Ухвала суду № 86612812, 23.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2019 року м. Рівне№460/4235/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору

Вказане узгоджується із приписами частини третьої статті 161 КАС України, згідно з якими до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що він є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19 січня 2011 року. При цьому, позивач звертає увагу на те, що за приписами пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Таким чином, позивач стверджує, що він звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до суду.

Такі доводи позивача з приводу поширення на нього пільги щодо сплати судового збору, встановленої пунктом 9 частини першої статті 5 Закону № 3674, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки з долученої до позовної заяви копії пенсійного посвідчення серії АГ № 554380 слідує, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу була встановлена ІІ група інвалідності, останнім до позовної заяви не додано.

З огляду на вказане, суд вважає, що за подання даного позову до суду позивачем мав бути сплачений судовий збір на загальних умовах.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921 гривень.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом позовних вимог, позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 5 серпня 2019 року про відмову в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший; 2) зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посадах державної служби період служби в Радянській армії з 15 травня 1976 року по 15 травня 1978 року та період роботи на посаді директора Володимирецького молокозаводу з 26 грудня 1984 року по 8 лютого 1994 року; 3) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 22 травня 2019 року.

Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, поданий позивачем позов містить дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнання протиправними, скасування рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та зобов`язання призначити пенсію іншого виду; 2) зобов`язання зарахувати до стажу роботи на посадах державної служби певних періодів роботи.

Відтак, за подання даного позову до адміністративного суду позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 1536,80грн (2 х (1921грн х 0,4) = 1536,80грн).

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 768,40грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.