Постанова № 86626465, 24.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/20044/19,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати повністю постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1626772 від 15 жовтня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255,00 гривень та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1626772 від 15 жовтня 2019 року її було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.. Вказує, що дійсно 15 жовтня 2019 року починаючи з 11 год. 15 хв. транспортний засіб марки Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований на узбіччі по вул. С. Петлюри, неподалік від будинку номер 5. 15 жовтня 2019 року о 11 год. 35 хв. транспортний засіб марки FORD FOCUS, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , здійснив зіткнення із транспортним засобом марки Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі, чим було спричинено йому механічні пошкодження та нанесено ОСОБА_3 матеріальних збитків. В подальшому, як потерпіла від вказаної ДТП ОСОБА_4 було повідомлено про страховий випадок до страхової компанії винуватця - СК "Княжа" та до поліції. По приїзду патрульної поліції, на вимогу поліцейських, після складення схеми ДТП, автомобілі були переміщені в інше місце, та лише після цього, а саме більше, ніж через 2 години часу винуватиця ДТП просила поліцейських винести на ОСОБА_4 оскаржувану постанову. Отже, враховуючи переміщення автомобілів на вимогу патрульної поліції, обидва транспортні засоби були переміщені на деяку відстань від місця ДТП, хоча транспортний засіб ОСОБА_5 I ОСОБА_6 був припаркований у іншому, відмінному від вказаного місця, а саме на узбіччі, де відстань між суцільною лінією розмітки 1.1 та транспортним засобом, що зупинився, складала не менше трьох метрів. З-поміж наведеного, в даному конкретному випадку мала місце стоянка транспортного засобу, а не зупинка, як про це вказано в оскаржуваній постанові.

Вказує, що Інспектор, який виніс оскаржувану постанову абсолютно незважаючи на її заперечення, без будь яких вимірювальних засобів, тобто "на око", визначив розміщення транспортного засобу марки Renault Fluence, д.н.з. НОМЕР_1 і як йому здалося, така відтань до суцільної розділювальної лінії була меншою, ніж 10 м. Разом з тим, на її запитання, чим саме підтверджені такі його доводи, адже відповідного вимірювального приладу, який би підтверджував реальну відстань від її авто до стоянки у нього відсутній, та автомобіль був перепаркований на вимогу поліцейського, як такий, що потрапив у ДТП з вини третьої особи, останній не реагував, що свідчить про порушення інспектором вимог приписів ст.ст. 245 та 251 КУпАП.

Вважає, що спірна постанова не відповідає дійсним обставинам справи, є необгрунтованою та незаконною, а відтак такою, що не відповідає нормам КУпАП. Також під час винесення оскаржуваної постанови не дотримано вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об"єктивне з"ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07 листопада 2019 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Судове засідання 07 листопада 2019 року відкладено на 24 грудня 2019 року у зв"язку із неявкою відповідача.

Позивач в судове засіданні подала заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, відповідачем отримано 31 жовтня 2019 року, проте станом на день винесення даного рішення, відзив на позов до суду не надійшов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15 жовтня 2019 року інспектором УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Романцовим О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1626772 від 15 жовтня 2019 року, відповідно до якої постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., у зв"язку зі скоєнням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також в постанові зазначено, що 15.10.2019 о 13.08 год. м.Рівне на вул.С.Петлюри, водій керував ТЗ здійснив зупинку транспортного засобу у місці де відстань між суцільною лінією розмітки 1.1 та транспортним засобом що зупинився менше трьох метрів, а саме 1.80 метра, чим порушив п.15.9 "д" ПДР – Порушення заборони зупинки у місцях, де відстань між суцільною лінією розміткою і ТЗ менше 3 метрів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за порушення правил зупинки.

Відповідно до п. 15.9 ПДР України, зупинка забороняється: д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, крім інших, передбачені частинами першою, другою, третьою і п"ятою статті 122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати будь-які докази.

Не було також надано суду письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог та матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови та при винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які докази скоєння адміністративного правопорушення.

Правова позиція щодо покладення обов"язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 р. по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є не доведеним.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським УПП в Рівненській області, лейтенантом поліції Романцовичем О.В. вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1626772 від 15 жовтня 2019 року слід скасувати.

Також суд відмовляє в задоволені позовної вимоги в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої такі повноваження в суду відсутні. Виходити за межі позовних вимог в цій частині суд не вбачає необхідності, оскільки прийшов до переконання, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАК №1626772 від 15 жовтня 2019 року винесену інспектором роти №3 батальйону 1 УПП в Рівненській області, лейтенантом поліції Романцовим Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, м.Рівне, вул.С.Бандери, 14А, ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене 24 грудня 2019 року.

Суддя -