Рішення № 86620488, 24.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31418/18

Провадження № 2/127/5372/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мироненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» про визнання договору відступлення права вимоги та кредитних договорів недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» про визнання договору відступлення права вимоги та кредитних договорів недійсними, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а результаті чого позивачу стало відомо, що між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори №355720759 від 16.04.2015 року та №453654496 від 17.12.2014 року, згідно яких останній отримав кредит у сумі 3 198,00 грн. та 12 600,00 грн. відповідно, зі строком повернення 48 місяців та сплатою відсотків за кредитом.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №20170714 від 14.07.2017 року ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за кредитними договорами, укладеними з позивачем. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №355720759 від 16.04.2015 року в сумі 8 037,33 грн., з яких: 3 198,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 759,44 грн. – заборгованість по відсотках річним; 2 480,89 грн. – заборгованість по щомісячним відсоткам (плата за кредит); 1 599,00 грн. – пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору; та за кредитним договором №453654496 від 17.12.2014 року в сумі 28 193,50,00 грн., з яких: 11 666,41 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 2 770,41 грн. – заборгованість по відсотках річним; 7 456,68 грн. – заборгованість по щомісячним відсоткам (плата за кредит); 6 300,00 грн. – пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору. оскільки вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попереднього кредитора, ні на рахунок позивача.

Проте, позивач вважає, що вищезазначені кредитні договори є недійсними, оскільки в момент укладення договору №453654496 від 17.12.2014 року позивач був хворий, зловживав спиртними напоями, лікувався в обласному наркологічному диспансері Вінницької області, а відтак не пам`ятає, щоб підписував такий договір та отримував грошові кошти.

Окрім того, позивач зазначає, що оспорювані кредитні договори були укладені під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, під впливом обману та зловживання довірою та у такому стані, коли особа не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Також, позивач вважає, що договір відступлення прав вимоги №20170714 від 14.07.2017 року укладено відповідачами з грубим порушення ст.60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо розкриття та передачі конфіденційної інформації про клієнта, а тому вказаний правочин не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Семенюк І.В. до судового засідання не з`явились, однак від представника позивача – адвоката Семенюка І.В. надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд останні задовольнити (а.с.195).

Представник відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до судового засідання не з`явився, однак в матералах справи міститься письмова заява від останнього про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні останніх відмовити (а.с.77) з мотивів, викладених у відзиві на позов (а.с.57-64).

Представник відповідача ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» до судового засідання не з`явився, однак в матералах справи міститься письмова заява від останнього про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні останніх відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позов (а.с.85-89).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2014 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №453654496, згідно якого останній отримав кредит у сумі 12 600,00 грн., строком на 48 місяців та сплатою щомісячної плати за кредитом у розмірі 2,3% від суми кредиту та 11,99% річних. Позивач зобов`язався повертати кредит та сплачувати відсотки рівнозначними платежами в терміни відповідно до узгодженого між сторонами Графіку платежів. Відповідно до п.4.9 умов договору у випадку повного або часткового прострочення повернення кредиту та/або внесення плати за кредитом позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення (а.с.16-17).

Також, 16.04.2015 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №355720759, згідно якого останній отримав кредит у сумі 3 198,00 грн., строком на 48 місяців та сплатою щомісячної плати за кредитом у розмірі 2,99% від суми кредиту та 11,99% річних. Позивач зобов`язався повертати кредит та сплачувати відсотки рівнозначними платежами в терміни відповідно до узгодженого між сторонами Графіку платежів (а.с.20-21).

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, з огляду на вищевикладені норми матеріального права можна дійти обґрунтованого висновку, що у разі непідписання договору особою, зазначеною в ньому як сторона, за умови підтвердження цього факту належними доказами, при встановленні, що нею не вчинялись дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, такий договір за позовом цієї особи (або іншої заінтересованої особи) може бути визнаний недійсним у зв`язку з його невідповідністю до вимог частини 3 ст.203 ЦК України, а саме: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Позивач та його представник стверджували, що позивач не підписував оспорюваних кредитних договорів, однак вказані твердження спростовуються висновком експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судово-технічної та почеркознавчої експертиз від 08.07.2019 року за №1584/1585/19-21, у цивільній справі №127/26861/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами (а.с.157-176).

При цьому, суд звертає увагу, що не підписання відповідачем першої сторінки кредитного договору №355720759 від 16.04.2015 року (як встановлено висновком експертизи) при підписанні інших, які містять істотні умови договору, не дає підстав стверджувати, що такий договір є недійсним.

Окрім того, стороною позивача в силу ст.80 ЦПК України не надано інших належних та допустимих доказів, що оспорювані кредитні договори були укладені під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, під впливом обману та зловживання довірою та у такому стані, коли позивач не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, як про те зазначено у позові.

Більше того, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Таким чином, укладення договору під впливом тяжкої обставини виключає укладання вказаного договору під впливом обману чи у такому стані, коли особа не могла розуміти знаення своїх дій та керувати ними або у зв`язку з відсутністю волевиявлення учасника правочину. А тому, звернення сторони позивача до суду з даним позовом на підставі усіх вище перелічених підстав є безпідставним.

Тоді, як звернення до правоохоронних органів (а.с.28), так як і проходження лікування позивачем у КЗ ВОНД «Соціотерапія» в період часу з 16.07.2013 року по 06.08.2013 року, тобто задовго до укладення оскаржуваних договорів (а.с.27), не можуть буди доказами недійсності кредитних договорів.

Що ж стосується позовних вимог про визнання недійсним договору факторингу, укладеного між відповідачами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

14.07.2017 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги №20170714, відповідно до якого право вимоги за вказаними кредитними договорами відступлено до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до п.6.2.3 договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання цього договору. Право вимоги це право вимоги строк виконання якого настав та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (а.с.9-11).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вказаного договору до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до позивача за кредитними договорами без згоди боржника.

Окрім того, за змістом ч.1 ст.15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України звернення особи до суду за захистом має бути зумовлене порушенням, невизнанням або оспорюванням її права, свободи чи інтересу, у протилежному випадку, за відсутності такого порушення судовий захист чинним законодавством України не передбачений.

А тому, стороною позивача в установленому законом порядку не доведено, яким саме чином договір відступлення права вимоги №20170714 від 14.07.2017 року порушує його законні права та інтереси і, як наслідок, останні підлягають судовому захисту.

Також, варто зазначити, що предметом судового рогляду уже були обставини щодо наявності між сторонами договірних правовідносин, що випливають із кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України, в результаті якого рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.10.2019 року у цивільній справі №127/26861/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість в межах загального трирічного строку позовної давності (а.с.139-141). Вказане рішення суду набрало законної сили та ніким не скасовано.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 203, 215-216, 512, 514, 516 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211-212, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» про визнання договору відступлення права вимоги та кредитних договорів недійсними, - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; фактична адреса: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари, Київська обл., 07400.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень», код ЄДРПОУ 35725063, місцезнаходження за адресою: вул. Червоноармійська, 72, поверх 9, офіс 4, м. Київ, 03150.

Суддя: