Постанова № 8662766, 11.03.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1291/10/1270

Категорія № 6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

«11» березня 2010 р.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Гапоновій І.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ружа А.Ю. (посвідчення №491)

від позивача: Прокопенко С.В. (довіреність від 01.03.2010 року № 357

від відповідача: не зявився,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Словяносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Словяносербського районного центру зайнятості до Державного комунального підприємства «Словяносербське будинкоуправління» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2010 року Прокурор Словяносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Словяносербського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що Державне комунальне підприємство «Словяносербське будинкоуправління» зареєстроване Словяносербською районною державною адміністрацією 29.04.1996 року, про що зроблено запис № 137510500100279 в Словяносербському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків на випадок безробіття, розмір внесків до Фонду на випадок безробіття встановлено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування». Порядок нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та їх сплати регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що обовязковість сплати страхових внесків на випадок безробіття для роботодавців встановлено п.п.2 ст.35, а відповідальність за несвоєчасність та повноту сплати страхових внесків передбачено частиною 1 статті 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.9.1 зазначеної Інструкції. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф та пеню. При прийнятті звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2009 рік встановлено, що у відповідача станом на 01 січня 2010 року зявилася заборгованість (недоїмка) у сумі 25019,74 грн., яка склалася за рахунок того, що підприємство виплачує заробітну плату, але страхові внески не сплачує. Крім того, на ДКП «Словяносербське будинкоуправління» вже було подано позови про стягнення заборгованості до Фонду на суму 10457,32 грн., на суму 4887,84 грн.(постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 року) та на суму 3164,70 грн.(постанова Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року), але рішення суду відповідачем не виконано та не сплачено жодного страхового внеску, що призвело до збільшення заборгованості до Фонду на суму 6509,88 грн., з них недоїмка складає 3027,88 грн. та пеня-3482 грн. Тому загальна сума заборгованості складає 6509,88 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду аналогічні позовній заяві пояснення та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причину неявки суду не доповів, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином. Правом подати до суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, Державне комунальне підприємство «Словяносербське будинкоуправління» зареєстроване Словяносербською районною державною адміністрацією 29.04.1996 року, про що зроблено запис № 137510500100279 в Словяносербському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків на випадок безробіття, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк.спр.9).

Згідно із п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України, встановлений ч.2 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» №2213 -111 від 11.01.2001 року.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Згідно звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2009 рік встановлено, що у відповідача станом на 01 січня 2010 року зявилася заборгованість (недоїмка) у сумі 25019,74 грн., яка склалася за рахунок того, що

підприємство виплачує заробітну плату, але страхові внески не сплачує. Крім того, на ДКП «Словяносербське будинкоуправління» вже було подано позови про стягнення заборгованості до Фонду на суму 10457,32 грн., на суму 4887,84 грн.(постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 року) та на суму 3164,70 грн.(постанова Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року), але рішення суду відповідачем не виконано та не сплачено жодного страхового внеску, що призвело до збільшення заборгованості до Фонду на суму 6509,88 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст.38 Закону визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з п. 2 ч.1. ст.38 Закону штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пунктом 3 ч.1 ст.38 Закону передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

На підставі розрахункової відомості нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишок загальної заборгованості за платником ДКП «Первомайськвугілля» складає 6509,88 грн., тобто недоїмка зі сплати страхових внесків складає 3027,88 грн., пеня в розмірі 3482 грн.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Словяносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Словяносербського районного центру зайнятості до Державного комунального підприємства «Словяносербське будинкоуправління» про стягнення недоїмки та пені зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Словяносербське будинкоуправління», вул. Кірова, буд. 28, смт. Словяносербськ, Луганська область, 93706, р/р 260093031840 філія-Словяносербське Відділення Ощадбанку № 5449, МФО 364230, на користь Словяносербського районного центру зайнятості, кошти перерахувати на р/р 371789719002298 УДК Луганської області м. Луганськ, МФО 804013, код ЄДРПУ

13392450, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 6509,88 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції

Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2010 року.

СУДДЯ