Рішення № 86631389, 26.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Справа № 160/10242/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині зарахування платежу здійсненого банківською квитанцією (код 1558-4385-9298-7788, дублікат № 0.0.1318716766.1) від 08.04.2019 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) у рахунок погашення транспортного податку за 2018 рік визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 18.04.2018 року №0669346-1320-0407 - незаконними (протиправними);

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області платіж здійснений банківською квитанцією (код 1558-4385-9298-7788, дублікат №0.0.1318716766.1) від 08.04.2019 року на суму 25 000,00 грн., (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) зарахувати в рахунок погашення транспортного податку за 2019 рік визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2019 року №0010745-5850-0407.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником легкового транспортного засобу марки Lexus LX 570, з об`ємом двигуна 5663 куб.см, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 25.03.2019 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0010745-5850-0470 яким сума нарахованого зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2019 рік складає 25000,00грн. Сума нарахованого зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0010745-5850-0470 від 25.03.2019 року була сплачена до бюджету, що підтверджується банківською квитанцією від 08.04.2019 року. 15.07.2019 року позивачем отримано акт №37981/04-36-58-50/2431705912 від 09.07.2019 року про порушення позивачем термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за податковим повідомлення-рішенням від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 за 2018 рік. 06.08.2019 року позивачем отримана відповідь від Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №89471/10/04-36-58-50 від 01.08.2019 року, в якій зазначено, що після сплати за квитанцією від 08.04.2019 року (сума 25000,00 грн.) в інтегрованій картці платника податку відбулось погашення заборгованості по транспортному податку за 2018 рік, яка виникла згідно податкового повідомлення-рішенням від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470. Станом на 01.08.2019 року в інтегрованій картці платника податку обліковуються за позивачем податковий борг в сумі 26775,34 грн. Позивач не погоджуються з висновками відповідача, оскільки грошове зобов`язання за податковим повідомлення-рішенням від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 є неузгодженим, а тому не набуло статусу податкового боргу. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 27.11.2019р.

29.11.2019р. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки дії контролюючого органу по зарахуванню коштів в рахунок погашення боргу в порядку черговості, а не на погашення зобов`язань визначених у платіжних документах є правомірними.

05.12.2019 року представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що адресою позивача є: АДРЕСА_2. Зазначена адреса також вказана у паспорті позивача, а посилання відповідача на інформацію наявну в системі ІТС «Податковий блок» є безпідставними.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Lexus LX 570, з об`ємом двигуна 5663 куб.см, 2016 року випуску, який зареєстровано у встановленому законом порядку 23.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Положення підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України.

Обов`язок щодо сплати транспортного податку за 2018 - 2019 роки позивачем не заперечується.

Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Так, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року № 0010745-5850-0407, яким ОСОБА_1 було нараховане зобов`язання по транспортному податку за 2019 рік в сумі 25000 грн..

Згідно підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

08.04.2019 року позивач сплатив суму 25000 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2019 року № 0010745-5850-0407, що підтверджується квитанцією 0.0.1318716766.1, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається із інтегрованої картки платника податку станом на 31.12.2018 року позивач мав податковий борг за податковим повідомленням-рішення №0669346-1320-0470 від 18.04.2018 року на суму 25000 грн. (транспортний податок за 2018 рік).

Позивач, 14.08.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 та від 01.08.2019 року №0026085850 (щодо нарахування штрафу).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2019 року №0026085850, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили 12.11.2019 року.

Також, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було направлено податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 не за місцем реєстрації проживання позивача, у зв`язку з чим, він не був обізнаний про нарахування податкового зобов`язання, тому воно не набуло статусу узгодженого (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, справа №160/7855/19).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачено у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 є узгодженим саме з 12.11.2019 року.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Проте суд зазначає, що станом на 08.04.2019 року позивач не мав податкового боргу, тому кошти в сумі 25000 грн. повинні бути зараховані на сплату зобов`язань з транспортного податку за 2019 рік за податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2019 року № 0010745-5850-0407.

Таким чином, дії відповідача під час зарахування платежу здійсненого банківською квитанцією (дублікат №0.0.1318716766.1) від 08.04.2019 року на суму 25000 грн., у рахунок погашення транспортного податку за 2018 рік, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2018 року №0669346-1320-0470 є неправомірними.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1536,00 грн., понесені позивачем згідно квитанції №23269052 від 17.10.2019 року.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині зарахування платежу, здійсненого банківською квитанцією (код 1558-4385-9298-7788, дублікат № 0.0.1318716766.1) від 08.04.2019 року на суму 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), в рахунок погашення транспортного податку за 2018 рік визначеного за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 18.04.2018 року №0669346-1320-0407.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області платіж здійснений банківською квитанцією (код 1558-4385-9298-7788, дублікат №0.0.1318716766.1) від 08.04.2019 року на суму 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) зарахувати в рахунок погашення транспортного податку за 2019 рік, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 25.03.2019 року №0010745-5850-0407.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 1536,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна