Постанова № 86630025, 02.12.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/9575/19

провадження № 3/415/1619/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справ, що надійшли від батальйону УПП в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, учня 11 класу ЗОШ І-ІІІ ступеня № 4, неодруженого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126; ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В

08 листопада 2019 року о 23 годині 30 хвилини у м. Лисичанську по вул. Героїв Сталінграду, 1, правопорушник ОСОБА_1 керував мопедом Honda Dio, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Огляд на стан сп`яніння, проводився у лікаря нарколога за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, пр-т Перемоги, 54 ж, висновок № 1040.

08 листопада 2019 року о 23 годині 30 хвилини у м. Лисичанську по вул. Героїв Сталінграду, 1, правопорушник ОСОБА_1 керував мопедом Honda Dio, не отримуючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126; ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав та пояснив, що 08 листопада 2019 року, у нічний час, він керував мопедом Honda Dio, не отримуючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії у стані алкогольного сп`яніння. Свою провину усвідомив, зробив для себе належні висновки, щиро розкаявся. Також додав, що вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126; ч. 1 ст.130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2019 № 1040; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; а також відтворених та досліджених відеозйомок від 08.11.2019, що містяться на СD носіях.

У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Луганській області ДПП з бази даних ІПНП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.

Вище перелічені докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 , у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 , за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, дії правопорушника ОСОБА_1 , за ознаками ч. 2 ст. 126 КУпАП, теж кваліфіковані правильно, оскільки останній, керував транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 навчається, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.

У якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире каяття та вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Суд не визнає у якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки правопорушник ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає накладення штрафу для водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

На підставі вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20копійок.

Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284, ст. 289, ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126; ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20 (двадцяти) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко