Ухвала суду № 86630711, 26.12.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1036/17

Номер провадження: 1-кп/225/31/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Черникової Н.В.,

прокурора – Ганночка В.В.,

захисника – Брацило Р.Л.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області в м. Торецьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000000923 від 09.09.2016 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, працюючого на посаді директора ШПБУ «Схід», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого на посаді фахівця відділу ПрАТ «Донецьксталь-МЗ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_1 згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» юридична адреса: Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, б.1, код ЄДРПОУ 36182252 (надалі – ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської») №20/14 від 10.10.2014 та відповідного наказу директора шахти №253-О/Д від 20.10.2014 призначений на посаду директора вказаного підприємства.

Відповідно до пункту 13 Додатку 2 «Переліку видів робіт підвищеної небезпеки», Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, належать «Підземні та відкриті гірничі роботи». Враховуючи, що підприємством ТДВ «ОП «Шахта ім.. святої Матрони Московської» здійснюються підземні гірничі роботи, воно виконує роботи з підвищеною небезпекою.

В своїй діяльності ОСОБА_1 , зобов`язаний дотримуватись Закону України «Про охорону праці», Гірничого закону України та «Правил безпеки у вугільний шахтах», що затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №62 від 22.03.2010, інших нормативно-правових актів, тобто на ОСОБА_1 покладено обов`язок дотримуватись правил безпеки під час виконання підприємством ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» робіт з підвищеною небезпекою.

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської», в період часу з 01.01.2015 по 31.08.2016, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, діючи необережно, із злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді створення загрози загибелі людей з числа працівників шахти, але легковажно розраховуючи на відвернення таких наслідків, допустив виконання робіт з підвищеною небезпекою на шахті при наступних порушеннях правил безпеки на підприємстві ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської», встановлених в період часу з 05.09.2016 по 14.09.2016 працівниками Головного Управління Держпраці у Донецькій області при проведенні позапланової перевірки підприємства з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створили загрозу загибелі людей:

1.у 2015 році на шахті не проведений періодичний медичний огляд працівників з небезпечними та тяжкими умовами праці, що є порушенням з боку ОСОБА_1 . ст.ст. 13,17 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 32, 38 Гірничого закону України, що створило загрозу загибелі працівників, які без медичного огляду стану здоров`я виконували роботи з підвищеною небезпекою у гірничих виробітках підприємства;

2.вичерпаний строк періодичного навчання з питань охорони праці посадових осіб з Плану ліквідації аварій «Підготовка відповідальних керівників робіт з ліквідації аварій на шахті»: а саме, головного інженера ОСОБА_2 , головного технолога ОСОБА_5 , диспетчерів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в.о. начальника дільниці ВТБ ОСОБА_11 ; заступника начальника дільниці ВТБ по БПР ОСОБА_12 ; головного геолога ОСОБА_13 , що є порушенням з боку ОСОБА_1 . ст.ст. 13,18 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 32,38 Гірничого закону України, пункту 14розділу 1, глави ІV Правил безпеки у вугільних шахтах, що могло привести до невірних дій вищевказаних осіб при керуванні діями співробітників шахти у разі виникнення аварій та нещасних випадків в гірничих виробках підприємства та могло привести до загибелі працівників шахти, які виконували роботи з підвищеною небезпекою у гірничих виробках підприємства;

3.не виконано первинне навчання та перепідготовка 101 підземного робітника у «димній камері», що є порушеннями з боку ОСОБА_1 . ст.ст. 13,18 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 32,38 Гірничого закону України, пункту 12 розділу 3 глави IV Правил безпеки у вугільних шахтах, що створило загрозу загибелі працівників, які без відповідної підготовки у «димній камері» виконували роботи з підвищеною небезпекою у гірничих виробках підприємства, небезпечного за метаном;

4.не затверджена програма розвитку гірничих робіт на 2016 рік, а саме: підприємство не оснащено засобами автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння приміщень, будівель та споруд поверхневого комплексу та гірничих виробок шахт; гірничі виробки, об`єкти, машини, устаткування і робочі місця не обладнані автоматичними пристроями і системами протиаварійного захисту гірничих виробок, об`єктів, машин, обладнання та робочих місць, а також засобами колективного захисту працівників, засобами і способами виявлення та усунення небезпечних та шкідливих виробничих чинників, не забезпечено функціонування єдиної системи моніторингу у шахтній атмосфері метану (крім шахт, що обладнані відповідними системами) на шахтах, небезпечних за метаном (крім шахт І категорії); шахтні підйомні установки не обладнані засобами сигналізації машиністу підйому про напуск канату у ствол по всьому його протягу, крім багатоканатних підйомів з машинами, встановленими на баштових копрах; не проводиться навчання працівників державних вугледобувних підприємств в «димових камерах», відсутні ізолюючі саморятівники для проведення навчань; шаха не обладнана системою загально-шахтного аварійного оповіщення; ШГС шахт не забезпечені необхідною кількістю респіраторів Р-30 та Р-34; на шахті позиції плану ліквідації аварії не узгоджені службою ДВГРС; в порушення встановленого терміну не проведено ревізію та наладку підйомних машин, вентиляторів головного провітрювання та компресорів; закінчився термін служби підіймальних посудин, навішених на підйомних установках; закінчився термін служби підвісних пристроїв, навішених на підйомних установках; закінчився термін служби підйомних канатів, навішених на підйомних установках; у вертикальному скіповому стволі відсутня друга рівнозначна підйомна установка або драбинне відділення стволу) з «О» майданчику до відмітки 300 метрів демонтовано), що є порушенням з боку ОСОБА_1 . ст.ст. 13,18 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 27,28,29,32,38 Гірничого закону України, пунктів 8,9 розділу 1 глави IV, пункту 1 розділу 2 глави IV, пунктів 5,6 розділу 3 глави IV, пункту 3 розділу 2 глави V, пункту 5 розділу 3 глави VI, пункту 1 розділу 4 глави VI, пункту 30 розділу 1 глави VII, пункту 5 розділу 7 глави VII, пункту 9 розділу 10 глави VII, пункту 23 розділу 12 глави VII, пункту 3 розділу 14 глави VII, пункту 7 розділу 6 глави VIII, пункту 1 розділу 7 глави VIII, пункту 5 розділу 9 глави VIII, пункту 7 розділу 3 глави ІХ Правил безпеки у вугільних шахтах, що могло привести до неможливості ліквідації пожеж та аварій, в т.ч. вибухів метано-повітряної суміші, спасіння та само спасіння людей в початковій стадії їх виникнення, чим створило загрозу загибелі працівників, які виконували роботи з підвищеною небезпекою в гірничих виробках підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 , в період часу з 01.01.2015 по 31.08.2016, перебуваючи на посаді директора ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської», в порушення вимог законодавства, що регламентує порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме, вимог ст.ст. 13,17,18 Закону України «Про охорону праці», статей 27,28,29,32,38 Гірничого закону України, пунктів 8,9,14 розділу 1 глави IV, пункту 1 розділу 2 глави IV, пунктів 5,6,12 розділу 3 глави IV, пункту 3 розділу 2 глави V, пункту 5 розділу 3 глави VI, пункту 1 розділу 4 глави VI, пункту 30 розділу 1 глави VII, пункту 5 розділу 7 глави VII, пункту 9 розділу 10 глави VII, пункту 23 розділу 12 глави VII, пункту 3 розділу 14 глави VII, пункту 7 розділу 6 глави VIII, пункту 1 розділу 7 глави VIII, пункту 5 розділу 9 глави VIII, пунктів 1,2 розділу 1 глави ІХ, пункту 7 розділу 3 глави ІХ Правил безпеки у вугільних шахтах, будучи особою, яка повинна дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, розуміючи, що наявні порушення правил безпеки створюють загрозу загибелі людей на території шахти, легковажно розраховуючи на відвернення настання можливих наслідків, допустив ведення на території ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» гірничих робіт з порушенням вказаних вимог нормативно-правових актів. З технічної точки зору самовпевнені дії ОСОБА_1 знаходились в прямому причинному зв`язку з можливим настанням реальних надзвичайних подій у вигляді аварій та нещасних випадків та створили загрозу загибелі щонайменше 82 підземних робітників у 2015 році та 90 підземних робітників у 2016 році, які виконували роботи з підвищеною небезпекою у гірничих виробках підприємства.

В судовому засіданні 26.12.2019 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Брацило Р.Л. звернувся до суду з письмовим клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав. Зазначив, що суть обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті йому зрозуміла, вину у вчиненні кримінального провадження він не визнає, відмовився від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України. Разом з тим, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, підстава, наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, право заперечувати проти закриття кримінального провадження, йому зрозумілі. Надав суду згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 272 КК України з підстави закінчення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Суд заслухав клопотання сторони захисту, думку прокурора, дослідив надані матеріали, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.1) ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.272 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 притягається до кримінальної відповідальності за злочин невеликої тяжкості, за яке передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років.

Згідно з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

При цьому закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як вбачається з обвинувального акту обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мали місце під час перебування обвинуваченого на посаді директора ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» в період часу з січня 2015 року по 31.08.2016 року; позапланова перевірка підприємства, під час якої виявлені та зафіксовані порушення проведена в період з 01.09.2016 року по 14.09.2016 року, акт від 14.09.2016 року №6.7/03, відтак, на час розгляду клопотання 26.12.2019 минуло більше трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи минув строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 272 КК України.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, що вказували б на ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від слідства або суду, вчинення ним в цей період інших злочинів; переривання строків давності судом не встановлено.

Згідно з позицією, викладеною в постанові Верховного суду від 24.07.2019 (справа №725/2356/16-к) відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Таким чином на даний момент строк давності за вказане кримінальне правопорушення є таким, що минув, а тому у суду відсутні підстави щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання.

За таких обставин суд, за наявності згоди обвинуваченого ОСОБА_1 доходить висновку про наявність законних підстав для закриття провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Нормою ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Покладення судових витрат на осіб, звільнених від кримінальної відповідальності, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Оскільки в дійсному провадженні вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності одного з обвинувачених та закриття кримінального провадження в частині, з огляду на положення ч.9 ст. 100, ч.2 ст. 124 КПК України питання про долю речових доказів у справі та розподіл процесуальних витрат мають бути вирішені судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284 – 286 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника – адвоката Брацило Р.Л. задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 272 КК України на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016050000000923 від 09.09.2016 в частині обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 272 КК України закрити на підставі п.1) ч.2 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 26.12.2019 о 16.40 год.

Суддя Г.В. Ткач