Рішення № 86631552, 23.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. справа № 300/745/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 51-55, 57, 58 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки OPEL, модель ASTRA, 2014 року випуску, що був у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019. Позивач зазначає, що 22.01.2019 через банк Banco Bilbao Argentaria (Іспанія) на рахунок продавця транспортного засобу сплатив суму грошових коштів у розмірі 4745 EUR після чого оформив відповідні документи щодо переходу права власності на вживаний автомобіль, у відповідності до вимог законодавства Королівства Іспанія. 21.02.2019 сплатив передоплату за митне оформлення у розмірі 57500 грн., 22.02.2019 відповідні документи були зареєстровані у Закарпатській митниці, з визначенням митної вартості за основним методом – за ціною товару. Після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення 14.03.2019 здійснив доплату у розмірі 32970 грн. Вважає дії відповідача щодо відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та коригування митної вартості незаконними.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. 26.07.2019 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Івано-Франківської митниці ДФС про розгляд справи із викликом сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем правомірно застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, передбачений ст.64 Митного кодексу України, на основі джерела інформації: АСАУР ДФС. Зазначив, що в даному випадку спрацювала система управління ризиками, а це означає що митна вартість занижена, у зв`язку з чим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу та звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами, в результаті чого встановлено, що митна вартість транспортного засобу складає 8293,50 EUR. Наголошує, що до митного оформлення не було подано жодного документу, який би стверджував сплату коштів за даний автомобіль відповідно до заявленої митної вартості. У зв`язку з цим, скеровано електронне повідомлення про надання додаткових документів, на що декларантом надано платіжний документ, копію митної декларації країни відправлення та витяг з каталогу Schwacke. Вказує, що аналіз додатково наданих документів виявив, що платіжний документ містить ідентифікуючі дані, які не стосуються даного транспортного засобу, зокрема стосовно номера кузова у рахунку–фактурі та платіжному документі. А також, платіжний документ датований 24.01.2019, а рахунок – фактура 13.02.2019 та звертає увагу, що документ на основі якого було сплачено кошти до митного оформлення не надавався. Декларант під час митного оформлення розбіжності та неточності не усунув, не пояснив, хоча вказане покладено в його обов`язок. Також зазначає, що позивач мав сплатити ПДВ, і сума цього податку мала бути повернута, витрати на перевезення товару не додавались, надані документи не підтверджують заявлену митну вартість саме за цей транспортний засіб. Не додано також документів на брокерські послуги, а тому відповідачем правомірно прийнято картку відмови та оскаржуване рішення від 14.03.2019. Звертає увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2013 у справі №21-270а13, та від 22.10.2013 №21-342а13, та зазначає, що в даному випадку декларант погодився із рішенням про коригування митної вартості, і оформив митну декларацію з коригованою вартістю 8293,50 EUR (а.с.81).

Відповідачем також надано суду письмові пояснення, в яких повторно зазначив, що декларант погодився із рішенням про коригування митної вартості товару та оформив митну декларацію з вартістю 8293,50 EUR, навів алгоритм дій позивача у відповідних графах митної декларації при її заповненні, та вказав, що позивач міг скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених ч.7 ст.55 Митного кодексу України, однак цього не зробив, фактично погодився із митною вартістю, яка визначена митним органом. Навів правове обґрунтування застосованої автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), зокрема те, що використання даної системи передбачено наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 “Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”. У письмових поясненнях вказав також про наказ МФ України №684 від 31.07.2015 “Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю”. Щодо документів, які містять запитувані вихідні дані при використанні джерела інформації АСАУР ДФС, зазначив, що в систему вносяться дані VIN коду, система вибиває конкретне числове значення.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

У зв`язку з перебуванням судді з 07.05.2019 по 20.05.2019, 22.05.2019, з 28.05.2019 по 31.05.2018, з 19.08.2019 по 16.09.2019 у відпустці, та з 02.06.2019 по 04.06.2019, з 11.11.2019 по 15.11.2019 включно у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, встановив наступне.

14.03.2019 декларантом ТОВ «ТИСА ЗАХІД», в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA206060/2019/403076, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий вживаний, марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна NV, з дизельним типом двигуна, робочий об`єм циліндрів двигуна 1956 см.куб., потужність двигуна – 121 кВт, колісна формула 4*2, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, загальна кількість місць для сидіння 5, кількість дверей 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування (а.с.118).

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 4745,00 EUR - графа 42 митної декларації. У графі 45 митної декларації "коригування" вказано 143215,12 грн., в графі 23 "курс валюти" – 30.18232300, в графі 15 "країна відправлення/експорту" – Іспанія.

Одночасно із митною декларацією декларантом подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) № F6/19 від 13.02.2019 (а.с.45), декларацію країни відправлення №0380 від 13.02.2019 (а.с.24), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305260/2019/001148 від 22.02.2019 (а.с.114), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №16-00623221 від 13.02.2019 (а.с.112), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №17-08726796 від 30.06.2014 (а.с.110), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.06.2014 (а.с.109), внутрішній договір (контракт) доручення № 264 від 22.02.2019 (а.с.106), некласифікований документ б/н від 02.02.2019, паспорт НОМЕР_3 від 06.04.2018, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 18.10.2011, паспорт № НОМЕР_5 від 26.09.1996 (а.с.15).

14.03.2019 о 11:40 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність подання оригіналів та/або копій документів, зазначених в гр.44 митної декларації (а.с.121).

14.03.2019 о 12:00 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення яким повідомлено про початок митної консультації та запропоновано відповідно до ч.2 ст.53 МК України подати документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи; каталоги специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, митна декларація країни відправлення (а.с.122).

14.03.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації Івано-Франківською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206060/2019/000515/2, згідно якого митну вартість товару визначено за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) у сумі 8293,50 EUR (а.с.116).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що «Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР ДФС105-2-106-2. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN – кодами: W0LPE8EN0E8063397, валюта – EUR, вартість – 8293,5 Євро. Сума скоригованої митної вартості визначена у розмірі 8293,50 EUR. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 частини 2 ст.55 та главою 4 Митного кодексу України».

Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206060/2019/00577 від 14.03.2019 (а.с.117).

14.03.2019 декларантом ТОВ «Тиса Захід» в інтересах позивача подано до митного органу електронну митну декларацію за №UA206010/2019/403095, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий вживаний, марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна NV, з дизельним типом двигуна, робочий об`єм циліндрів двигуна 1956 см.куб., потужність двигуна – 121 кВт, колісна формула 4*2, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, загальна кількість місць для сидіння 5, кількість дверей 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, та із зазначенням у митній декларації митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 4745,00 EUR - графа 42 митної декларації, однак із зазначенням у графі 45 суми коригування – 250717,10 грн. (а.с.119)

14.03.2019 позивачем сплачено на рахунок Івано-Франківської митниці кошти в сумі 32970 грн. (а.с.27).

15.03.2019 Івано-Франківською митницею видано посвідчення про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, згідно якого Івано-Франківська митниця не заперечує проти реєстрації в підрозділі МВС України та зняття його з обліку (а.с.18).

Не погоджуючись із коригуванням відповідачем митної вартості позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування рішення №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документ, який на переконання позивача, у повному обсязі підтверджує заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору, зокрема, рахунок-фактуру № F6/19 від 13.02.2019, згідно перекладу якого з іспанської мови на українську виконаного перекладачем ОСОБА_2 , цей документ є рахунком №F6/19 від 13.02.2019, виданий ОСОБА_3 , в якому вказано дані транспортного засобу, основа для оподаткування – 4745,00 EUR, всього - 4745,00 EUR.

Як зазначає відповідач, в ході митних консультацій на виконання вимоги про надання додаткових документів, позивач подав платіжний документ від 24.01.2019, виданий банком Більбао ОСОБА_4 (Іспанія). Згідно перекладу цього документу з іспанської мови на українську виконаного перекладачем ОСОБА_5 Сарафином внесено кошти на рахунок Любомира ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 IVANISHYN) в сумі 4745,00 Євро у відділенні 2280 банку, примітка: OPEL ASTRA W0LPE8EENE8063397 (а.с.48-49). Також, позивачем надано копію митної декларації (а.с.94, 42-43), в якій зазначено вартість вживаного транспортного засобу OPEL ASTRA, W0LPE8EN0E8063397 в сумі 4745,00 EUR.

Відповідач вважає, що додатково наданий платіжний документ містить ідентифікуючі дані, які не стосуються транспортного засобу, що розмитнювався, оскільки у ньому вказано він код W0LPE8EENE8063397, а в рахунку-фактурі - W0LPE8EN0E8063397, також платіжний документ датований 24.01.2019, а рахунок-фактура 13.02.2019.

Як зазначає позивач у позовній заяві, кошти за транспортний засіб OPEL ASTRA, W0LPE8EN0E8063397 в сумі 4745,00 EUR ним сплачено продавцю до оформлення відповідних документів, тобто наперед.

Проаналізувавши зазначені вище платіжний документ, рахунок-фактуру, копію митної декларації країни відправлення, суд зазначає, про наявність розбіжностей у трьох буквах він коду зазначеного в платіжному документі (замість ЕNOЕ вказано EENE), що на переконання суду є опискою. При цьому, відповідачем не надано доказів оплати вказаним платіжним документом придбання іншого транспортного засобу.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України для подання витребуваних органом доходів і зборів документів декларанту або уповноваженій ним особі надається 10 календарних днів.

Проте, незважаючи на неточність у платіжному документі без продовження консультацій, оскаржуване рішення прийняте відповідачем у день направлення відповідного повідомлення. Таким чином суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури проведення консультацій.

В спірному випадку у суду відсутня підстави приходити до висновку про не подання декларантом документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, зокрема, що засвідчує оплату коштів за придбаний товар.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури № F6/19 від 13.02.2019, платіжного документа, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Королівства Іспанії інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем Любомиром Іванішиним ОСОБА_8 автомобіля марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 4745,00 EUR та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019 та картки відмови від 14.03.2019, митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР ДФС105-2-106-2. Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN – кодами: W0LPE8EN0E8063397, валюта – EUR, вартість – 8293,5 Євро. Сума скоригованої митної вартості визначена у розмірі 8293,50 EUR.

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також – Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), втім відсутні будь які відомості про номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.

Відповідно відзиву на позов та додаткового пояснення відповідачем зазначено, що в даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків «АСАУР». В такому випадку при введенні VIN – коду система вибиває конкретне числове значення, тому розрахунок не проводиться і не зазначається в рішенні про коригування.

Таким чином, відповідач стверджує, що конкретне числове значення скоригованої вартої автомобіля визначено таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також – АСАУР).

Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також – Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.

Відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами.

Разом з тим, оскаржуване рішення від 28.01.2019, серед іншого, містить запис "…Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом: W0LPE8EN0E8063397, валюта – EUR ".

Доказів направлення запиту чи звернення до спеціалізованого підрозділу ДФС для визначення митної вартості відповідачем суду не надано.

Які саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС або цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об`єднаннями імпортерів та виробників, використано окрім програмно-інформаційного комплексу АСАУР, відповідачем не зазначено.

Незважаючи на вказане, рішення №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019 має запис "…валюта – EUR, вартість – 8293,5 Євро ".

Також, графа 33 оскаржуваного рішення від 10.12.2018 не містить жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику ''спрацювання АСАУР'', ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.

У наданій відповідачем інформації із бази даних “Результати митного контролю по ВМД” такі відомості також відсутні, зокрема, найменування митного органу (митного посту), в якому мало місце декларування товару (автомобіля марки OPEL, модель ASTRA, 2014 року випуску) із подібними характеристиками транспортного засобу в порівнянні з тим, який придбав ОСОБА_1 , в тому числі й щодо календарної дати придбання товару і дати такого митного оформлення, конкретних характеристик ідентичного або аналогічного (подібного) транспортного засобу, умов поставки товару, технічного стану транспортного засобу, методу визначення митної вартості товару у ідентичному чи аналогічному випадку. Також у вказаній інформації не зазначено за якими параметрами (даними) здійснювався такий митний контроль.

Вказане свідчить, що відповідач не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля саме з причин - ''митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів''.

Згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305260/2019/001148, встановлено, що транспортний засіб марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_1 , на час митного огляду містив пошкодження, ознаки експлуатації: царапини лакофарбового покриття, забрудненість салону та сидінь. Показник одометра 266884 км.

Втім, жодних доказів про врахування вищевказаних пошкоджень та показника одометра під час корегування митної вартості автомобіля марки OPEL, модель ASTRA, номер кузова НОМЕР_6 , суду відповідачем не надано.

Відповідач не довів, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була також внесена до програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення вказаного товару в березні 2019 року.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Щодо тверджень відповідача у відзиві на позов про ненадання позивачем при митному оформленні товару відомостей про сплату ПДВ, понесених витрат на перевезення товару суд зазначає, що вказані обставини не були підставою прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, відповідач не надав суду докази понесення позивачем таких витрат.

Стосовно доводів відповідача про те, що відповідач погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, суд зазначає таке.

Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України.

Згідно зі змістом частин 3 і 4 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 1 статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу.

Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019.

Разом з цим, необхідно зазначити, що у правовідносинах, які розглядаються судом, слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов`язкових платежів із скорегованої митної вартості товару.

Зокрема, частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 МК України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом.

У свою чергу, частина 1 статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Не можуть бути враховані судом і аргументи представника відповідача про погодження із оскаржуваним рішенням у зв`язку із оформленням нової митної декларації за №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019 із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 8293,50 EUR.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 (далі також - Порядок № 651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Як свідчить лівий підрозділ графи 43 митної декларації №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019, проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому, правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено не заповненим, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 119).

Проте, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки на час подання декларації №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019 було чинним, відтак, на позивача або уповноважену ним особу покладався обов`язок у лівому підрозділі графи 43 проставити 6 (первинний метод), а у правому підрозділі декларації проставити 6 (скоригований метод).

На переконання суду внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушенням декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651, так як абзацом третім вказаної графи Порядку чітко визначено - "у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом". В цьому випадку суд встановив порушення декларантом порядку і умов заповнення обов`язкових граф нової митної декларації, однак перевірка правильності, повноти та відповідності заповнених відомостей такої декларації фактичним даним (обставинам) покладено саме на відповідача.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 250317,10 грн. (8293,50 EUR), оскільки позивач у цій декларації в графі 42 визначив ціну товару 4745,00 EUR, яка повністю відповідає ціні товару, визначеної декларантом у тій же графі 42 первинної митної декларації за №UA206060/2019/403076 від 14.03.2019.

Також, у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації за №UA206060/2019/403095, на відміну від тієї ж графи первинної митної декларації за №UA206060/2019/403076, додатково зазначив первинну митну декларацію №UA206060/2019/403076 від 14.03.2019, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206060/2019/00577.

В частині недотримання (допущення порушення) декларантом глави 2 розділу ІІ графа 43 "Метод визначення вартості" Порядку № 651 при заповненні (занесення відомостей до) графи 43 нової митної декларації №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019, суд зазначає таке.

Частиною 6 статті 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частин 5 і 6 статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

За змістом пункту 4.4 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, та частини 11 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відтак, неналежне заповнення лівого і правого підрозділу графи 43 нової митної декларації №UA206060/2019/403095 від 14.03.2019 є свідченням відсутності у декларації усіх необхідних відомостей, обов`язковість вірного заповнення яких визначено коментованими нормами закону і підзаконними нормативно-правовими актами.

Разом з тим, в силу вимог частини 5 і 6 статті 264 МК України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов`язана вказати на такі недоліки декларанту, більше того у відповідності до частини 11 статті 264 МК України нова декларація не підлягала прийняттю.

Подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, правильність внесення даних до яких перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

Свідченням існування спору між декларантом і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару, є судовий розгляд, та, у випадку встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю.

Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 МК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції №67299 від 29.03.2019 (а.с.3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби №UA206060/2019/000515/2 від 14.03.2019 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39640261, вул.Короля Данила 20, м.Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.