Рішення № 86621353, 19.12.2019, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2/155/902/19

Справа №155/1355/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді – Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання – Ревуцької М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування,третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2 , –

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Національнальної акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 грудня 2018 року настав страховий випадок за участю автомобіля Audi A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Винуватцем даної ДТП було визнано ОСОБА_2 за узгодженням сторін, відповідно до ст.33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

26 грудня 2018 року позивачем було своєчасно подані всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування. Однак, листами від 12 березня 2019 року та 14 травня 2019 року ПАТ НАСК «Оранта» відмовила йому у виплаті даного відшкодування з причин відсутності доказів правомірності керування та володіння ОСОБА_2 на момент ДТП автомобілем, хоча його відповідальність була застрахована за договором АМ/5736847, який, в свою чергу, за даними МТСБУ є чинним на дату ДТП, кошти за ним страховиком отримані, дія достроково не припинена.

Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача в його користь 27444,48 гривні, з яких виплата страхового відшкодування в сумі 22092,21 гривні, пеня в сумі 4679,91 гривень, інфляційні втрати в сумі 263,36 гривні та 3% річних в сумі 409 гривень.

Ухвалою судді від 15 листопада 2019 року було відкрито провадження в справі та ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання позовних вимог повністю.

19 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача лише 20092,21 гривні виплат страхового відшкодування та судові витрати по справі, а в іншій частині позовних вимог просив залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення суми страхового відшкодування, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2 в частині стягнення пені в сумі 4679,91 гривень, інфляційних втрат в сумі 263,36 гривні та 3% річних в сумі 409 гривень було залишено без розгляду.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 28 серпня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2018 року о 19 годині 30 хвилин в селі Старостав Горохівського району Волинської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

На місці події сторонами було оформлено документи про обставини дорожньо-транспортної пригоди без участі працівників поліції, де ОСОБА_2 зазначив про повне визнання своєї вини, внаслідок якої транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зазнав технічних пошкоджень.

Таким чином, учасники вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом на складення спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду «Європротокол».

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки Audi A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №5736847 від 04 травня 2018 року, чинного на момент ДТП. Страховиком у правовідносинах страхування вказаної фізичної особи є ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

26 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 21 грудня 2018 року, в якому зазначив, що учасниками даної пригоди було складане спільне повідомлення «Європротокол».

З вищевказаного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що винним у ДТП себе визнав водій транспортного засобу марки Audi A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

Крім того, 26 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про страхове відшкодування.

28 січня 2019 року на замовлення ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було складено ремонтну калькуляцію, згідно з якою вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 становить 22092,21 гривні.

Відповідно до листів №114-01 від 12 березня 2019 року та №09-02-16/4354 від 14 травня 2019 року, який був надісланий відповідачем ПАТ «НАСК «Оранта» на адресу позивача, страховою компанією було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з відсутністю доказів правомірності керування та володіння ОСОБА_2 транспортним засобом марки Audi A6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином до сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV (далі – Закон №1961-IV).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону №1961-IV визначено, що особи, відповідальність яких застрахована, – страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Уклавши договір страхування 04 травня 2018 року із ОСОБА_2 Страховик – ПАТ «НАСК «Оранта» визнало правомірність володіння ним транспортним засобом в момент підписання страхового Полісу і забезпечив цей транспортний засіб страховою сумою (лімітом відповідальності).

Станом на час заподіяння шкоди Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 04 травня 2018 року між ОСОБА_2 (Страхувальник) і ПАТ «НАСК «Оранта» (Страховик) був чинним і в установленому законом порядку недійсним не визнавався. Зміст цього договору не містить будь-яких застережень щодо відмови у виплаті третій особі спричиненої шкоди при настанні страхового випадку з участю автомобіля з іноземною реєстрацією.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_2 , як страхувальник, правомірно володів забезпеченим транспортним засобом у відповідності до вимог п.п.2.1, 2.2 Правил дорожнього руху України, ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Саме до такого висновку щодо правомірності володіння забезпеченим транспортним засобом та відсутності встановлення спеціальних заборон щодо страхування автомобілів, ввезених в Україну на умовах тимчасового використання дійшов і Верховний Суд у справі №910/14693/17 у подібних за змістом правовідносинах (Постанова ВС від 08.04.2019 року).

Так, у пункті 20 постанови Верховного Суду від 8 квітня 2019 року у справі №910/14693/17 зазначено: «Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб».

Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.

У пункті 21 вищевказаної постанови Верховного Суду зазначено: «Виходячи з аналізу положень статті 627 ЦК України та статті 44 ГК України, сторони є не лише вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, але й здійснюють власну діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику».

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладаючи з ОСОБА_2 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/5736847), страховик ПАТ «НАСК «Оранта» взяло на себе зобов`язання виплатити позивачу (потерпілому) шкоду (в межах страхового ліміту відповідальності), завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з участю забезпеченого транспортного засобу, незалежно від того, що особа, яка правомірно керувала забезпеченим транспортним засобом є відмінною від тієї, яка є фактичним власником або ввезла автомобіль на територію України з метою використання в особистих цілях.

Виходячи із встановлених в суді обставин на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про доведення позивачем ОСОБА_1 , що йому, як потерпілому внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_2 , завдано майнової шкоди на суму 20092,21 гривні, внаслідок пошкодження транспортного засобу, а тому позовні вимоги задовольняє.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути в користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; ст.ст.509, 525, 979, 999,1187,1188 ЦК України; ст. ст.1,6,7 Закону України «Про страхування», ст.ст.6, 7, 9, 22-31, 35-37, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса місця знаходження: місто Київ, вулиця Здолбунівська, 7-Д) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 20092 (двадцять тисяч дев`яносто два) гривні 21 копійку.

Стягнути з Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса місця знаходження: місто Київ, вулиця Здолбунівська, 7-Д) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом

Голова Горохівського районного суду Адамчук Г.М.