Рішення № 86630942, 18.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 160/8617/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представників відповідача: Файчак Н.В. Кульбаки С.О., Мацак О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву приватного акціонерного товариства “Виробниче підприємство “Техмаш” до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування окремих частин припису №4-2069-5-3 від 04.03.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ “ВП “Техмаш” з урахуванням уточнень до позову звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якій просило суд визнати протиправними та скасувати окремі частини припису № 4-2069-5-3 від 04.03.2019 року, а саме: пункти 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 20, 21, 23 та 25.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що порушення, які виявлені відповідачем під час проведення перевірки та зафіксовані у акті є безпідставними, а отже слід визнати протиправними та скасувати окремі частини припису.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувані пункти припису є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

ПАТ “ВП “Техмаш” також надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. В обґрунтування означеного Товариство зазначило про те, що вимоги відповідача як містяться в окремих частинах припису є протиправними такими, що підлягають до скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року вказану позову заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8617/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 18.12.2019 року прибули представник позивача та представники відповідачів.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов та відповіді на відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в період з 12.02.2019 по 25.02.2019 на підставі наказу про проведення планової перевірки від 11.01.2019 № 40-П, направлення на перевірку від 11.01.2019 № 4-378-5-3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ “ВП “Техмаш” (місцезнаходження юридичної особи: вул. Маршала Малиновського, буд. 94-Б, м. Дніпро, 49022, ЄДРПОУ 13437402).

Згідно опису виявлених порушень зазначених в Акті перевірки, встановлені наступні порушення:

- ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - проектна документація з розділом ОВНС та відповідним погодженням на влаштування технологічного обладнання відсутня;

- ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»- інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючі речовини на підприємстві відсутній;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря не ведеться;

- ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - згідно розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку за 2016-2018 роки підприємством здійснювались викиди вуглецю, оксиду азоту, пилу без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря –статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) не складається;

- ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» проектна документація з розділом ОВНС на влаштування очисних споруд відсутня;

- ст. ст. 44, 95, 96, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону -земель», ст. ст. 96, 164, Земельного кодексу України, ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - інформація та підтверджуючі документи щодо ефективності очисних споруд, утворення та передачі осаду з очисних споруд та подальшого використання очищеної води відсутні. Контроль якості та кількості стічних вод підприємством не здійснюється. Контроль за станом очисних споруд та їх впливом на підземні горизонти та фунти не ведеться;

- ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 202, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 70 95, 96, 98, 101 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 96, 164 Земельного кодексу України - територія промділянки не в повному обсязі обладнана твердим суцільним покриттям, збирання зливових стічних вод влаштовано не в повному обсязі. Розташування зливоприймальників не в повному обсязі забезпечують перехват зливових вод та не охоплюють всю територію комплексу. Скидання зливових стічних вод з частини території здійснюється по ухилу місцевості. Інформацію щодо подальшого відведення зливових стічних вод підприємством не надано, документи на передачу зливових стічних вод відсутні. Таким чином, підприємством не забезпечено достатніх заходів з охорони вод;

- ст. ст. 7, 17, 26, 27, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - інвентаризація відходів, що утворюється при діяльності підприємства відсутня, норм утворення, їх склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища не визначено, показник загального утворення відходів (Пзув) не розраховано. Технічні паспорти відходів затверджені у відповідності до вимог чинного законодавства відсутні, реєстрові картки відходів не розроблено. Декларація про утворення відходів за попередні роки не складалась;

- ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - статистична звітність по формі 1- відходи складається не достовірно;

- ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - первинний облік у сфері поводження з відходами за формою 1 - ВТ не ведеться;

- ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 202, 24, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи» - підприємством не надано в повному обсязі інформацію і документи щодо місць остаточного видалення чи утилізації відходів;

- ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» - місця тимчасового зберігання відходів на підприємстві не влаштовані;

- ст. 29 Закону України Закону України «Про відходи», ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» - моніторингові дослідження місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється;

- ст. 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» - ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки, свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта підвищеної небезпеки або висновок Держгірпромнагляду на підприємстві відсутні;

- ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій на підприємстві відсутні;

- плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій на підприємстві відсутні - при інспекційній перевірці підприємства ПАТ “ВП “Техмаш” встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній;

- ст. ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства не забезпечується;

- ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог ДСТУ 4277:2004, ДСТУ 4276:2004 - підприємством не проводяться інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел викиду на вміст димності, оксидів вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобіля;

- ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - за результатами інспекційного інструментального контролю зафіксовано наднормативний викид (викид без Дозволу) від ДВ б№ (труба котла твердопаливного, КВТУ (потужністю 95 кВт) по оксидах азоту та вуглецю, діокциду сірки, речовинах у вигляді суспендованих твердих 1 частинок не диференційованих за складом.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем складено акт від 25.02.2019 №115/5-8/19.

Означений акт перевірки було направлено відповідачем рекомендованим листом за вих. № 4-1837-5-3 від 25.02.2019 та одержано позивачем 01.03.2019.

Позивач, детально ознайомившись із висновками посадових осіб відповідача, викладеними в Акті перевірки, не погоджуючись з ними, відповідно до положень абзацу 4 пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підписав акт перевірки із зауваженнями, про що було здійснено відповідний запис в акті перевірки.

Зауваження до акту перевірки були складені окремим документом за вих. № 129 від 01.04.2019, в якому із посиланням на нормативні документи було зазначено безпідставність та незаконність висновків посадових осіб відповідача щодо наявності порушень законодавства.

Зауваження до акту перевірки відповідно до положень абзацу 5 пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є невід`ємною частиною акту перевірки.

Оригінал зауважень одержано відповідачем 01.04.2019, про що здійснено відповідну відмітку.

Відповідно до ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання .вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з «12» лютого 2019 року по «25» лютого 2019 року на ПАТ “ВП “Техмаш” державним інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області складено припис від 04.03.2019 року №4-2069-5-3, яким приписано Товариству:

- п. 1 - розробити та погодити згідно вимог чинного законодавства проектну документацію з розділом ОВНС, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування - ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 2 – провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування – ст. ст. 10, 11«Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 3 – отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування - ст. ст. 10, 11«Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 4- не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі, термін виконання – 04.03.2019, обґрунтування - ст. ст. 10, 11«Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 5 - забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони атмосферного повітря, термін виконання – 20.02.2020, обґрунтування - ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- п. 6 - розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку здійснювати в повному обсязі, відповідно з вимогами чинного законодавства, термін виконання – 20.04.2019, обґрунтування - ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 7 - ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», термін виконання – 20.04.2019, обґрунтування - ст. ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- п. 8 - забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства, термін виконання – 01.05.2019, обґрунтування - ст. ст. 44, 70, 96, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 164 Земельного Кодексу України;

- п. 9 - запровадити здійснення контролю за якістю та кількістю стічних вод підприємства, термін виконання – 01.05.2019, обґрунтування - ст. 44 Водного кодексу України;

- п. 10 - забезпечити здійснення контролю за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні водоносні горизонти та грунти, термін виконання – 01.05.2019, обґрунтування - ст. ст. 44, 96, 98, 105 Водного Кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 96, 164 Земельного Кодексу України;

- п. 11 - оганізувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів, термін виконання – 01.04.2019, обґрунтування - ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 44 Водного кодексу України;

- п. 12 - забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони водних ресурсів, термін виконання – 20.02.2020, обґрунтування - ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 44 Водного кодексу України;

- п. 13 - розробити інвентаризацію відходів та погодити згідно вимог чинного законодавства, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування –ст. ст. 17, 26 Закону України «Про відходи»;

- п. 14 - визначити склад і властивості всіх видів відходів, що "утворюються при діяльності підприємства; ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування – ст. 17 Закону України «Про відходи»;

- п. 15 - розробити та погодити згідно вимог Законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування – ст. 7 Закону України «Про відходи»;

- п. 16 - розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити згідно вимог чинного законодавства, термін виконання – 01.07.2019, обґрунтування – ст. 26 Закону України «Про відходи»; постанови КМУ від 01.11.1999 № 2034;

- п. 17 - забезпечити здійснення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1 –ВТ, термін виконання – 01.04.2019, обґрунтування – ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи»;

- п. 18 - забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження 3 відходами в повному обсязі, термін виконання – 20.02.2020, обґрунтування – ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи»;

- п. 19 - укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, у відповідності до вимог законодавства в повному обсязі, термін виконання – 01.05.2019 обґрунтування – ст. ст. 17, 33, 34 Закону України «Про відходи»;

- п. 20 - запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання відходів, термін виконання – 01.05.2019 обґрунтування – ст. 29 Закону України «Про відходи»;

- п. 21 - місця тимчасового зберігання відходів обладнати у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства; термін виконання – 01.05.2019, обґрунтування – ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»;

- п. 22 - провести ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки, термін виконання – 01.06.2019, обґрунтування - ст. 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»;

- п. 23 - розробити плани 01.06.2019, обґрунтування – ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 24 - забезпечити виробничий контроль за охороною атмосферного повітря та провести інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства, термін виконання – 26.04.2019, обгрунтування - ст. ст. 10, 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- п. 25 - забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел викидів на вміст димності, оксидів вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобіля підприємства в повному обсязі, термін виконання – 26.04.2019, обґрунтування - ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», вимог ДСТУ 4276:2004, ДСТУ 4277:2004.

05.03.2019 позивачем одержано припис за вих. № 4-2069-5-3 від 04.03.2019, який складено на підставі висновків посадових осіб відповідача, викладених в спірному акті перевірки.

Не погоджуючись із окремими частинами припису, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює свою діяльність згідно статті 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312.

Пунктом 2 глави 2 вказаного положення передбачено, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства. Пунктом 3 глави 2 Положення передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Згідно зі статтею 34 Закону “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року № 1264-XII (далі Закон № 1264-XII), завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 51 Закону № 1264-XII передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частинами 7, 8 статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Щодо правомірності застосування відповідачем п. 1 припису, суд зазначає, що проектна документація з розділом ОВНС та відповідним погодженням на влаштування технологічного обладнання відсутня, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

В ході планової перевірки ПАТ “ВП “Техмаш” було встановлено, що в виробничих цехах влаштовані місце фарбування виробів, піскоструйна установка, металообробні верстати, плазмова різка, зварювальні апарати, тощо. Для опалення приміщень встановлено З твердопаливних котли. Однак, проектна документація з розділом ОВНС та відповідними погодженнями на влаштування технологічного обладнання відсутня, що є порушенням ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлені екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів.

При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Щодо правомірності п. 5 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що статистична звітність підприємством не складається, що є порушенням ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Щодо правомірності п. 6 оскаржуваного припису.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У відповідності до основних термінів у галузі охорони атмосферного повітря, які визначено Законом України «Про охорону атмосферного повітря» та Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. N 7 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за № 1/597:

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

джерело викиду (джерело забруднення атмосфери) - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить (поширюється) в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Викиди від стаціонарних джерел викиду можуть бути організованими через організоване стаціонарне джерело викиду або неорганізованими через неорганізоване стаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин.

організований викид - викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди.

неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами

Водночас, Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. N 7 окремою главою 2.4 визначає, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати розділ «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин». Поняття джерела утворення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено в п. 1.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Мінприроди № 639 від 10.12.2008, а саме: джерело утворення забруднюючих речовин - об`єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин. Слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 Методики її розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 N 1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 N 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за N 912/12786.

На час перевірки в виробничих цехах влаштовані місце фарбування виробів, піскоструйна установка, металообробні верстати, плазмова різка, зварювальні апарати, тощо. Для опалення приміщень встановлено 3 твердопаливних котли. Зазначене устаткування є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Однак, інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючих речовин на підприємстві відсутній, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В ході перевірки встановлено, що згідно розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку за 2016-2018 роки підприємством здійснювались викиди оксиду вуглецю, оксиду азоту, пилу без дозволу на викиди в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Згідно ст. 240 Податкового кодексу України:

платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти, розміщення відходів.

Об`єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, обсяги та види (класи) розміщених відходів.

Згідно ст. 250 Податкового кодексу України контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Щодо правомірності пункту 7 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря підприємством взагалі не здійснюється, що є порушенням ст. 10 «Закону України про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 10 «Закону України про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Щодо пункту 8 оскаржуваного припису.

В ході візуального обстеження встановлено, що територія промділянки підприємства не в повному обсязі обладнана твердим суцільним покриттям, збирання зливових стічних вод влаштовано не в повному обсязі. Розташування зливоприймальників не в повному обсязі забезпечує перехват зливових вод та не охоплюють всю територію комплексу. Скидання зливових стічних вод з частини території здійснюється по ухилу місцевості. Інформацію щодо подальшого відведення зливових стічних вод підприємством не надано, документи на передачу зливових стічних вод відсутні. Таким чином підприємством не забезпечено достатніх заходів з охорони вод.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Згідно ст.70 Водного кодексу України скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Згідно ст. 96 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів.

Згідно ст. 105 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно ст.164 Земельного кодексу України охорона земель включає обгрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Щодо пункту 9 оскаржуваного припису.

Контроль якості та кількості стічних вод підприємством ПАТ “ВП “Техмаш” не здійснюється, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Щодо пункту 10 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки ПАТ “ВП “Техмаш” встановлено, що водовідведення здійснюється до існуючих очисних споруд «БИОЛАЙН-40», які складаються з трьох заглиблених ємностей - первинний відстійник, активатор, вторинний відстійник. Однак, контроль за станом очисних споруд та їх впливом на підземні горизонти та грунти не ведеться, що є порушенням ст. ст. 44, 96, 98, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 164 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Згідно ст. 96 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів.

Згідно ст. 98 Водного кодексу України забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

Згідно ст. 105 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості грунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно ст.164 Земельного кодексу України охорона земель включає обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Щодо пунктів 11,12 оскаржуваного припису.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Щодо пункту 17 оскаржуваного припису.

В ході перевірки встановлено, що первинний облік у сфері поводження з відходами за формою 1-ВТ не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Щодо пункту 18 оскаржуваного припису.

В ході перевірки встановлено, що статистична звітність по формі 1 -відходи складається не достовірно (без врахування всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві), що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Щодо пункту 19 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що підприємством ПрАТ «ВП «ТЕХМАШ» надані договори щодо видалення чи утилізації відходів не на всі види відходів, що утворюються при діяльності підприємства, що є порушенням ст.ст. 17, 33, 34 Закону України «Про відходи».

Згідно ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Згідно ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронения).

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронения залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Забороняється змішування чи захоронения відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронения відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Щодо пункту 20 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що підприємством ПАТ “ВП “Техмаш” моніторингові дослідження місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюються, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про відходи».

Згідно ст. 29 Закону України «Про відходи» з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

Щодо пункту 21 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що місця тимчасового зберігання відходів на підприємстві ПАТ “ВП “Техмаш” не влаштовані, що є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи».

Згідно ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Згідно ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення .відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Щодо пункту 23 оскаржуваного припису.

В ході планової перевірки встановлено, що плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій на підприємстві ПАТ “ВП “Техмаш” відсутні, що є порушенням ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно ст. 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні й експлуатації господарських та інших об`єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, розробляються і здійснюються заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з промислової безпеки, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, спільно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, систематично проводять перевірки стану екологічно небезпечних об`єктів та виконання відповідних заходів і вимог щодо їх безпечної експлуатації.

Перелік екологічно небезпечних об`єктів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У разі аварії, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації зобов`язані негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно посадові особи або власники підприємств, керівники установ і організацій зобов`язані повідомляти про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відповідній обласній, Київській, Севастопольській міській державній адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та населенню.

Щодо пункту 25 оскаржуваного припису.

При інспекційній перевірці підприємства ПАТ “ВП “Техмаш” встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній. Таким чином підприємством порушуються вимоги ст. ст. 10, 11, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства не забезпечуються (повинні здійснювати на договірних умовах зі спеціалізованими організаціями), що є порушенням вимог ст. ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що оскаржувані пункти припису є законними та обґрунтованими.

Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства “Виробниче підприємство “Техмаш”, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 26 грудня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного акціонерного товариства “Виробниче підприємство “Техмаш” до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування окремих частин припису №4-2069-5-3 від 04.03.2019 року– відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник