Ухвала суду № 86613133, 24.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 грудня 2019 року м. Київ№ 640/17571/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, третя особа - Головне слідче управління Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДМС України), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі по тексту - відповідач 2, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській обл.), третя особа - Головне слідче управління Національної поліції України (далі по тексту - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 28.08.2019 №300-19 про позбавлення ОСОБА_1 статусу біженця;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про позбавлення статусу біженця від 05.09.2019 №235.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні 28.11.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі в частині визнати протиправним та скасувати повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про позбавлення статусу біженця від 05.09.2019 №235, суд ураховує наступне.

Як убачається з матеріалів справи, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на підставі рішення Державної міграційної служби України від 17.08.2018 №282-18 відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» визнано біженцем.

Рішенням Державної міграційної служби України від 28.08.2019 №300-19 відповідно до ч.ч. 4, 5, 14 ст.11 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та пп. «б» п.7.7 розд. VII Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потурбує додаткового захисту, затверджених наказом МВС України від 07.09.2011 №649, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2011 за №1146/19884, вирішено позбавити громадянина РФ ОСОБА_1 статусу біженця у зв`язку з тим, що він займається діяльністю, що становить загрозу громадському порядку та здоров`ю населення України.

На підставі вказаного рішення Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області сформовано повідомлення про позбавлення статусу біженця від 05.09.2019 №235.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Слід зауважити, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Разом з тим, суд наголошує, що оскаржуване повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про позбавлення статусу біженця за своїм змістом не відноситься до нормативно-правових актів та до актів індивідуальної дії, оскільки відображає суто інформативний характер і само по собі не породжує правових наслідків для позивача, а тому, відповідно, не порушує прав останнього.

Більше того, формування вказаного повідомлення є виконанням службовими особами міграційної служби своїх обов`язків, викладена інформація не створює відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване повідомлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов`язків, оскільки, не містить обов`язкових приписів (обов`язку вчинити дії) для позивача, дотримання яких забезпечується правовими механізмами, а відтак, не є правовим актом індивідуальної дії та не може оскаржуватись до адміністративного суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, третя особа - Головне слідче управління Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання протиправним та скасування повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про позбавлення статусу біженця від 05.09.2019 №235 - закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко