Ухвала суду № 86630521, 24.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/18693/19

Провадження № 1-кс/263/9210/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м.Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Томілін О.М., при секретарі Астаховій О.В., розглянувши матеріали клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Лісодіда В.О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019050000000029 від 18.01.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Лісодід В.О. звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019050000000029 від 18.01.2019 за ч. 2 ст. 364КК України.

З клопотання слідчого вбачається, що посадові особи ДП «Укрзалізниця» та РФ «Донецька залізниця», інших регіональних філій, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою, у тому числі, із представниками приватних комерційних структур, організували протиправну схему постачання контрафактного енергетичного обладнання для потреб залізниці.

Так, ОСОБА_1 , який є керівником та засновником ТОВ «Слов`янський електротехнічний завод» (надалі – ТОВ «СЕЗ» ЄДРПОУ 37470196) – підприємства-виробника електротехнічних приладів та механізмів для залізничного транспорту, протягом 2014-2019 років використовуючи підконтрольні йому та його оточенню юридичні особи – ТОВ «Промислові інновації України» (надалі – ТОВ «ПІУ» ЄДРПОУ 38801073), ТОВ «НПО» «Укрізолятор» (ЄДРПОУ 40069932), ТОВ «МТК Рейл Вей» (ЄДРПОУ 40056614), ТОВ «Івіса Груп» (ЄДРПОУ 40028220), ТОВ «Українські мережеві комунікації» (ЄДРПОУ 38672156), ТОВ «Компанія Легіон-Енерго» (ЄДРПОУ 39481173), ТОВ «УКРМЕРЕЖКОНТАКТ» (ЄДРПОУ 40268246), ТОВ «Адамат ЛТД» (ЄДРПОУ 41793436), будучи обізнаним про введення заборони на ввезення на територію України товарів, що походять з Російської Федерації, зокрема, «обладнання для залізниць або трамвайних колій», організував протиправну схему постачання та продажу на адресу ДП «Укрзалізниця» та РФ «Донецька залізниця», інших регіональних філій, нових, та вживаних під виглядом нових, товарів відповідного призначення, виробниками яких є «ООО «Симферопольский электротехнический завод» (м. Сімферополь, тимчасово окупована територія АРК).

З метою уникнення підстав для застосування заборони ввезення товарів відповідного призначення, ОСОБА_1 та підконтрольними йому особами організовано заходи щодо надання таким товарам ознак їх виготовлення на потужностях ТОВ «Слов`янський електротехнічний завод».

20 грудня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні прокурорами управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя (провадження №1-кс/263/8935/2019 справа № 263/18011/19 від «18» грудня 2019 року), проведено обшук за місцем фактичного проживання засновника ТОВ «АДАМАТЛТД» у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

1. Довідка від 21.03.2019 на ім`я ОСОБА_2 на 1 арк.;

2. Паспорт якості №26-77-01 на 1 арк.;

3. Рахунок на оплату №17-001 від 27.01.2017 на 1 арк.;

4. Товарна накладна №2 від 16.02.2017 на 1 арк.;

5. Товарна накладна №2 від 16.02.2017 з прикріпленими клаптиками паперу з друкованим та рукописним текстом на 1 арк.;

6. Записник чорного кольору з рукописними записами;

7. Сім-картка мобільного зв`язку оператора «Life»;

8. Додаткова угода №3К від 19.01.2017 на 1 арк.;

9. Додаткова угода №2К від 16.11.2016 на 1 арк.;

10. Додаткова угода №1К від 16.11.2016 до контракту поставки на 2 арк.;

11. Додаткова угода №4К від 19.01.2017 на 1 арк.;

12. Додаткова угода №3К від 19.01.2017 на 1арк.;

13. Додаткова угода №4К від 19.01.2017 на 1 арк.;

14. Додаткова угода №2К від 29.12.2016 на 1 арк.;

15. Додаткова угода №3К від 29.12.2016 на 1 арк.;

16. Товарна накладна №3 від 16.02.2017 на 2 арк.;

17. Контракт купівлі-продажу №06-02-2017 від 06.02.2017 на 5 арк.;

18. Специфікація №1 від 06.02.2017 на 1 арк.;

19. Контракт купівлі-продажу №06-02-2017 від 06.02.2017 та специфікація №1 від 06.02.2017 на 6 арк.;

20. Додаткова угода №1К від 16.02.2017 на 2 арк.;

21. Товарна накладна №3 від 16.02.2017 на 10арк.;

22. Рахунок на оплату №17-002 від 02.02.2017 на 1 арк.;

23 Сертифікат якості на 1 арк.;

24. Записник чорно-коричневого кольору з чорновими записами;

25. Ноутбук «Lenovo 6500» модель Name 20236 разом з зарядним пристроєм Серійний номер СВ 24687530;

26. Мобільний телефон HUAWEIp20 pro, моделі CLT-L29, imei НОМЕР_1 разом з сім-картками операторів мобільного зв`язку Vodafon та Lyсamobile.

Вилучені речі та документи постановою від 21.12.2019 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

При зверненні з клопотанням слідчий посилається на ч.2 ст.170 КПК України, згідно з якою, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПКУкраїни.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі та документи використані як засоби та знаряддя вчинення злочину та зберегли на собі його сліди, та, як наслідок, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому прокурор просить накласти арешт на вищевказані документи та речі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні вимог клопотання наполягав у повному обсязі.

Адвокат Хахула М.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився, надав заперечення проти задоволення клопотання, у яких зазначив, що на обґрунтування клопотання прокурором зазначено лише те, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, навіть не зазначено про необхідність у проведенні відповідних експертиз чи огляду вилученого майна. Зазначене у клопотанні майно, очевидно, що не здобуте злочинним шляхом, не є предметом чи об`єктом злочину, а отже є тимчасово вилученим майном. Телефон та ноутбук взагалі не зазначений в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук. Зазначає, що обшук було проведено особами, які не надали інформацію про себе, не зазначені в ухвалі слідчого судді від 18.12.2019. Розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частина 2 ст.168 КПК України також передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що обшук та вилучення майна в даному випадку проводились слідчим в рамках кримінального провадження № 442019050000000029 від 18.01.2019.

Дозвіл на обшук було надано ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18.12.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання засновника ТОВ «АДАМАТЛТД», комерційного директора підприємств, підконтрольних ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення фінансово-господарської документації між підприємствами, печаток, штампів вищезазначених структур, чорнових записів, тендерної документації (в т.ч. сертифікати якості, акти випробувань залізничного обладнання, їх паспорти, дилерські документи, акти передачі технічних умов на виробництво, правовстановлюючі документи, що уповноважують на здійснення діяльності та представництво підприємств тощо)., документів, що свідчать про відкриття, використання та закриття рахунків вищезазначених підприємств та підконтрольних фізичних осіб, банківських карток, коштів, здобутих злочинним шляхом,електронних носіїв інформації (комп`ютерної техніки, засобів зв`язку(sim-картки) та інших носіїв інформації, на яких зберігаються відомості щодо взаємовідносин між вищезазначеними та іншими підприємствами і фізичними особами, електронних документів, в яких відображена фактична сума надходження грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), листування за допомогою електронної пошти та інших програм для спілкування через мережу Інтернет (Skype, Viber, Telegram, WhatsApp та ін.), оргтехніки, яка використовувалася для підготовки документів по реєстрації та перереєстрації, фінансово-господарської діяльності вищезазначених підприємств, що можуть свідчити про причетність конкретних осіб до організації та вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Посилання захисника щодо проведення обшуку з порушенням норм КПК України спростовується протоколом обшуку, з якого вбачається, що обшук було проведено прокурором 1-го відділу процесуального керівництва управління прокуратури Донецької області Гавриленком С.М., якому серед інших було надано дозвіл на проведення обшуку відповідно до ухвали слідчого судді від 18.12.2019, за участю ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, те, що зазначені слідчим речі та документи є тимчасово вилученим майном та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що вони мають істотне значення як речові докази у кримінальному провадженні, а тому з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Лісодіда В.О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019050000000029 від 18.01.2019 за ч. 2 ст. 364КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання засновника ТОВ «АДАМАТЛТД» ОСОБА_4 у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 речі та документи:

1. Довідка від 21.03.2019 на ім`я ОСОБА_2 на 1 арк.;

2. Паспорт якості №26-77-01 на 1 арк.;

3. Рахунок на оплату №17-001 від 27.01.2017 на 1 арк.;

4. Товарна накладна №2 від 16.02.2017 на 1 арк.;

5. Товарна накладна №2 від 16.02.2017 з прикріпленими клаптиками паперу з друкованим та рукописним текстом на 1 арк.;

6. Записник чорного кольору з рукописними записами;

7. Сім-картка мобільного зв`язку оператора «Life»;

8. Додаткова угода №3К від 19.01.2017 на 1 арк.;

9. Додаткова угода №2К від 16.11.2016 на 1 арк.;

10. Додаткова угода №1К від 16.11.2016 до контракту поставки на 2 арк.;

11. Додаткова угода №4К від 19.01.2017 на 1 арк.;

12. Додаткова угода №3К від 19.01.2017 на 1арк.;

13. Додаткова угода №4К від 19.01.2017 на 1 арк.;

14. Додаткова угода №2К від 29.12.2016 на 1 арк.;

15. Додаткова угода №3К від 29.12.2016 на 1 арк.;

16. Товарна накладна №3 від 16.02.2017 на 2 арк.;

17. Контракт купівлі-продажу №06-02-2017 від 06.02.2017 на 5 арк.;

18. Специфікація №1 від 06.02.2017 на 1 арк.;

19. Контракт купівлі-продажу №06-02-2017 від 06.02.2017 та специфікація №1 від 06.02.2017 на 6 арк.;

20. Додаткова угода №1К від 16.02.2017 на 2 арк.;

21. Товарна накладна №3 від 16.02.2017 на 10арк.;

22. Рахунок на оплату №17-002 від 02.02.2017 на 1 арк.;

23 Сертифікат якості на 1 арк.;

24. Записник чорно-коричневого кольору з чорновими записами;

25. Ноутбук «Lenovo 6500» модель Name 20236 разом з зарядним пристроєм Серійний номер СВ 24687530;

26. Мобільний телефон HUAWEIp20 pro, моделіCLT-L29, imei НОМЕР_1 разом з сім-картками операторів мобільного зв`язку Vodafonта Lyсamobile.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М.Томілін