Рішення № 86627628, 08.11.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

08.11.2019 Єдиний унікальний номер 199/4508/19

Єдиний унікальний номер судової справи:199/4508/2019

Номер провадження: 2/205/2329/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі – Первісний кредитор, ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено Кредитний договір № CL 301/282/2008 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк передає позичальнику кредит у розмірі 18 596 доларів США 00 центів, а позичальник приймає його та зобов`язується повернути кредитні кошти та плату за користування кредитом у строк до 01.07.2015 року.

21.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору № CL 301/282/2008, яким зміненений термін повернення кредиту, та визначено нову дату остаточного повернення кредиту – 01.07.2017 року.

Далі позивач зазначає, що 09.10.2018 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «ОТП Банк» укладено Договір про відступлення права вимоги № 09/10/18, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

Таким чином, позивач вказує, що відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги № 09/10/18 від 09.10.2018 року, сума заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором - ТОВ «Українська факторингова компанія» за Кредитним договором № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року, становить 181 629 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп., що підтверджується даними Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги № 09/10/18 від 09.10.2018 року.

У зв`язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року у розмірі 181 629 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп.,а також, судовий збір у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 45 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.47).

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № CL 301/282/2008 (а.с.8-9).

Відповідно до п.п. 2, 3 частини № 1 Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 18 596 доларів США 00 центів, на купівлю автомобіля з датою остаточного повернення кредиту 01.07.2015 року із сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 11,99% річних.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві обумовлену сторонами грошову суму, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 159 від 01.07.2008 року (а.с. 12).

Судом також встановлено, що 21.07.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору № CL 301/282/2008, яким зміненений термін повернення кредиту, та визначено нову дату остаточного повернення кредиту – 01.07.2017 року (а.с.13-15).

Також судом встановлено, що 09.10.2018 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «ОТП Банк» укладено Договір про відступлення права вимоги № 09/10/18, відповідно до умов якого, право вимоги за Кредитним договором № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с.18-19).

Відповідно до Реєстру боржників - Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги № 09/10/18 від 09.10.2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 181 629 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами кредитного договору.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення Відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ста. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

З інформації бази даних Державного реєстру фінансових установ, яка є у відкритому доступі, встановлено, що позивач є внесеним до такого реєстру, а відтак така особа має право на здійснення відповідних факторингових послуг.

Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що за змістом зазначеного договору факторинга до нього, позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати загальної суми заборгованості, яка включає суму основного боргу, проценти, нараховані на суму боргу, усі та відповідні штрафні санкції.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги Позивача підлягають задоволенню, а з Відповідача підлягає стягненню за Кредитним договором № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року заборгованість у розмірі 181 629 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також, за змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судового збору у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 45 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, фактична адреса: 08138, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, а/с 17, код ЄДРПОУ 40235074, п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість за № CL 301/282/2008 від 01.07.2008 року заборгованість у розмірі 181 629 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, фактична адреса: 08138, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, а/с 17, код ЄДРПОУ 40235074, п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 45 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.