Постанова № 86620753, 16.12.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

16.12.2019

Справа № 482/1802/19

Номер провадження 2-а/482/32/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Демінської О.І., за участю секретаря судового засідання Мозгової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Руденького Вадима Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

13.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Руденького Вадима Миколайовича, в якому просить скасувати постанову серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при складенні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідач не зазначив, яким саме вимогам конструкції не відповідає режим роботи задніх «стопів», не надав жодних доказів вчинення позивачем правопорушення. Твердження щодо непрацюючої лівої фари у темну пору доби не знаходить свого підтвердження, оскільки постанова була складена 09.09.2019 року о 11:27, тобто у світлу пору доби. Під час відповідач складання постанови не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснюється фото або відеозапис. Крім того, позивач стверджує що ним було заявлено клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та необхідність залучення захисника, проте відповідач залишив їх без розгляду і взагалі не роз`яснив позивачу його права. За такого позивач вважає постанову про адміністративне правопорушення необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомлення (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. До суду надано відзив на позов, відповідно з яким проти задоволення позову відповідач заперечив, пославшись на його безпідставність.

Згідно до положень ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції ( ч.3 ст.268 КАС).

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові обставини, суд приходить до наступного висновку.

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

П. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З постанови серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року, вбачається, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., у зв`язку із скоєнням правопорушення, яке виразилось в тому, що 09.09.2019 року о 11:14 год. водій ( ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом з причіпом ВЕ8656ХТ, обладнаним задніми стопами режим роботи яких не відповідає вимогам конструкції, чим порушив п. 31.4.3.в ПДР, керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла.

Суд зазначає, що обов`язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення в свою чергу має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно принципу законності накладення адміністративного стягнення, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходів адміністративного стягнення є протиправність діяння (стягнення може бути накладено тільки тоді, коли в діянні особи встановлений склад правопорушення), а також протиправні діяння особи ознак правопорушення, передбачених конкретною правовою нормою, і кваліфікація цих діянь за відповідною статтею).

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 337/3389/16-а в постанові від 30.05.2018р. зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного Верховний Суд відмітив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Проте, у постанові про адміністративне правопорушення від 09.09.2019 року про накладення на позивача адміністративного стягнення відсутні будь-які посилання на докази, на яких ґрунтується рішення інспектора батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Руденького Вадима Миколайовича про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Крім того, в постанові зазначено суперечливі дані щодо складу адміністративного порушення, а саме вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з причіпом ВЕ8656ХТ, обладнаним задніми стопами режим роботи яких не відповідає вимогам конструкції. Разом з тим, посилаючись на п. 31.4.3 в ПДР України, в постанові також зазначено - «керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла».

Відповідно до п.п. в) п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Пунктом 31.6 (б) ПДР України забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Згідно п. 19.1 (а) ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця (п. 1.10 ПДР України).

В протоколі зазначено час скоєння правопорушення: 09.09.2019 року о 11 годині 14 хвилин, тобто вдень, що також підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи. Вказане виключає обов`язок водія рухатись з ввімкненими світловими пристроями.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності чітко не зазначено, які саме норми ч. 1 ст. 121 КупАП порушені позивачем, чітко не викладена суть його обвинувачення в рамках диспозиції вказаної статті.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу ( групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки, відповідачем інспектором батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Руденьким Вадимом Миколайовичем в постанові серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року чітко не зазначено правопорушення, передбачене ч. 1 статті 121 КУпАП, в межах санкції якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП є протиправним.

Керуючись ст.ст. 244-246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Інспектора батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Руденького Вадима Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальний акт - постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1502617 від 09.09.2019 року відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Демінська