Постанова № 86616668, 13.09.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/10566/19

Провадження № 3/200/3224/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

«13» вересня 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за наступних обставин. Згідно статуту комунального підприємства «Муніципальна Варта» Дніпровської міської ради вказане підприємство є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 02.02.2011 року № 31/8 на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код - 26510514, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75.Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, круглу печатку, кутовий та інші штампи зі своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ. Метою створення та діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів, з метою отримання прибутку. Згідно інформації з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради є юридичною особою публічного права та утворено Дніпровською міською радою.

Відповідно до наказу № 193-к від 06.09.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Так, суб`єктами декларування у державному чи комунальному підприємстві є керівники цього підприємства, його головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, передбачені статутом. Згідно посадової інструкції керівника групи інспекторів КП «Муніципальна варта» ДМР, головним завданням керівника групи інспекторів є здійснення заходів контролю за виконанням громадянами, мешканцями міста правил благоустрою та проводить фіксацію фактів порушень цих правил, проводить і забезпечує навчання, проведення інструктажів та перевірку знань працівників групи інспекторів з питань охорони праці, пожежної, струмової-та техногенної безпеки, трудового законодавства та інших нормативно-трудових актів, що регулюють діяльність інспекторів та контролює своєчасне їх проведення, керівник групи інспекторів КП «Муніципальна варта» ДМР ОСОБА_1 наділена організаційно-розпорядчими функціями.

Згідно п.п. «а» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права віднесені до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону. Так, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради є суб`єктом відповідальності за обмеження та вимоги встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Посада ОСОБА_1 не віднесена до посад осіб, які згідно зі статтею 50 Закону займають відповідальне та особливо відповідальне становище і останній набув обов`язку електронного декларування з 01.01.2017 року.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, здійсненому 25.06.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 опублікувала щорічну декларацію за 2018 рік - 14.05.2019 року о 13 годині 17 хвилин.

Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 року № 2, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, перебуваючи за місцем роботи, маючи відповідну технічну можливість, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без поважних причин, несвоєчасно, тобто 14.05.2019 року, поза межами терміну подачі декларації (до 01.04.2019 року), подала щорічну декларацію за 2018 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Не погодившись зі складеним протоколом ОСОБА_1 подала до суду заперечення проти протоколу в яких вказав на те, що протокол № 1292 від 10.07.2019 року не відповідає вимогам закону та складений з суттєвими порушеннями, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Їй не надходило повідомлення про проведення перевірки відносно нього з приводу несвоєчасного подання декларації. Вважає, що протокол складений не уповноваженою на те особою без достатніх підстав. При цьому нею не було отримано жодних повідомлень та листів від НАЗК з питань несвоєчасного подання декларації та будь-які пояснення по вищевказаному питанню нею не надавались. Крім цього в протоколі не викладена суб`єктивна сторона правопорушення, а саме не зазначено її ставлення до вчиненого діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, без розкриття сутності цього правопорушення. Крім цього, умислу на вчинення правопорушення у неї не було, оскільки її не було проінформовано не тільки про те, що вона не належить до суб`єктів декларування, що закріплено ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції» та реальних роз`яснень щодо заповнення ним декларації не проводилось ні НАЗК, ні Центральними органами виконавчої влади, ні уповноваженими особами КП «Муніципальна варта». Просила закрити провадження через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та просила провадження у справі закрити з підстав, зазначених в поданих до суду запереченнях.

Прокурор Карпенко Р.І. підтримав дані зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення № 1292 від 10.07.2019 року, прохав визнати винною ОСОБА_1 , на накласти на неї адміністративне стягнення.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вважаю, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно копії наказу № 193-К від 06.09.2017 року ОСОБА_1 було призначено на посаду головного бухгалтера комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Так, суб`єктами декларування у державному чи комунальному підприємстві є керівники цього підприємства, його головний бухгалтер, члени наглядової ради ( у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, передбачені його статутом.

Тобто, ОСОБА_1 було відомо про те, що вона обіймає посаду головного бухгалтера, яка наділена організаційно-розпорядчими та фінансово-господарськими функціями.

Вказане підтверджується тим, що Рішенням № 3 Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 року затверджено «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», відповідно до якого під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. ОСОБА_1 наділена організаційно-розпорядчими функціями, а відтак згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже є суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією.

За таких обставин вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення № 1292 від 10.07.2019 містить відомості, які знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами, даний протокол, як доказ у справі, складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена.

В той же час до пояснень ОСОБА_1 , в яких вона не визнає факт порушення Закону України «Про запобігання корупції» та в його клопотанні про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в діях ОСОБА_1 , слід відноситися критично, виходячи з наступного.

Як встановлено під час судового розгляду справи технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, які б не дозволили ОСОБА_1 подати щорічну декларацію за 2018 рік не було, що підтверджується Витягом з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». При цьому після повідомлення ОСОБА_1 прокуратурою про факт відсутності її декларації в реєстрі остання виконала свій обов`язок, передбачений ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та 14.05.2019 подала щорічну декларацію за 2018 рік.

ОСОБА_1 в своєму клопотанні звертає увагу на те, що в її дії по заповненню щорічної декларації за 2018 рік у повному обсязі виключають умисел останньої на несвоєчасне подання без поважних причин декларації, оскільки вона не усвідомлювала протиправний характер своєї дії, не передбачила шкідливі наслідки і не бажала настання цих наслідків, рівно як свідомо і не допускала такі наслідки.

Це твердження ОСОБА_1 є хибним та спростовується матеріалами справи.

Слід критично оцінювати твердження ОСОБА_1 про те, що вона могла діяти з необережністю, що виключає її притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказані твердження спростовуються наступним.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинено тільки умисно. Відповідно до ст. 10 КУпАП це означає, що особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Проте, для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своєї дії чи бездіяльності.

Таке усвідомлення презюмується (припускається). Адже ОСОБА_1 , як особа, зазначена в Законі України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, тобто пройшов відповідний конкурсний чи інший відбір, спеціальну перевірку, тощо.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона була обізнана щодо алгоритму подання електронних декларацій, а тому не могла не знати, що вона є суб`єктом декларування, оскільки була ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що у ОСОБА_1 в період з 01.01.2019 по 31.03.2019 не було жодних об`єктивних перешкод своєчасно подати щорічну декларацію за 2018 рік, що свідчить про наявність непрямого умислу, що є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Так, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виражається у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно Національне агентство з питань запобігання корупції або уповноважений на те орган Національної поліції мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, лише після з`ясування відсутності поважних причин, які б перешкодили особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, своєчасно подати відповідну декларацію, оскільки встановлення поважних причин несвоєчасного подання декларації є перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Викладене вказує на те, що моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є день отримання компетентними органами інформації, з якої вбачається наявність в діянні особи ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією.

При цьому у Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції, як компетентний орган, уповноважений згідно абз. 3 п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, станом на 10.07.2019 отримало повний обсяг інформації, з якої вбачалося наявність в діянні ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому саме 10.07.2019 і є днем виявлення даного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, що у відповідності до ч. 3 ст. 38 КУпАП починало відлік трьохмісячного терміну, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, який закінчується 10.10.2019.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги фінансового контролю, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В зв`язку з вищенаведеним і керуючись ст.ст. 221, 283-288 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, притягнувши його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 384,20 грн. в дохід Держави.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови, шляхом подання заяви до апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська,а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Е.В. Женеску