Ухвала суду № 86621027, 26.12.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6530/19

Провадження № 1-кп/487/712/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З.М., суддів – Притуляк І.О., Карташевої Т.А., за участю: секретаря судового засідання – Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12019150030002293 від 09.06.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мурманськ Російської Федерації, громадянин України, має неповну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий 06.12.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 29.12.2015 року умовно достроково на 9 місяців 19 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України ,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора – Прохорчук І.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Горбенка Ю.М.,

Встановила :

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати та не зменшилися, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник Горбенко Ю.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на ненадання стороною обвинувачення доказів на існування ризиків, просив взяти до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.08.2019 р. ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.09.2019 р.

Ухвалою колегії суддів Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.11.2019 року обвинуваченому продовжено строк тримання під вартою до 30.12.2019 року.

Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст.. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, неодноразово перевірялась під час вирішення питання слідчими суддями при обранні та продовженні строку запобіжного заходу.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжних заходів ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому є підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду, свідки судом ще не допитувались та про їх місце проживання відомо обвинуваченому, що свідчить про існування ризику здійснення на них тиску з метою надання показів, які виправдовують обвинуваченого. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні незакінченого замаху на умисне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_2 , та в судовому засіданні пояснив, що спричинив тілесні ушкодження потерпілій на ґрунті ревнощів, а оскільки обставини що стали підставою для ревнощів обвинуваченого не перестали існувати (потерпіла не бажає підтримувати з обвинуваченим подружні стосунки), суд вважає обґрунтованим наявність ризику продовження обвинуваченим кримінального правопорушення з метою доведення умислу до кінця.

Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 (до затримання офіційно не працював, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно) та обвинувачення його у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи.

З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання та продовження запобіжних заходів не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого постійного місця проживання судом оцінюються критично, оскільки зазначена адреса - АДРЕСА_2 , не є постійним місцем проживання обвинуваченого, вказана квартира належить потерпілій, та обвинувачений проживав в ній з дозволу потерпілої, оскільки на той час вони перебували у незареєстрованих подружніх відносинах, але на теперішній час відсутня згода потерпілої на надання обвинувачену свого житла для проживання у разі його звільнення під домашній арешт. Крім того, місце реєстрації обвинуваченого – АДРЕСА_1 , також не може вважатися місцем його постійного проживання, оскільки вказана адреса є місцем знаходження Центру реінтеграції бездомних громадян, де обвинувачений лише зареєстрований, але не проживав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 діб - до 23.02.2020 року включно, що є підставою для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, колегія суддів –

Ухвалила:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу — задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 23.02.2020 року включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".

Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя : З.М. Сухаревич

Судді: І.О. Притуляк

Т.А. Карташева