Вирок № 86620807, 26.12.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4945/19

Номер провадження1-кп/473/455/2019

ЄРДР № 12019150190001730.

Категорія ч.2 ст.309 КК України

ВИРОК

іменем України

"26" грудня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новий Буг Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей відповідно до ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Товстоган Л.О.,

захисник адвокат Лукіянчин І.П.,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Обвинувачений ОСОБА_2 діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, в один із днів серпня 2019 року в балці на березі річки Південний Буг в межах смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, щляхом зриву гілок дикоростучих рослин роду коноплі назбирав їх, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб – канабіс, який в подальшому переніс до місця свого фактичного помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого за місцем свого помешкання, обвинувачений ОСОБА_2 висушив гілки рослин роду коноплі та подрібнив їх за допомогою пальців рук, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який обвинувачений ОСОБА_2 незаконно зберігав за місцем свого мешкання для власного вживання без мети збуту.

Частину вказаного наркотичного засобу обвинувачений ОСОБА_2 вживав шляхом паління, а іншу частину канабісу залишив зберігати за місцем свого фактичного мешкання для подальшого вживання без мети подальшого збуту.

13 листопада 2019 року в період часу з 15 години 21 хвилини по 16 годину 14 хвилину в ході проведення обшуку домоволодіння, де мешкає обвинувачений ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено речовину рослинного походження сіро – зеленого кольору з характерним запахом коноплі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, загальною масою у висушеному стані 811,238 грамів, який обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання, без мети подальшого збуту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставнах, він погодився з видом та кількістю наркотичного засобу, який був вилучений у нього 13 листопада 2019 року, коли працівниками поліції Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області був проведений обшук території домоволодіння та житлового будинку, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.

Мотиви призначення покарання.

23 грудня 2019 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Товстоган Л.О, якій згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю захисника адвоката Лукіянчина І.П., була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст.472 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст.309 КК України в виді позбавлення волі строком на 03 /три/ роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України із звільненням обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання, з випробуванням строком на 02 /два/ роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, із покладанням на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язків, передбачених п.п. 1 та 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 вірно надана за ч.2 ст.309 КК України.

Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 23 грудня 2019 року.

В судовому засіданні прокурор Товстоган Л.О., обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Лукіянчин І.П. просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Товстоган Л.О., обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником Лукіянчиним І.П., її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який передбачений ч.2 ст.309 КК України, і відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання відповідно до визначеного угодою про визнання винуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 грудня 2019 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Товстоган Лілією Олександрівною та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю захисника Лукіянчина Ігора Петровича.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і на підставі угоди про визнання винуватості, обвинуваченому ОСОБА_2 призначити узгоджене сторонами покарання в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 02 /два/ роки, зобов`язавши обвинуваченого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази за кримінальним провадженням: полімерний сейф пакунок з індікаторною пластиковою пломбою №7621612, який містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою 811,238 грамів, який зберігається в камері збереження речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського УК, р/р UA278999980000031117106014007, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100: 628 /шістсот двадцять вісім/ 04 копійки за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин та виробів з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. /висновок експерта №1929 від 26 листопада 2019 року/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський