Ухвала суду № 86625662, 26.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 932/18737/19

Номер провадження 1-кс/201/1247/2019

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Гончаренка М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Порхуна С.Л.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 жовтня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040640002401 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь АР Крим, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 жовтня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040640002401 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2019 року призначене підготовче судове засідання за вказаним обвинувальним актом на 26 грудня 2019 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років, при цьому, обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за які у встановленому порядку не знята і не погашена, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та джерела доходу, не одружений, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними. Також зазначив, що потерпілий та свідки сторони обвинувачення ще не допитані в суді, а тому є підстави уважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою примушування змінити покази у суді, оскільки обізнаний про їх анкетні дані та місце проживання. Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_3 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів. При цьому, висловив думку про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора та просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що, на його думку, обвинувачений представляє небезпеку для суспільства і він побоюється за своє життя та здоров`я. Також висловив думку про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Порхун С.Л. у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити на домашній арешт. Одночасно із цим, погодилися із позицією прокурора про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 грудня 2019 року.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, не зменшилися на час розгляду клопотання і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, не має міцних соціальних зав`язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також позицію потерпілого ОСОБА_2 , який наполягав на продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 через побоювання за своє життя та здоров`я.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризику можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані у суді, ступень якого є досить високим.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання обвинуваченого під вартою закінчується 29 грудня 2019 року, вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_1 під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2020 року.

Разом із цим, під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Отже, вислухавши думки учасників судового провадження, суд, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту, судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за участю учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183-184, 199, 315, 314-316, 369-372 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Гончаренка М.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 23 лютого 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 23 лютого 2020 року.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 31 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040640002401 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Судовий розгляд призначити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 03 січня 2020 року об 11 годині 30 хвилин.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Головуючий - суддя І.Г. Ополинська