Рішення № 86624623, 17.12.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3821/19

Провадження № 2/175/1066/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.,

за участю секретаря – Сапай О.Г.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Слобожанське за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 серпня 2013 року вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у Красногвардійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, про що зроблений актовий запис № 1056 від 31 серпня 2013 року. У шлюбі в них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 22 березня 2016 року. До 22.04.2019 року вони з чоловіком проживали за адресою АДРЕСА_1 . Потім чоловік її з дитиною фактично вигнав і вона змушена була знімати окреме житло, що підтверджується договором оренди від 19.04.2019 року. На даний час дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З травня по липень 2019 року відповідач добровільно надавав кошти на утримання дитини, але на даний час останній відмовляється сплачувати їй аліменти у добровільному порядку, що і змусило її звернутися з позовом до суду.

Вона працює касиром торгівельного центру в ТОВ МК «ІРИС» та отримує мінімальну заробітну плату, яка складає 4173 грн. Вона постійно несе витрати на утримання їхнього сина, а саме на їжу, одяг, лікування, перебування у дитячому садочку. Ці витрати на місяць складають більше 6000,00 грн.

Їй відомо, що відповідач працює, має стабільний неофіційний дохід у розмірі 25000,00 грн., а тому вважає, що зможе сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 3000,00 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 3000 гривень з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення повноліття дитини. Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з позовною заявою відповідач надав відзив на позовну заяву у якому, позовні вимоги не визнає виходячи з наступного, до розірвання та після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , він надавав та продовжує надавати її сину матеріальну допомогу, але, звісно, ніяких розписок він з колишньої дружини він не брав. Грошові суми він переказував на кредитну картку позивачки через банк «ПриватБанк» та через відділення пошти (копії квитанцій додає). Заява Позивача та викладені нею доводи стосовно того, що жодної матеріальної допомоги на утримання дитини він не надає, не відповідає обставинам справи, оскільки це його рідний син, якого він любить і буде матеріально допомагати не залежно від того чи буде рішення суду чи ні. Він офіційно працевлаштований та на протязі тривалого часу має постійне місце роботи та заробіток. Щодо тверджень позивача стосовно того, що стан його матеріального становища дозволяє йому сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, слід зазначити наступне. Слова Позивачки про його, нібито, добрий матеріальний стан та отримання доходу 25000 гривень щомісячно не відповідають дійсності. Він не відмовляється сплачувати аліменти на користь Позивачки на утримання його сина, але бажає та наполягає здійснити це керуючись та на підставах діючого законодавства, а саме, він не заперечую про стягнення з нього, як передбачено ст. 183 Сімейного кодексу України ј частини з усіх видів його доходу, що не суперечить та не обмежує прав його дитини в розмірі суми, передбаченої на утримання малолітньої дитини. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років складає 1699 гривень, а встановлений гарантований розмір аліментів не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини цього віку, що становить 850 гривень щомісячно, тобто ј частина частини з його щомісячного доходу не є меншою за вказану суму, що відповідає ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року було відкрито спрощене провадження у даній справі.

Позивачка та її представник ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, згоден сплачувати аліменти у розмірі 1500,00 грн.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що дитина проживає разом з позивачкою.

Позивач надала суду довідку про доходи від 18.09.2019 року, з якої вбачається, що позивач працює в ТОВ МК «ІРІС» касиром торгівельного залу, загальна сума її доходу за період з 01.03.2019 року по 31 серпня 2019 року становить 24069,59 грн. (а.с. 15).

Відповідач надав суду також довідку про доходи від 04.09.2019 року, з якої вбачається, що загальна сума його доходу за період з 06.03.2019 року по 31.08.2019 року складає 26325,00 грн., середньомісячний дохід складає 4387,50 грн.

З копій фіскальних чеків наданих відповідачем вбачається, що відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в період з березня 2019 року по вересень 2019 року в загальній сумі 18137,00 грн., в середньому по 3000, 00 грн. на місяць, в жовтні 2019 року відповідач сплати позивачу 1100,00 грн., в листопаді 2019 року у розмірі 1300,00 грн. Вказані обставини позивачем не заперечувалися.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У частині 1 статті 12 Закону України „Про охорону дитинства” зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, яка відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України визначається судом.

Відповідності до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», встановлено те, що в 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, враховуючи позиції учасників, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, визначаючись щодо розміру аліментів та зважаючи на встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні сина, для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, взаємний обов`язок батьків по його утриманню. За встановлених обставин, що мають значення в їх сукупності, суд вважає справедливим та обґрунтованим визначити розмір аліментів на утримання дитини 2000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідач за період з якого підлягають стягненню аліменти з 25.09.2019 року по листопад 2019 року сплатив у добровільному порядку позивачці аліменти на утримання сина у вересні 3030,00 грн. у жовтні 1100,00 грн., у листопаді 1300,00 грн. Позивачка дану обставину не заперечувала. Кошти виплачувались позивачці відповідачем цілеспрямовано, як аліменти на утримання дитини, тому суд вважає можливим, доцільним і справедливим, та таким, що не суперечить закону, - зарахувати дані кошти в рахунок тих аліментів, які будуть утримуватимуться за вказаний період, тобто за вересень 2019 р., жовтень 2019 р., листопад 2019 р.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 179, 180-182, 185, 186, 191,196 СК України, ст. ст. 12,13,81,141,259,265,268 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Допустити до негайного виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 768,40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.М. Новік