Ухвала суду № 86622007, 11.11.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11115/18

2/296/1341/19

УХВАЛА

Іменем України

"11" листопада 2019 р. м. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді – Шалоти К.В.,

за участю: секретаря судового засідання Сингаївської Т.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Лук`янчука Ю.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Житомирського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів у зв`язку з невиконанням зобов`язань по договору, –

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 09.11.2018 Житомирський обласний центр зайнятості (далі також Центр, позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі також відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у зв"язку з невиконанням зобов"язань за договором в сумі 11835 грн. 62 коп.

1.2. Позов обґрунтовувався тим, що 19.05.2015 між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України (виконавцем), позивачем (замовником) та ОСОБА_2 (отримувачем освітньої послуги) було укладено тристоронній договір про підготовку фахівця з вищою освітою за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, строком навчання з 01.09.2015 по 30.06.2017, загальною вартістю навчання 18 тис. грн.

1.3. Посилаючись на те, що 10.07.2018 ОСОБА_2 звільнилася у зв"язку з призначенням на посаду державної служби до завершення трирічного строку з дня закінчення навчання, остання має повернути Центру частину коштів за навчання, пропорційно відпрацьованому строку (375 днів), що складає 11 835,62 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

2.1. 27.11.2018 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира (суддя Галасюк Р.А.) відкрито провадження у даній цивільній справі №296/11115/18 та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

2.2. 27.05.2019 відповідач подала до Корольовського районного суду міста Житомира відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог Центру.

2.3. 23.09.2019 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира цивільну справу №296/11115/18 прийнято до провадження судді Шалоти К.В., вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

2.4. 16.10.2019 позивач подав до Корольовського районного суду міста Житомира відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов повністю.

2.5. 04.11.2019 відповідач подала до Корольовського районного суду міста Житомира заперечення на відповідь Центру, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІІ. КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

3.1. Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

3.2. Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що правовідносини за договором припинились 10.01.2018 у зв"язку зі скороченням займаної посади та початку процедури звльнення відповідача за ініціативою роботодавця, у зв"язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

4.1. 17.07.2015 Житомирський обласний центр зайнятості направив ОСОБА_2 до Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України для участі в конкурсних випробуваннях на заочну форму навчання з освітньо-кваліфікаційним рівнем - магіст за спеціальністю "Публічне адміністрування", що стверджується копією направлення від 17.07.2015 № 10.

4.2. 19.08.2015 між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України (виконавцем), позивачем (замовником) та ОСОБА_2 (отримувачем освітньої послуги) було укладено тристоронній договір про підготовку фахівця з вищою освітою за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, строком навчання з 01.09.2015 по 30.06.2017, загальною вартістю навчання 18 тис. грн.

4.3. 20.06.2017 ОСОБА_2 закінчила Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, здобула кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр, спеціальність "Публічне адміністрування", що стверджується копією диплома М17 № НОМЕР_1 .

4.4. 10.07.2018 ОСОБА_2 було звільнено з посади заступника директора-начальника відділу організаційної роботи та архівної справи Житомирського міського центру зайнятості Житомирської області за власним бажанням, у зв"язку з прийняттям на роботу за контрактом, ст. 38 КЗпП України, що стверджується наказом заступника директора Житомирського обласного центру зайнятості Зубрицького В. №254-к від 09.07.2018.

4.5. Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 договору №МФПАЗ/02/15 від 19.08.2015 ОСОБА_2 відшкодовує до Фонду кошти за витрати, пов"язані з навчанням, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку, у випадку звільнення або переведення з системи державної служби зайнятості під час навчання або до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання.

4.6. Вважаючи, що відповідач має відшкодувати витрати, пов`язані з її навчанням в Інситуті, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.

V. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

5.1. Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

5.2. Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

5.3. Згідно з пунктами 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративним судам підвідомчі справи, що виникають з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

5.4. В пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

5.5. Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про державну службу зайнятості, затверджену Наказом Міністерства соціальної політики України 15.12.2016 № 1543 (далі Положення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості, а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

5.6. Згідно пунктом 6 вказаного Положення (в редакції чинній на час спірних правовідносин) Центральний апарат Служби, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).

5.7. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (у чинній редакції) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

(а) ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

6.1. Суд вважає за необхідне зазначити, що судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

6.2. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

6.3. Адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

6.4. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

6.5. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

6.6. Суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

(b) ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ У ДАНІЙ СПРАВІ

6.7. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуваючи на публічній службі у Житомирському обласному центрі зайнятості, проходила навчання з 01.09.2015 по 30.06.2017 фахівця зі здобуття вищої освітою освітнього ступеню магістр за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та в подальшому 10.07.2018 була звільнена за власним бажанням у зв"язку з призначенням на посаду державної служби до завершення трирічного строку з дня закінчення навчання.

6.8. За таких обставин спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

6.9. У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

6.10. Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження №11-750апп18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198 (провадження № 11-878апп19).

6.11. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний спір про відшкодування з відповідача коштів у зв`язку з навчанням відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у даній цивільній справі №296/11115/18 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 255, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Закрити провадження у цивільній справі №296/11115/18 за позовом Житомирського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів у зв`язку з невиконанням зобов`язань по договору.

2. Повідомити позивачу, що спір у справі відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Суддя К. В. Шалота