконання вимог законодавства та відповідно невиконання покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків та свідчить про бездіяльність.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1740/1838/18.

Вимога позивача про зобов`язання у місячний термін розглянути відповідачем документи щодо виплати одноразової грошової допомоги є необґрунтованою, оскільки нормами Кодексу цивільного захисту України та Порядком № 908 не визначено строк розгляду документів, а тому рішення повинно бути прийнято у розумний строк.

Розумний строк це найкоротший строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Суд зазначає, що на адресу відповідача в травні 2019 року надіслано документи щодо виплати одноразової грошової допомоги для прийняття відповідно рішення. Обґрунтованого рішення не прийнято, що не заперечується відповідачем.

На думку суду, відповідачем всі можливі розумінні строки порушені.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина перша статті 370 КАС України).

У випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку стягувач має право звернутись до суду та отримати виконавчий документ.

Порядок примусового виконання судових рішень встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Статтею 63 вищевказаного Закону передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено більш стислі терміни примусового виконання рішення суду ніж той, про який просить позивач.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у разі встановлення конкретних строків розгляду відповідачем документів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, суд тим самим фактично порушує права позивача на розумність строків розгляду вказаного питання відповідачем.

Разом з цим, суд зазначає, що не розгляд наданих документів протягом тривалого часу фактично є бездіяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимог про видання наказу про виплату одноразової допомоги, відповідно до частини другої статті 118 КЦЗ України та пункту 6 Порядку № 908, суд зазначає.

Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання (абз. 2 пункту 6 Порядку № 908).

З аналізу вказаної норми встановлено, що для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги здійснюється на підставі рішення, яке на момент розгляду справи не прийнято, тобто вказана вимога є вимогою на майбутнє.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

На виконання вимог статей 77, 78 КАС України відповідач не довів правомірність своїх дій та відсутність підстав для задоволення позову, а також не спростував надані позивачем докази.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що відповідач діяв в порядку та у спосіб визначений Законом.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають частковому задоволенню.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 3 групи інвалідності.

Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55, код ЄДРПОУ 38516849) розглянути з прийняттям рішення отримані від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 3 групи інвалідності.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення у повному обсязі складено 26 грудня 2019 року.

Суддя Т.В. Смішлива