Вирок № 86630040, 21.12.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 461/8459/18

н.п. 1-кп/415/380/19

ВИРОК

Іменем України

21 грудня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії судів:

головуючого судді Шевченко О.В.

судді Калмикової Ю.О.

судді Фастовця В.М.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 11.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 222018140000000046

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Баку Азербайджан, громадянина Російської Федерації, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

за участю:

прокурора Сичова В.М.

захисника Шурхна К.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

перекладача Касанчук М.О.,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

27.04.2014 у місті Луганську Луганської області з метою здійснення терористичної діяльності створено терористичну організацію - «Луганську народну республіку» (далі - «ЛНР»), завданнями якої є зміна меж території та державного кордон) України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків. Вказана організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому, відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією. При цьому, на керівників та учасників спеціально створених у структурі «ЛНР» незаконних збройних формувань покладається забезпечення стійкості даної терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних сил України.

З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організації «ЛНР», з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ЛНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Луганської області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, під контролем терористичної організації «ЛНР» опинилась частина території Луганської області, статус якої визначено постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та постановою Верховної Ради України № 252-VІІІ від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ЛНР» визначені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ЛНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄЄ, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VІІІ.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції. 13.04.2014, через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України, виконувач обов`язків Президента України Указом від 14.04.2014 за № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», після чого на території Донецької та Луганської областей розпочато широкомасштабну антитерористичну операцію (далі - АТО) із залученням Збройних сил України та інших військових формувань. Наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. Для проведення АТО, згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. 07.10.2014 самопроголошеним керівником терористичної організації «Луганської Народної Республіки» ОСОБА_2 видано указ № 15, яким створено незаконне військове формування - так звану «Народну міліцію ЛНР» (далі - народна міліція «ЛНР»), до складу якої входять підрозділи («бригади», «батальйони», «корпуси» тощо), покликані вирішувати завдання по протидії антитерористичній операції та операції об`єднаних сил, збору і опрацюванню інформації про сили та засоби, які використовують правоохоронні та військові органи України у ході її проведення (далі сили та засоби АТО), а також вербуванню нових членів «ЛНР» та підшуканню пособників терористичної діяльності. До складу «Народної міліції «ЛНР» входить 2 армійський корпус.

24 лютого 2018 року, набрав чинності Закон України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який визначає, що Антитерористична операція на Сході України буде проходити поряд із Операцією об`єднаних сил.

Водночас, громадянин Російської Федерації, обвинувачений ОСОБА_1 , достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, в лютому 2015 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) прибув з Російської Федерації на тимчасово окуповану територію Луганської області та вступив до її лав, а саме до 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка», який входить до складу 2 армійського корпусу терористичної організації «Луганська народна республіка». При цьому, ОСОБА_1 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування - терористичної організації «ЛНР», був достовірно обізнаний, що воно відноситься до збройних формувань, а саме має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України та ставить перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Луганської області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Луганської області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Луганської області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та іншим військовим формуванням України) та має для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю, боєприпаси та військову техніку).

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлював, що зазначений підрозділ терористичної організації «ЛНР» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.

Вступивши до не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР» - 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка», який входить до складу 2 армійського корпусу терористичної організації «Луганська народна республіка», обвинувачений ОСОБА_1 (отримав позивний «Шаман») був забезпечений військовою формою, вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї. Проходив бойовий вишкіл на полігоні неподалік м. Брянка Луганської області, де отримав навички стрільби із снайперської зброї та рукопашного бою.

Місцем дислокації 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка», є місто Брянка Луганської області.

У період лютого-червня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_1 у складі незаконних збройних формувань терористичної організації «Луганська народна республіка» проходив бойовий вишкіл та ніс бойові чергування на блокпостах бойовиків поблизу населених пунктів Первомайськ та Станиця - Луганська Луганської області.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив участь у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, сприяв розкриттю злочину. Просив суд призначити не суворе покарання, оскільки у реальних бойових діях він участі не приймав, а лише чергував на ОСОБА_3 .

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, викладеного у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 22018140000000046, з якого вбачається, що 11.06.2018 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 258-3 КК України (а.с. 1);

- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 11.06.2018 (а.с. 2 – 3);

- витягом з кримінального провадження № 22016140000000073, з якого вбачається, що 04.10.2016 внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 258-3 КК України (а.с. 4, 5);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2018 за участю ОСОБА_4 (а.с. 38 - 39);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2018 за участю ОСОБА_5 (а.с. 44 - 45);

- висновком судово-психіатричного експерта № 370 від 01.08.2018 (а.с. 122 - 123);

- протоколом огляду сторінок соціальних мереж від 28.05.2018 (а.с. 127 - 150);

- протоколом огляду сторінок соціальних мереж від 27.07.2018 (а.с. 151 - 205);

- протоколом огляду інтернет мережі від 22.10.2018 (а.с. 251 - 256);

- протоколом огляду інтернет мережі від 30.10.2018 (а.с. 270 - 277);

- висновком судово фотопортретної експерти № 257/1 від 26.03.2019 (а.с. 291 - 301).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в участі у діяльності терористичної організації, доведена, а дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких, суд вважає, що його виправлення можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Шурхно К.А., про зміну запобіжного заходу його підзахисному задовольнити частково. Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 30 травня 2018 року - у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , скасувати з моменту його обміну на осіб військових формувань України та цивільних заручників, що перебувають у полоні терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР». Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обчислювати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня затримання засудженого в порядку виконання даного вироку. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останнього, тобто з 28.05.2018 до моменту його обміну включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно п. 105 висновку Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення у період часу до 20 червня 2017 року, то суд вважає правильним застосування частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією усього майна, що є власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили – скасувати з моменту його обміну на осіб військових формувань України та цивільних заручників, що перебувають у полоні терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».

Надати дозвіл працівникам Головного Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на етапування ОСОБА_1 до місця здійснення обміну на військово – полонених збройних формувань України та цивільних заручників.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня затримання засудженого в порядку виконання даного вироку. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тобто з 28.05.2018 до моменту його обміну включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової портретної експертизи № 257/1 від 26.03.2019, вартістю 7065 (сім тисяч шістдесят п`ять) гривень 45 копійок, (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя О.В. Шевченко

Суддя Ю.О. Калмикова

Суддя В.М. Фастовець