Рішення № 86613026, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2019 року № 640/15943/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 1 744 521,31 грн,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державна фіскальна служба у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076,16 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445,15 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1 744 521,31 грн.

Наявна податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов`язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000731306, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату. Податковий борг по військовому збору виник на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкового зобов`язання, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року № 0000741306. Оскільки, заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Судом відповідно до частини третьої та четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України було направлено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо повідомлення місця реєстрації ОСОБА_1 .

На вказаний запит 09 вересня 2019 року надійшла відповідь Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 17 травня 2007 року по теперішній час зареєстрована за адресую: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Отже, судом було направлено ухвали суду від 10 вересня 2019 року та 26 листопада 2019 року, повітки про виклик у судове засідання на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та яка відповідає адресі місця реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ), водночас, вказані поштові відправлення повернулися на адресу суду.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду 16 жовтня 2019 року, 07 та 26 листопада 2019 року.

З моменту відкриття провадження у справі відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 10 грудня 2019 року, суд відповідно до положень статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1 744 521,31 грн.

Вказана сума податкового боргу виникла, у зв`язку з несплатою платником податків сум податкових зобов`язань відповідно до прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій.

Так, 23 вересня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 .

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-2790417749.

Так, на підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 04 жовтня 2016 року № 0000731206 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 293 587,62 грн;

- від 04 жовтня 2016 року № 0000741306 про грошове зобов`язання з податків та зборів, у тому честі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 97 076,16 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскарженні відповідачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2016 року №0000731306 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1065,75 грн. (за основним зобов`язанням на суму 852,6 грн., за штрафним (фінансовим) зобов`язанням на суму 213,15 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2015 року №0000741306 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 137,02 грн. (за основним зобов`язанням 109,62 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 27,4 грн.).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 22 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року - скасовано. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Проте, вказані суми відповідачем у встановлені терміни не сплачені.

23 серпня 2018 року відповідно до статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу № 158469-17 на суму 1 744 521,31 грн та направлено відповідачу у визначений законом спосіб.

Однак визначені контролюючим органом штрафні санкції у встановлений термін відповідачем сплачені не були.

Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Пункт 179.1 статті 179 Податкового кодексу України визначає, що платник податку на доходи фізичних осіб зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми "Ф" від 22 серпня 2019 року № 158469-17 на суму 1 744 521,31 грн.

Враховуючи, що узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання набуло статусу податкового боргу, який підлягає стягненню.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві надано суду розрахунок наявного податкового боргу відповідача станом на 04 грудня 2019 року.

Відповідно до вказаного розрахунку у відношенні ОСОБА_1 контролюючим органом прийнято:

- поновлено згідно рішення суду податкове повідомлення рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 1 293 587,62 грн, та нараховано недоїмку у сумі - 1 293 587,62 грн, пеню у сумі - 353 857,53 грн.

- поновлення згідно рішення суду податкове повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року щодо сплати у сумі - 97076,16 грн, та нараховано недоїмку - 97 076,16 грн.

Загальна сума наявного у ОСОБА_1 податкового боргу становить 1 744 521,31 грн.

Окрім того, в підтвердження позовних вимог Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві надано витяги з інтегрованих карток платника податків по військовому збору та з податку на доходи з фізичних осіб, копію податкового повідомлення-рішення № 0000731306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкового повідомлення-рішення № 0000741306 від 04 жовтня 2019 року, копію податкової вимоги від 22 серпня 2019 року № 158469-17, копію акту від 23 вересня 2019 року № 2862/26-55-13-06-2790417749, та докази на підтвердження направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Відомостей щодо оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у судовому порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження сплати наявного податкового боргу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або оскарження її, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору у розмірі 97 076 (дев`яносто сім тисяч сімдесят шість) гривень 16 копійок та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 647 445 (один мільйон шістсот сорок сім тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 15 копійок.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова