Рішення № 86612852, 24.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4668/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі- відповідач-1/ та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач-2, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправним рішення Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 04 вересня 2019 року про відмову здійснити переведення з пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01 вересня 2019 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці №15712/05.2-20 від 29 серпня 2019 року /а.с 6-11/.

Позов обґрунтований тим, що з 22 березня 2013 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 24 червня 2019 року позивача звільнено з державної служби зі стажем роботи на такій службі 28 років. Оскільки станом на 01 травня 2016 року (день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року) позивач займала посаду державної служби та мала не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, вона відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону має право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. 03 вересня 2019 року позивач звернулася із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 03 вересня 2019 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу»" у зв`язку з тим, що вона не досягла встановленого законодавством віку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 2-4/.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 42-47/ зазначив, що згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року мають особи, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та досягли певного віку (чоловіки - 62 років, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто 60 років). Оскільки позивач не досягла 60-річного віку, Сектором з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №41 від 04 вересня 2019 року про відмову у переведенні її на пенсію державного службовця.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та в межах строку, встановленого частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА №185974 від 26 березня 2013 року, та з 22 березня 2013 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 5, 12, 27, 49-52/.

ОСОБА_1 звільнено з державної служби 24 червня 2019 року, що підтверджується записом №25 в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 15-23/.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №15712/05.2-20 від 29 серпня 2019 року станом на червень 2019 року ОСОБА_1 має стаж державної служби 28 років та її заробітна плата становить 11865,00 грн (посадовий оклад-7510,00 грн, надбавка за ранг - 600,00 грн, надбавка за вислугу років - 3755,00 грн) /а.с. 28/.

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 у віці 56 повних років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ /а.с.12, 24/.

Рішенням Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що вона не досягла встановленого законодавством віку /а.с. 25-26/.

Не погодившись із вказаним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює особливості призначення пенсії державним службовцям, є Закон України "Про державну службу" № 889-VІІ від 10 грудня 2015 року /далі – Закон № 889-VІІ/.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ /далі – Закон № 3723-ХІІ/ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту наведеної норми слідує, що право на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за умови дотримання умов щодо наявності страхового стажу та стажу державної служби.

Втім, вказана норма поширюється виключно на працездатних осіб, адже для осіб з інвалідністю стаття 37 Закону №3723-XII не встановлює будь-якого вікового обмеження для призначення пенсії по інвалідності державного службовця.

Так, частинами дев`ятою та десятою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 37 Закону №3723-XII якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач визнана інвалідом ІІ групи у період перебування на державній службі та має стаж державної служби 28 років, а відтак має право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, що дає підстави вважати рішення Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 04 вересня 2019 року протиправним та таким, яке підлягає скасуванню.

У позовних вимогах позивач просить призначити їй пенсію державного службовця з 01 вересня 2019 року, однак позовна вимога у цій частині задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі – Закон № 1058-IV/.

Відповідно до частин першої та другої статі 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Заява про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ подана позивачем 03 вересня 2019 року, а відтак саме з цієї дати позивач має право на переведення на пенсію державного службовця та призначення їй пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Висновки суду у цій справі відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 80147824).

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись статтею 9 та пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 04 вересня 2019 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити, нарахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 з 03 вересня 2019 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці Головного управління ПФУ в Полтавській області №15712/05.2-20 від 29 серпня 2019 року.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, а відтак відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (пров. Центральний, буд. 4а, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сектору з питань призначення та перерахунку пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №41 від 04 вересня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) призначити та здійснити нарахування та виплату (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 03 вересня 2019 року пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №15712/05.2-20 від 29 серпня 2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк