Ухвала суду № 86615049, 25.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 947/28653/19

провадження № 2/947/6427/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.12.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691), третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

За результатом автоматизованого розподілу справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю присвоєно єдиний унікальний номер 947/28653/19, головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Предметно, суб`єктно та інстанційно справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.

Позивач ОСОБА_1 в порядку позовного провадження просить встановити факт свого проживання однією сім`єю без реєстрації з ОСОБА_3 з 2013 року до 29 січня 2019 року , тобто факт, що має юридичне значення.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 193 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В свою чергу, у позовному провадженні встановлення судом фактів та обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є підставою для підтвердження права особи, за захистом якого вона звертається до суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовних вимогах повинен зазначатися спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Слід зазначити, що позовне провадження це вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Позовній формі захисту властива форма та порядок звернення до суду, однаковий порядок розгляду спору. Це надає процесуальні гарантії права на судовий захист.

Позовна заява, повинна пред`являтися позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містити вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для розгляду справи в порядку позовного провадження, позивачу ОСОБА_1 необхідно визначити предмет спору, який не визначений у цивільній справі № 947/28653/19, тобто суд повинен вирішити спір про право та при розгляді справи встановити чи є обставини та факти (проживання однією сім`єю з померлою), яке це право підтверджують незалежно від його оспорювання відповідачем/відповідачами.

Також звертається увага позивача на порядок подання доказів, встановлений статтями 83 та 95 ЦПК України.

За змістом цих статей докази повинні подаватись разом з заявами. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч встановленим вимогам, жоден з письмових доказів, доданих до заяви ОСОБА_1 , не засвідчений у встановленому порядку, а також не зазначено й держателів оригіналів цих доказів.

За правилами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).

Враховуючи вищенаведене суддя доходить висновку про доцільність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з метою надання позивачеві можливості засвідчити докази, зазначити держателів оригіналів доказів, які додані до позовної заяви в копіях, а також уточнити зміст позовної заяви в частині позовних вимог; кола суб`єктів, відповідальних перед позивачем за його вимогами (тобто осіб, які оспорюють, не визнають чи порушують право позивача), склад третіх осіб.

На виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691), третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня одержання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.