Рішення № 86631727, 26.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/9581/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС України №UА 101000/2019/200192/2 від 27.06.2019 про коригування митної вартості товарів;

- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № UA 101070/2019/00513.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що з метою здійснення митного оформлення автомобіля, що був у використанні: марки VolkswagenTouareg, номер кузова - НОМЕР_1 , кількість місць для сидіння -5; призначення - для перевезення пасажирів на дорогах загального використання, тип двигуна-дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2967 см куб, тип кузова-універсал, колісна формула - 4х4; рік виготовлення -2015, дата першої реєстрації - 05.05.2015, декларантом позивача 21 червня 2019 року подано митну декларацію, в якій митна вартість визначена у розмірі 15600 Євро. Однак, Житомирською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні транспортного засобу рішенням №UA101070/2019/00513, оскільки у довідці про транспортні витрати від 21.06.2019 не вказано місце відправлення та маршрут слідування; у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 №EK808694 власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру; до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару. У зв`язку із наведеним, 27.06.2019 прийнято рішення №UА 101000/2019/200192/2 про коригування митної вартості товару, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 23850 Євро. Позивач стверджує, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, враховуючи таке: на підтвердження митної вартості автомобіля надано розрахунковий документ № 319560 від 05.06.2019 на суму 15600 Євро; правомірність набуття спірного автомобіля та правочину (рахунку- фактури №100А/19 від 05.06.2019 року) ніким не оспорено, більш того визнана в Німеччині, оскільки на підставі нього даний транспортний засіб знято з обліку та пройдено митний контроль; відповідно до відкритої інформації Google, відстань від м.Пассау (місця відправки товару) до м.Рава-Руська (місця проходження митного контролю України) складає 1048 км, отже, найменші витрати на транспортування авто склали 104,91 євро (1048/100 х 7,7л/100 км, враховуючи витрати палива за технічними характеристиками авто 7,7 л./100км дизелю та вартість палива в Німеччині на день переміщення товару 1,3 євро/літр). Отже, вказана у довідці сума транспортування 50 євро не може викликати обґрунтований сумнів митного органу стосовно достовірності числового значення такої складової митної вартості як витрати на транспортування товару із Федеративної Республіка Німеччина до кордону з Україною; сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України; митний орган не довів, що вартість транспортного засобу за митною декларацією, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак, у т.ч. подібних пошкоджень.

Ухвалою судді в адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2019.

21.10.2019 в судовому засіданні, суд, ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, перейшов в письмове провадження.

З 11.12.2019 по 25.12.2019 суддя перебувала у відпустці.

22.08.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач вказує, що у довідці про витрати на транспортування транспортного засобу без дати і без номера не вказано маршрут слідування, що позбавило орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 № НОМЕР_2 попереднім власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру № 100А/19 від 05.06.2019, що викликало сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності особи, що склала рахунок-фактуру на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром, визначати ціну продажу транспортного засобу. Надана копія митної декларації країни відправлення від 18.06.2019 № 19DE770308382565E2, не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Крім того, відправником транспортного засобу зазначено особу, яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є його попереднім власником. Відповідно до відомостей, що містяться у рахунку-фактурі (інвойсі) № 100А/19 від 05.06.2019 термін оплати за товар - 05.06.2019. Таким чином, на момент здійснення митного оформлення товар повинен бути оплачений покупцем. Також вказує, що на вимогу органу доходів і зборів не надано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, відповідачем обгрунтовано визначена митна вартість автомобіля за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка грунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митних вартостях схожих автомобілів 25.06.2019 UA 101070/2019/036807 з врахуванням марки (VOLKSWAGEN), моделі (TOUAREG), року виготовлення (2015), об`єму циліндрів двигуна (2967см3), потужності (193квг.) характеру та обсягу пошкоджень з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 23850,00 Євро/шт.

У судових засіданнях 03.10.2019 та 21.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у компанії "Cedarcars" автомобіль марки VolkswagenTouareg, номер кузова - НОМЕР_1 , кількість місць для сидіння -5; призначення - для перевезення пасажирів на дорогах загального використання, тип двигуна-дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2967 см куб, тип кузова-універсал, колісна формула - 4х4; рік виготовлення -2015, дата першої реєстрації - 05.05.2015, вартістю 15600 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою №100А/19 від 05.06.2019.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом подано до Житомирської митниці ДФС митну декларацію №UA101070.2019.036159 від 21.06.2019, у якій визначено вартість транспортного засобу за основним методом - за ціною договору в сумі 15600 Євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок -фактура (інвойс) №100А/19 від 05.06.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 № НОМЕР_2 ; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209060/2019/38098 від 20.06.2019; додатковий аркуш до акту, в якому зазначено про пошкодження автомобіля; документ, що підтверджує вартість перевезення від 21.06.2019; паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 06.09.2010; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин кордону України від 10.08.2016 № FЕ638666; сертифікат відповідності UA.008.766692-19 від 20.06.2019.

27.06.2019 Житомирською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА 101000/2019/200192/2, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля до 23850 Євро.

У графі 33 вказаного рішення зазначено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною п`ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів І зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

- у довідці про витрати на транспортування транспортного засобу не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару;

- у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 № НОМЕР_2 попереднім власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру №100А/19 від 05.06.2019, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності на оцінюваний товар та праві розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу;

- надана копія митної декларації країни відправлення від 18.06.2019 № 19DE770308382565E2, не може бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки відправником транспортного засобу зазначено особу, яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є його попереднім власником та не зазначено відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Частиною 1 ст.368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

За наданим рахунком-фактурою набуто право власності на транспортний засіб. Таким чином є підстави вважати, що сторони виконали один перед одним свої зобов`язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.

Разом з тим, до митного органу не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч.2 ст.53 та ч.1 ст.368 Митного кодексу України.

Декларантом не подано:

1) договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається:

2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом):

3) висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст.59 Митного Кодексу України.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка грунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митних вартостях схожих автомобілів 25.06.2019UA 101070/2019/036807 з врахуванням марки (VOLKSWAGEN), моделі (TOUAREG), року виготовлення (2015), об`єму циліндрів двигуна (2967см3), потужності (193квг.) характеру та обсягу пошкоджень з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і становить 23850,00 Євро/шт.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 101070/2019/00513 від 27.06.2019, в якій вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом невірно розрахована митна вартість товару та не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст.52, ст.53 цього кодексу.

Позивач, вважаючи коригування відповідачем митної вартості автомобіля протиправним та картку відмови протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності до частини 1 статті 246 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Питання митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані розділом ІІІ МК України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості товару в розмірі 15600 євро, надав рахунок-фактуру продавця №100А/19 від 05.06.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 № ЕК808694; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209060/2019/38098 від 20.06.2019; додатковий аркуш до акту, в якому зазначено про пошкодження автомобіля; документ, що підтверджує вартість перевезення від 21.06.2019; сертифікат відповідності UA.008.766692-19 від 20.06.2019.

За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (автомобіля) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, ознак підробки, відповідачем не надано.

Водночас, позивачем на підтвердження оплати в сумі 15600 Євро за транспортний засіб - VolkswagenTouareg, WVGZZZ7PZFD014987 - надано квитанцію № 319560 від 05.06.2019.

Суд зазначає, що інформація у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 26.02.2015 № ЕК808694щодо особи, відмінної від тієї, що склала рахунок-фактуру, рівно як і зазначення відправником транспортного засобу митній декларації країни відправлення від 18.06.2019 № 19DE770308382565E2 особи, яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не є його попереднім власником, не впливає на числові значення складових митної вартості автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Посилання митного органу на те, що у довідці про витрати на транспортування транспортного засобу не вказано маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, є необґрунтованим, оскільки в наданих документах до митного оформлення транспортного засобу міститься інформація про місце продажу автомобіля: Німеччина, м.Пассау, 94032. В самій довідці про транспортні витрати від 21.06.2019 вказано, що автомобіль слідував з Німеччини до кордону України.

За таких обставин, позивачем було надано документи, які в своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, зокрема рахунок-фактура, квитанція про сплату 15600 Євро за придбаний автомобіль, а тому Житомирською митницею ДФС неправомірно було застосовано ч.3 ст.53 МК України.

Крім того, як вбачається з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, до митного оформлення було подано легковий автомобіль як такий, що вже був у використанні, має пошкодження: пошкодження лакофарбового покриття, сколи на лобовому склі та потертості по кузову автомобіля, забруднення та потертості салону автомобіля.

Однак, жодних відомостей про врахування вищевказаних пошкоджень під час коригування митної вартості автомобіля відповідачем суду надано не було.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару.

Необхідно зауважити, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем автомобіля за резервним методом митним органом взято визначену митну вартість товару, оформлену згідно з митною декларацією від 25.06.2019 №UA101070/2019/036807.

З приводу вказаного, слід звернути увагу на наступне.

Згідно ч.2 ст.55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 такого рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

Відповідач не надав до суду належних доказів, що вартість транспортного засобу марки Volkswagen Touareg, номер кузова - НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення за митною декларацією від 25.06.2019 №UA101070/2019/036807, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак. Відповідач не здійснив повне порівняння характеристик товарів, що вплинуло на обґрунтованість взяття ним до уваги даних авто з іншими технічними характеристиками та, відповідно, його вартості.

Вказане дає підстави вважати таке рішення необґрунтованим та немотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України та п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 р. у справі № 809/719/17 та підлягає обов`язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, суд вважає, що подані позивачем документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни та підтверджують можливість визначення митної вартості за обраним позивачем методом.

Згідно зі ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 згаданого Кодексу).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.73 вказаного Кодексу).

В силу приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської митниці ДФС України №UА 101000/2019/200192/2 від 27.06.2019 про коригування митної вартості товарів та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № UA 101070/2019/00513 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У відповідності до статті 139 КАС України, на користь позивача з Житомирської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню сплачений судовий збірв сумі 1536,80 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Житомирської митниці ДФС (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39421140) про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС України №UА 101000/2019/200192/2 від 27.06.2019 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № UA101070/2019/00513.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДФС судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова