Ухвала суду № 86627293, 19.12.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9265/19

Провадження № 1-кп/205/1072/19

У Х В А Л А

19 грудня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040000000704 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Красивіна В.Г.,

захисника адвоката Антонова Д.К.,

представника потерпілого – Сокол І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурором Красивіним В.Г було заявлено клопотання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначається про наявність ризиків, що передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може вжити заходів щодо перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження, зокрема може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебуває на розгляді ще один обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , що вказує на схильність останнього до злочинної діяльності. Також, прокурор зазначив, що на його думку ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування спільно з невстановленою слідство особою, з якою він вчинив інкриміновані йому цим кримінальним провадженням злочини. Окрім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду та перешкоджати судовому розгляду своєю неявкою у судові засідання, оскільки він не має постійного місця проживання, місця роботи та родинних зв`язків, а також може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Захисник адвокат Антонов Д.К. у судовому засіданні заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, в якому посилався на те, що єдиним ризиком, визначеним судом при прийнятті рішення про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою послужило те, що він не проживає за місцем реєстрації та не має іншого житла. Проте, захисник наголошує на тому, що ОСОБА_1 , у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, буде виконувати обов`язки щодо запобіжного заходу за місцем своєї реєстрації, у будинку АДРЕСА_1 , який належить його давнім друзям, з якими він товаришує понад 50 років. У вищезазначеному будинку ОСОБА_1 може проживати без будь-яких перешкод, що також підтверджує власниця будинку гр. ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Представник потерпілого – Сокол І.В. в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт. Пояснень на обґрунтування своєї позиції не надала, посилаючись на доводи, зазначені прокурором.

Суд, вислухавши доводи прокурора, захисника, заслухавши думку обвинуваченого та представника потерпілого, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , прокурор зазначив, що останній, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні, яке наразі перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, неодноразово зривав судові засідання свою неявкою, чим перешкоджав кримінальному провадженню. Проте, прокурор не пояснив які самі та в якій кількості були зірвані судові засідання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська через неявку ОСОБА_1 .

Так, прокурором у судовому засіданні не було надано переконливих та належних доказів існування ризиків того, що зміна запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в подальшому.

В судовому засіданні захисником надані на огляд суду правовстановлюючі документи на підтвердження права власності на будинок АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до яких зазначене житло належить гр. ОСОБА_2 .

В судовому засіданні власник зазначеного будинку ОСОБА_2 суду підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за зазначеною адресою та має у вказаному будинку належні умови для постійного проживання, може в ньому проживати безперешкодно. Окрім того, ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 раніше проживав в належному їй будинку тривалий час, оскільки вони знайомі більше п`ятдесяти років, оскільки останній є дуже близьким її другом та її чоловіка, фактично являється членом їх сім`ї.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує і практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до п.47 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 року у справі «Болдирєв проти України» викладені висновки про те, що - згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення волі, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. На таку ж позицію ЄСПЛ вказував і в рішеннях у справах «Яблонський проти Польщі» та «І. А. проти Франції».

Відповідно до рішення Європейського суду від 26 січня 1993 року «В. проти Швейцарії» …небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.

Суд також вважає, що тяжкість пред`явленого обвинувачення, сама по собі, також не може слугувати виправданням та обґрунтуванням тривалого періоду утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. На це посилається у своєму рішенні і ЄСПЛ у справі «Калашников проти Росії» вкотре нагадавши, що лише сам по собі факт обвинувачення особи у вчиненні тяжкого злочину не може бути підставою для тримання особи під вартою у період проведення судового розгляду.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації, де він може безперешкодно проживати, що безпосередньо підтверджує власниця будинку гр. ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, суд вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки, на переконання суду, ризик переховування останнього від суду не змінився, проте, застосування саме такого запобіжного заходу здатне забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 181, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника адвоката Антонова Дмитра Костянтиновича про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – змінити на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 15 лютого 2020 року включно, звільнивши його з під варти негайно в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1.Не відлучатися цілодобово з постійного місця проживання, що знаходиться для обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу суду.

2. З`являтися за першою вимогою на виклики до суду.

3. Повідомляти прокурора та суд про зміну місця фактичного проживання.

4. Носити електронний засіб контролю.

Визначені обов`язки, покладаються на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк судового розгляду, але не більше 60 днів до 24-00 години 15 лютого 2020 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Новокодацькому ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік ОСОБА_1 та повідомити про це суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Таус