Вирок № 86629061, 26.12.2019, Яремчанський міський суд

Справа № 354/844/19

Провадження № 1-кп/354/63/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді: Польської М.В.

секретаря: Савчук М.І.

з участю: прокурорів: Майковського Р.Р.

Семковича О.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого: Сопківа П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхній Майдан Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працює, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2 за наступних обставин:

Так, 19.07.2019 року о 20.10 годин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керував автомобілем марки ВАЗ-211440 реєстраційний № НОМЕР_1 , рухався в с.Поляниця Яремчанської міської ради територією туристичного комплексу «Буковель» у напрямку відпочинкового комплексу «Вода».

Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1, по ходу руху автомобіля є крутий поворот дороги праворуч. Також по ходу руху автомобіля ліворуч до проїзної частини примикає розділювальна смуга, за нею велосипедна доріжка, за якою пішохідна доріжка, по якій назустріч автомобілю йшла ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_1 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а рухався зі швидкістю біля 67 – 70 км/год, що значно перевищувала максимально дозволену у населеному пункті та максимально допустиму для проїзду повороту праворуч, а на ділянці з крутим поворотом з метою виконання маневру обгону попутного легкового автомобіля, перетнувши суцільну осьову лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу. Унаслідок цього ОСОБА_1 на початку повороту дороги праворуч втратив керованість автомобілем, виїхав за межі проїзної частини ліворуч, перетнув розділювальну смугу, велосипедну доріжку, пішохідну доріжку, де автомобілем наїхав на пішохода ОСОБА_2 . Після цього транспортний засіб перетнув узбіччя і перекинувся з високого берега в потічок, який протікає ліворуч дороги.

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п.1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9., відповідно до якого водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.3., який забороняє рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках…;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.4., згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;

п. 14.6, де вказано, що обгін заборонено:

г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

п. 34.1.1, згідно якого горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено;

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 374 від 20.08.2019 року отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів заочеревиного простору, лівої верхньої та обох нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелету, забоями та розривами внутрішніх органів, ранами, саднами та синцями в цих ділянках, яка ускладнилася тяжким травматичним шоком, від яких цього ж дня померла в Яремчанській ЦМЛ.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданніпояснив, що 19.07.2019 року був на ТК ’’Буковель’’, де відпочивав, проживав у відпочинковому комплексі ’’Вода’’. У другій половині дня близько 18 год. знаходився біля парковки (приблизно 50-100 метрів до місця події), побачив автомобіль марки ’’ВАЗ’’ чорного кольору, який рухався в сторону ’’Водаклаб’’, потім побачив, як цей автомобіль виїхав на узбіччя, по якому рухалася жінка. Бачив момент саме наїзду, як транспортний засіб здійснив наїзд на жінку, потім автомобіль перекинуло верх дном в сторону до ріки. Після чого розмовляв з водієм, який перебував у шоковому та схвильованому стані, намагаючись підійти до жінки, від водія було чутно незначний запах алкоголю. Водій не намагався втекти, знаходився на місці, та намагався надати допомогу потерпілій, в подальшому усі чекали поліцію. На його думку, коли водій чорного автомобіля здійснював обгін іншого автомобіля, зі сторони обгону автомобіль обвинуваченого понесло. На думку свідка, автомобіль обвинуваченого рухався зі швидкістю приблизно до 70 км/год.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданніпояснив, що зранку 20.07.2019 року йому подзвонила донька ОСОБА_5 і повідомила про смерть доньки ОСОБА_6 . Поїхав у м.Яремче на місце події, там був батько обвинуваченого, який вибачався за дії сина, останнього на той час не було, разом вони повезли в Івано-Франківськ тіло дочки у морг. Обвинувачений допомагав їм фінансово, узяв на себе витрати за похорон. І на даний час також їм допомагає. На даний час претензій фінансового характеру до обвинуваченого не має, але у померлої дочки було троє дітей, найменша -2005 року народження, є хворою, необхідно, щоб обвинувачений їй допомагав до досягнення повноліття. З приводу покарання обвинуваченому просив суворо не карати, дати меншу міру покарання. З обвинуваченим проживали в одному селі, характеризує його сім`ю та

самого обвинуваченого з позитивної сторони, обвинувачений матеріально допомагав їм.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданніпояснила, що є дочкою померлої ОСОБА_2 , про смерть матері дізналася увечері 19.07.2019 року. Батьки обвинуваченого фінансово допомагали їм з похоронами, після чого вона поїхала за кордон. Зазначила, що молодша сестра хворіє, тому потребує допомоги. З приводу покарання обвинуваченому просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав, окрім того, що був у стані алкогольного сп`яніння, та суду пояснив, що працював на ТК ''Буковель'' працює щотижнево (з вівторка по вівторок). 19.07.2019 року їхав власним автомобілем, попереду дуже повільно рухався автомобіль сірого кольору, пішов на обгін цього автомобіля, і в той час зачепив лівим колесом бордюр і автомобіль понесло, далі все відбувалося дуже швидко, пам`ятає тільки, що автомобіль підскочив на бордюр, і його перекинуло, потім- вниз до ріки. Згори почали кричати люди, що він збив людину, намагався піднятися одразу до цієї людини наверх. Потім приїхали працівники поліції, взяли його у свій автомобіль, і від них дізнався, що дійсно збив людину. Коли приїхали працівники поліції точно не знає, приблизно о 21.00 год., потім проводилися слідчі дії, пізніше його повезли в Надвірнянську лікарню на медичне освідчення, брали тест на алкоголь, дихав у трубку, було встановлено стан алкогольного сп`яніння- 1,6 проміллє. Також взяли кров у нього на аналіз, присутні були медсестра і двоє працівників поліції. Вказав, що вживав алкоголь напередодні, випив пляшку пива, в день ДТП алкоголь не вживав. Пояснив, що з жовтня 2017 року керує автомобілем, даною дорогою їздить кожного дня на роботу, тобто дорогу знає. Перебував у шоковому стані, тому під час досудового розслідування вказував, що того дня вживав алкоголь. Добровільно здав ОСОБА_8 і робив алкотест. Про результати медичного освідчення дізнався в судовому засіданні, коли обирався йому запобіжний захід. Про те що сталося дуже шкодує, не бажав біди. Квапився на іншу паркову, куди мав дещо завезти. Повністю відшкодував потерпілим спричинені збитки, просить його суворо не карати, узяв на себе обов`язки по утриманню дитини померлої жінки, тому змушений заробляти для її утримання, а також у нього на утриманні є маленька дитина (1 рочок).

Показання потерпілих, свідків та обвинуваченого суд визнає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому законом, в сукупності з іншими доказами встановлюють наявність обставин, які інкримінують обвинуваченому, прямо чи непрямо підтверджують існування цих обставин.

Крім зазначених вище показань свідка ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_1 , винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема:

- даними протоколу огляду місця події від 20.07.2019 року та доданими фото таблицями до нього, згідно якого місцем ДТП є ділянка автодороги на ТК ’’Буковель’’, що веде до ВК ’’Вода’’ (а.к.п.61-76),

- згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП ’’Надвірнянська ЦРЛ’’ №91, складеного 19.07.2019 року о 22.50 год., ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, алкофор -1,61% (а.к.п. 77),

-згідно результату токсикологічного дослідження №1221 від 22.07.2019 року Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру, при токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації (за методикою ГРХ) 2,26 г/л ( %), коефіцієнт варіації методики не вище 5% (а.к.п.79),

- згідно протоколу тимчасового вилучення документів від 06.08.2019 року, слідчим було вилучено із приміщення ТзОВ ’’Буковель’’, с.Поляниця, два відео файли із записами з камер відеоспостереження, на яких зафіксовано обставини ДТП в с.Поляниця 19.07.2019 року (а.к.п.80),

- згідно протоколу огляду від 07.08.2019 року, слідчим переглянуто відеозаписи із камер відео спостереження, на яких зафіксовано обставини ДТП 19.07.2019 року біля 20.10 год. в с.Поляниця на території туристичного комплексу ’’Буковель’’ за участю автомобіля марки ’’ВАЗ-

21140’’, реєстраційний номер АТ8911ВТ, які знаходяться у ТзОВ ’’Буковель’’, с.Поляниця, Яремчанської міської ради (а.к.п.81-82),

- згідно протоколу огляду від 08.08.2019 року, слідчим в приміщенні моргу Івано-Франківського ОБСМЕ оглянуто поліетиленовий пакет із биркою із написом : ’’ ОСОБА_2 20.07.2019 року Одяг’’, в якому знаходиться жіноча кофта білого, червоного чорного кольорів, чорні спортивні штани (а.к.п.85),

-з висновку експерта №374 від 20.07-20.08.2019 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи та доданих контурних малюнків вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, тазу, їх органів заочеревиного простору, лівої верхньої та обох нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелету, забоями та розривами внутрішніх органів, ранами, саднами та синцями в цих ділянках, яка ускладнилася тяжким травматичним шоком. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися незадовго до настання смерті, від дії тупих твердих предметів (а.к.п.88-65),

-з висновку експерта №141 від 16.08.-22.08.2019 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи та доданих фототаблиць вбачається, що на фрагменті лівої великогомілкової кітки від трупа ОСОБА_2 виявлено осколковий перелом,який утворився від згинання кістки в напрямку спереду назад та дещо зліва направо (а.к.п.96-97),

-з висновку експерта №961 від 23.07-24.07.2019 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи вбачається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_2 не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів ( а.к.п. 99-100),

- з висновку експерта №517 від 22.072019 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи вбачається, що кров із трупа ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО (а.к.п.101),

-з висновків експерта №156 від 02.09.-04.09.2019 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи та доданих фототаблиць вбачається, що на одязі ОСОБА_2 : кофті та штанах виявлено сліди ковзання у вигляді потертості тканини, які могли утворитися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня дороги та (або) поверхня землі. Слід вважати, що мало місце зіткнення автомобіля з потерпілою, коли остання перебувала у вертикальному положенні і була обернена до автомобіля передньо-лівою поверхнею тіла, при цьому внаслідок первинного удару виступаючими частинами автомобіля могли утворитися сліди ковзання на передній поверхні лівої штанини штанів в середній частині та могла бути заподіяна травма лівої великогомілкової кістки потерпілої (а.к.п.103-107),

- з висновку експерта № СЕ-19/109/26-485 ІТ/19 від 28.08.2019 року Івано-Франківського НДЕКЦ та доданих фото таблиць вбачається, що на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система та рульове керування марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, знаходилися у працездатному стані, ходова частина- у стані відмови, виявлені несправності ходової частини виникли під час розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру, оскільки несправності (пошкодження) ходової частини автомобіля виникли унаслідок розвитку ДТП, то водій не мав можливості їх виявити до настання ДТП (а.к.п.110-116),

- з висновку експерта № СЕ-19/109/26-486 ІТ/19 від 09.08.2019 року Івано-Франківського НДЕКЦ вбачається, що наїзд автомобілем марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, на пішохода ОСОБА_2 відбувся на лівій пішохідній доріжці у с.Поляниця та відносно елементів дороги у повздовжньому напрямку знаходиться в місці що дещо передує початку ділянки дороги осипу максимальними розмірами 2,2х4,4м у вигляді частин лакофарбового покриття, а у поперечному – в межах переміщення транспортного засобу, зафіксованими його слідами гальмування (а.к.п. 119-120),

- з висновку експерта № СЕ-19/109/26-487 ІТ/19 від 04.09.2019 року Івано-Франківського НДЕКЦ вбачається, що величина швидкості автомобілем марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, яку було погашено гальмуванням, виходячи із величини зафіксованих на місці події слідів гальмування, складала приблизно 67…70 км/год. в залежності від коефіцієнту зчеплення коліс із дорожнім покриттям. Максимально-допустима швидкість руху автомобіля марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, для безпечного проїзду повороту праворуч враховуючи

радіус кривизни вказаної ділянки дороги, становить приблизно 63…68 км/год., в залежності від коефіцієнту зчеплення коліс із дорожнім покриттям. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.1,12.4,14.6г та вимогами дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України. Причиною настання ДТП з технічної точки зору, були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ, ОСОБА_1 п.12.1 та п.4.6 ПДР України (а.к.п.123-126).

За таких обставин, розглянувши кримінальне провадження по суті, допитавши обвинуваченого, потерпілих та свідка, дослідивши запропоновані сторонами кримінального провадження докази та оцінивши їх всебічно, повно та неупереджено, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, оскільки вони підтверджують існування обставин, які інкриміновані ОСОБА_1 , та отримані в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним законом, а їх сукупність є достатньою для прийняття судом рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, поза розумним сумнівом.

При цьому, суд не бере до уваги клопотання адвоката обвинуваченого про визнання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №91 від 19.07.2019 року та результату токсикологічного дослідження №1221 від 22.07.2019 року, недопустимими доказами, та про виключення із обвинувачення обтяжуючу обставину –вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, виходячи з таких підстав.

Стороною захисту ставиться під сумнів допустимість такого доказу як висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №91 від 19.07.2019 року, оскільки ОСОБА_1 був доставлений до Надвірнянської ЦРЛ для проведення огляду більш ніж через дві години після ДТП, а саме о 22.50 год. 19.07.2019 року. Як вбачається з результату токсикологічного дослідження №1221 від 22.07.2019 року, біологічний матеріал у ОСОБА_1 був відібраний 19.07.2019 року о 22.55 год., тобто через 5 хвилин після складання самого висновку.

З приводу вказаної невідповідності суд зазначає, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №91, складено лікарем КНП ’’Надвірнянська ЦРЛ’’ 19.07.2019 року о 22.50 год. з даного висновку вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, алкофор-1,61 % (а.к.п.77).

Результат токсикологічного дослідження №1221 крові обвинуваченого ОСОБА_1 складено Івано-Франківським обласним наркологічним диспансером 22.07.2019 року, дата відбору матеріалу -19.07.2019 року, дата поступлення біоматеріалу в лабораторію-22.07.2019 року о 13.10 год. (а.к.п.79).

Окрім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 ствердив, що безпосередньо після ДТП бачив, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки чув від нього незначний запах алкоголю.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел таких доказів.

Виходячи з вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Не допустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Водночас, висновки медичного огляду надані в день ДТП та відбір зразків отримано за вимогами законодавства ще до порушення кримінального провадження (внесеного до ЄРДР 20.07.2019 року).

А тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що дані докази отримано з істотними порушеннями вимог КПК.

При прийнятті рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 суд, крім вимог КК та КПК України також враховує і практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про часткове визнання своєї вини, зокрема визнання вини щодо злочину за ч.2 ст.286 КК України, і не визнання вини щодо порушення ПДР, скоєного у стані алкогольного сп`яніння, у даному кримінальному правопорушенні суд розцінює як позицію захисту.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2 , повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України.

Як підтверджуючі та характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом досліджені наступні письмові докази:

- даними Вимоги з УІАП ГУНП в області, згідно якої ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.к.п.1430-131),

- даними характеристики з місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 , що надана Верхньомайданським сільським головою від 22.07.2019 року, згідно якої обвинувачений характеризується позитивно, до виконкому скарги щодо поведінки обвинуваченого не надходили (а.к.п.132),

-даними Довідки №597/2-16 від 22.07.2019 року на утриманні ОСОБА_1 знаходиться неповнолітній син- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к.п.134),

- даними Довідки Обласної психоневрологічної лікарні №3 від 08.08.2019 р., згідно якої ОСОБА_1 за амбулаторною допомогою не звертався (а.к.п.135),

-даними Довідки Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру №1884 від 06.08.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 на обліку не перебуває (а.к.п.136),

-даними Довідки Територіального сервісного центру №2641 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області, згідно якої ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.2017 року категорія ’’В.С’’ (а.к.п.137-138),

-даними Полісу №АМ/9413628 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТАС АТ ’’СГ ’’ТАС’’ (приватне) застраховано автомобіль марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ (а.к.п.139),

-даними копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №150764, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності ( а.к.п.140),

- згідно копії Свідоцтва про шлюб, 10.05.2017 року Надвірнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТЮ в Івано-Франківській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , актовий запис №82 (а.к.п.144),

-згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_10 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого записано ОСОБА_1 , актовий запис №4 (а.к.п.145).

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 17.10.2019 року у справі №205/7091/16-к зазначив, що відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й

виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.75 ч.1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Закон наділяє суд дискреційними повноваженнями визначати, чи знижують встановлені під час судового розгляду обставини ступінь тяжкості вчиненого злочину, і призначати таке покарання, яке за видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення особи й попередження вчинення нових злочинів.

За таких обставин, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема, що вчинений ним злочин є тяжким злочином, з необережності, ставлення обвинуваченого до вчиненого, молодий вік обвинуваченого ( 21 рік), дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, є інвалідом 3 групи, частково визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, позицію потерпілих, яким збитки відшкодовані в повному обсязі, та які претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, просять суд призначити йому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Також при обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує думку прокурора, який просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням прав керувати транспортними засобами на строк 3 роки, позицію обвинуваченого, який просив його суворо не карати, жалкує про вчинення злочину, щиро розкаявся, буде й надалі фінансово утримувати щомісячно дитину потерпілої.

Обставинами, які пом`якшують покарання згідно ст.66 КК України суд визнає добровільне відшкодування заподіяних збитків, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз`яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті (частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про

особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обставини справи щодо тяжкості злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю відшкодував шкоду, позицію потерпілих щодо обрання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає, що слід призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за ч.2 ст.286 КК України строком на чотири роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Проте, з врахуванням наведених судом обставин, що пом`якшують покарання, які суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також взяття обвинуваченим зобов`язання протягом 4-ох років (з грудня 2019 року по жовтень 2023 року) щомісячно виплачувати грошові кошти на утримання дитини померлої, у зв`язку з чим обвинуваченому слід фінансово заробляти кошти на виконання взятих зобов`язань згідно письмових домовленостей від 18.12.2019 року, суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування основного покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст.75 КК України строком на три роки, та із покладенням на нього обов`язків в силу ч.1 п.п.1,2 та ч.2 п.2 ст. 76 КК України.

Вказане покарання на переконання суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Окрім того, суд зазначає, що закон України про кримінальну відповідальність не містить заборони застосування ст.75 КК України за тяжкий необережний злочин.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави з покладеними обов`язками в розмірі 96 050 гривень, до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після вступу вироку у законну силу - повернути застоводавцю – ОСОБА_12 , внесену ним заставу у розмірі 96 050 ( дев`яносто шість тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.) грн., що знаходиться на депозитному рахунку одержувача - ТУ ДСА в Івано-Франківській області, р/р № 37312032002265, код 26289647, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, згідно з квитанцією № ПН278 від 23.07.2019 р.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124, ч.1 ст.126 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

А тому, з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 3925,25 грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.07.2019 року в справі №344/13064/19 арешт на майно, а саме на автомобіль марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ,- слід скасувати після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374,100, 124,126 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного за цим вироком основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.п.1,2 та ч.2 п.2 ст.76 КК України, зобов`язати

ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави з покладеними обов`язками в розмірі 96 050 гривень, до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після вступу вироку у законну силу - повернути застоводавцю – ОСОБА_12 , внесену ним заставу у розмірі 96 050 ( дев`яносто шість тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.) грн., що знаходиться на депозитному рахунку одержувача - ТУ ДСА в Івано-Франківській області, р/р № 37312032002265, код 26289647, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, згідно з квитанцією № ПН278 від 23.07.2019 р.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31118115009002, отримувач коштів: УК у місті Івано-Франківську, код: 24060300, банк отримувача: Казначейство України, код з ЄДРПОУ: 37952250, МФО 899998, за проведення експертиз:- 1884,12 ( одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири гривні) грн. 12 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/109/26-485 ІТ/19 від 28.08.2019 року,

- 942,0 (дев`ятсот сорок дві гривні) грн. 06 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судої інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/109/26-486 ІТ/19 від 09.08.2019 року,

- 1099,07 ( одну тисячу дев`яносто дев`ять гривень) грн. 07 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/109/26-487 ІТ/19 від 04.09.2019 року.

Накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.07.2019 року в справі №344/13064/19 арешт на майно, а саме на автомобіль марки ’’ВАЗ-211440’’ реєстраційний № АТ 8911 ВТ,- скасувати після набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по кримінальному провадженню :

-згідно постанови від 07.08.2019 року - карту пам`яті з відеокамери відео спостереження, яка зберігається при матерілах кримінального провадження №12090110000000457,- зберігати при матерілах кримінального провадження №12090110000000457,

-зідно постанови від 08.08.2019 року –одяг з трупа ОСОБА_2 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Івно-Франківькій області,-повернути потерпілому ОСОБА_4

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: М. В. Польська