Ухвала суду № 86613862, 08.08.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10312/19

Провадження №1-кс/369/3197/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

слідчого судді Медведський М.Д.,

при секретарі Головатюк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Говорун Каріни Олексіївни про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003179 від «06» липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Говорун Каріна Олексіївна звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, який мотивує тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003179 від «06» липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Так, 06.07.2019 року до чергової частини Києво-Святошинського ВП надійшла заява від ліквідатора ТОВ «Оленерго» ОСОБА_1 , про те, що гр. ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від імені ТОВ «Оленерго», шахрайським шляхом заволоділа майном товариства, а саме складом паливно - мастильних матеріалів (сховищем нафтопродуктів), та двома земельними ділянками, що розміщені за адресою: АДРЕСА_3, уклавши договір купівлі-продажу вищевказаного майна на користь ТОВ «ОІЛ СІСТЕМ», де ОСОБА_2 являється засновником та директором.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно Постанови Господарського суду Київської області від 13.06.2018 у справі №911/343/16 ОСОБА_1 призначено ліквідатором ТОВ «Оленерго» (код ЄДРПОУ 38749914, юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район,

с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б), яке тим же рішенням суду визнане банкрутом.

Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон) встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2016 порушено провадження у справі № 911/343/16 про банкрутство ТОВ «ОЛЕНЕРГО», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, до ліквідатора ТОВ «ОЛЕНЕРГО» звернулося із листом Публічне Акціонерне Товариство «УКР/ІН/КОМ», яке визнано кредитором до ТОВ «ОЛЕНЕРГО», про те, що було винайдено ряд документів, що стосуються купівлі нафтобази та земельних ділянок в м. Бровари компанією ТОВ «ОЛЕНЕРГО», а саме: договір від 25 червня 2014 року про намір здійснити купівлю земельної ділянки та складу паливно-мастильних матеріалів (сховище нафтопродуктів) за адресою АДРЕСА_3 , а також договір оренди земельної ділянки з правом викупу від 15.04.2015 та інша документація.

Під час попередньої перевірки встановлено, що 25.06.2014 укладено попередній договір між громадянином ОСОБА_3 (продавець), та ТОВ «ОЛЕНЕРГО» в особі директора ОСОБА_4 (покупець) про намір укласти договори купівлі-продажу наступних об`єктів:

?Склад паливно-мастильних матеріалів (сховище нафтопродуктів), до складу якого входить:

-Гараж металевий 3,4*6, кількість - 1 шт.;

-Вагон - битовка, кількість - 1 шт.;

-Ємкість 2000 м3, кількістю - 1 шт.;

-Ємкість 400 м3, кількістю - 1 шт.,

?Земельну ділянку площею 0,3604 га, кадастровий номер: 3210600000:00:060:1283.

Дані об`єкти розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Продаж вищевказаного майна мав відбуватися внаслідок сплати за попереднім договором загальної суми грошових коштів в розмірі 400 000 доларів США.

Окрім цього, 15.04.2015 між громадянином ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «ОЛЕНЕРГО» в особі ОСОБА_5 , що діє на підставі довіреності посвідченої 17.02.2014 Юдіним М.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за р.н. 137 (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:060:0007 з правом викупу.

За вищевказаним договором оренди земельної ділянки, об`єкт оренди переходить у власність Орендаря з моменту реєстрації Договору купівлі-продажу, викупна ціна якого складає 400 000 грн.

Допитаний в ході досудового розслідування в якості свідка колишній директор ТОВ «Оленерго» ОСОБА_7 , повідомив, що в листопаді 2013 року створено ТОВ «Оленерго» (код ЄДРПОУ 38749914), засновниками якої був сам ОСОБА_7 та ТОВ «Баста СОЮЗ» в розмірах 50% на 50%.

З метою напрацювання активів товариства, ОСОБА_7 , як фізичною особою, було надано поворотну фінансову допомогу в розмірі 2 400 000,00 грн., що підтверджується договором №17/4-2015 від 16.04.2015 року та платіжним дорученням №4635725 від 16.04.2015 року.

Так, 25.06.2014 року між ТОВ «Оленерго» в особі ОСОБА_4 (директора ТОВ «Оленерго» на той час) та ОСОБА_3 укладено попередній договір про намір укласти договори купівлі-продажу наступних об`єктів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

-Склад паливно-мастильних матеріалів (сховище нафтопродуктів), до складу якого входить:

-Гараж металевий 3,4х6;

-Вагон - битовка;

-Ємкість 2000м3;

-Ємкість 400м3;

-Земельна ділянка площею 0,3604 га, 4кадастровий номер 3210600000:00:060:1283.

Продаж вищевказаного майна мав відбуватися внаслідок сплати за попереднім договором загальної суми грошових коштів в розмірі 400 000 доларів США.

Крім цього, 15.04.2015 між громадянином ОСОБА_3 (орендодавець), та ТОВ «Оленерго» в особі ОСОБА_5 , який діяв на той час на підставі довіреності, наданої останньому ОСОБА_4 , та посвідченої 17.02.2014 року Юдіним М.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним номером 137 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:060:0007 з правом викупу (ціна за оренду складала 400 000 грн.).

Розрахунок за попереднім договором купівлі-продажу складу паливно-мастильних матеріалів та земельну ділянку під нею здійснювався в готівковій формі за рахунок коштів ТОВ «Оленерго», наручно ОСОБА_3 , згідно певного графіку здійснення оплати (був розроблений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час укладання попереднього договору). Про кожне отримання грошових коштів ОСОБА_3 були написані розписки. Станом на квітнень 2015 року загальна сума оплати за попереднім договором складала 334 800 тисяч доларів США.

Оскільки на той час майже вся сума за попереднім договором купівлі-продажу від 25.06.2014 вже була виплачена, засновниками ТОВ «Оленерго», прийнято рішення про укладання договору купівлі-продажу складу паливно-мастильних матеріалів та земельної ділянки з гр. ОСОБА_3 , про що з останній була домовленість з самого початку.

Для виконання вищевказаної цілі, директором ТОВ «Оленерго» ОСОБА_8 (діяв на той час) видана довіреність №11/08-2 від 01.02.2015 гр. ОСОБА_2 , яка працювала на посаді юриста та мала діяти від імені ТОВ «Оленерго».

Оскільки ОСОБА_2 проявляла себе як гарний працівник, до неї була повна довіра, ОСОБА_7 не вмішувався у справи ТОВ «Оленерго», де вона виступала як довірена особа, оскільки знав, що ОСОБА_2 виконає всі зобов`язання на вищому рівні.

Грошові кошти для погашення останньої виплати згідно попереднього договору надавалися ОСОБА_7 від імені ТОВ «Оленерго» особисто ОСОБА_2 в домовлений з ОСОБА_3 день укладання договору, а саме 02.11.2015.

Однак , ОСОБА_2 , котра мала доручення від ТОВ «Оленерго», без відома керівників та засновників даного товариства, шляхом шахрайства та зловживання їхньою довірою з метою власного збагачення, під час зустрічі з гр. ОСОБА_3 , що відбувалася 02.11.2015 року за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, в приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Кутової Т.А., уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283 та договір купівлі-продажу нерухомого майна 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., на користь ТОВ «Оіл Сістем» (код ЄДРПОУ 40071983), де ОСОБА_2 на той час була як засновником, так і директором.

Крім того, ОСОБА_2 , 17.12.2015 року, продовжуючи свої наміри на незаконне привласнення майна шляхом шахрайства, уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому, вже в кінці 2015-2016 року, відбулася зміна законодавства, а саме з`явилася обов`язкова умова нотаріального посвідчення протоколі загальних зборів, внаслідок чого на ТОВ «Оленерго» відбулася перевірка загальної діяльності підприємства та встановлено, що земельна ділянка площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283 та нерухоме майно 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельна ділянка площею 0,4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що мали належати

ТОВ «Оленерго», фактично зареєстровано на ТОВ «Оіл Сістем», де засновником і директором являється ОСОБА_2 .

В подальшому, 29.03.2016 року ОСОБА_2 , маючи намір укриття злочину, відчужила вищевказане майно, а саме земельну ділянку площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283, нерухоме майно 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельну ділянку площею 0, 4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3, та мали належати ТОВ «Оленерго», на користь інших осіб і наразі дані об`єкти перебувають у власності ТОВ «ГРІНКАС» (код ЄДРПОУ 393177750).

Таким чином, внаслідок незаконного заволодіння вищевказаним майном, ТОВ «ОЛЕНЕРГО» завдано майнової шкоди у великих розмірах.

З вище викладеного вбачається, що земельна ділянка площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283, нерухоме майно 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельна ділянка площею 0, 4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3 є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно, який являє собою тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) . Слідчий, прокурор повинні вживати необхідні заходи з метою виявлення та розшуку майна, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у державних органів та органів місцевого самоврядування.

На даний час є підстави вважати, що особи, винні у вчиненні кримінального правопорушення, вживають заходів щодо подальшого незаконного розпорядження земельною ділянкою площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283, нерухомим майном 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельною ділянкою площею 0, 4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом відчуження вищевказаного майна на користь ТОВ «Грінкас» (код ЄДРПРОУ 39317750).

Метою арешту є збереження вказаного нерухомого майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У даному випадку вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до втрати, використання, перетворення, передачі майна.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу, реалізувати з метою забезпечення цивільного позову, однієї із сторін, третьої сторони для погашення заборгованості вимог кредиторів, вчиняти щодо нього інші дії, та заборонити відчуження земельної ділянки площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283, нерухомого майна 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3, яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельної ділянки площею 0, 4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що є об`єктом протиправних дій.

Тому, слідчий просив накласти арешт на наступне нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,3604 га, кадастровий номер 3210600000:00:060:1283, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; нерухоме майно 7/10000 частки виробничої бази по АДРЕСА_3 , яка складається з приміщення охорони «Д» площею 27,4 кв.м., складу паливно-мастильних матеріалів «ТЗ», площею 1550,7 кв. м., а також земельну ділянку площею 0, 4125 га, кадастровий номер 3210600000:01:060:0007, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності ТОВ «Грінкас» (код ЄДРПРОУ 39317750).

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Говорун Каріни Олексіївни про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200003179 від «06» липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Медведський М.Д.