Рішення № 86612701, 12.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 260/947/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Мушак К.М.

представника відповідача - Калич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Закарпатвтормет" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство « Закарпатвтормет» в особі директора Бердишева О.В. звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу в розмірі 500760,00 гривень від 06.06.2019 року за № ЗК278/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-105 та постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу в розмірі 12519,00 гривень від 06.06.2019 року за № ЗК278/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до оскаржуваних постанов, інспекційним відвідуванням, яке відбулося 14 травня 2019 року на ПАТ « Закарпатвтормет» встановлено, що на приймальній площадці металобрухту виявлено громадянина ОСОБА_1 , який проводив ремонт загрузочного крану, а також на території знаходились громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що займаються земляними роботами.

Крім того, на площадці збору металобрухту за адресою АДРЕСА_1 встановлено наявність на території громадянина ОСОБА_4 , який пояснив, що він проходить стажування, однак ніяких договорів з ним не укладали.

Посилаючись на ст. 24 КЗпП даним інспекційним відвідуванням було встановлено порушення трудового законодавства, а саме допуск директором ПАТ « Закарпатвтормет» ОСОБА_5 до виконання роботи вищевказаних працівників без оформлення трудового договору, яке стало підставою для винесення оскаржуваної Постанови від 06.06.2019 року за № ЗК278/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-105 та накладення штрафу в розмірі 500760,00 гривень.

Крім того, інспекційним відвідуванням було встановлено, що при звільненні з роботи ОСОБА_6 , за власним бажанням, який працював охоронником Буштинської дільниці, відповідно до наказу № 2-ос від 05.02.2018 року, йому не було проведено нарахування та виплата заробітної плати при звільненні, чим порушено ч.1 ст. 116 КЗпП.

За вищевказане порушення була винесена Постанови від 06.06.2019 року за № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 та накладено штраф в розмірі 12519,00 гривень .

Вказані постанови є неправомірними та підлягають скасуванню з огляду на те, що ОСОБА_1 здійснював ремонт загрузочного крану на підставі укладеної Цивільно-правової угоди, копія якої надана інспектору. Цивільно- правова угода була підписана сторонами 02 травня 2019 року, що вказує на те, що особа правомірно, без порушень трудового законодавства здійснювала роботу, обумовлену даною Угодою.

Щодо осіб ромської національності , то було встановлено, що дані громадяни, насправді є найманими на підставі Цивільно-правової угоди від 02 травня 2019 року працівниками, які на законній підставі знаходились на території товариства, виконуючи ввірену їм роботу, однак іх прізвища не ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які з переляку та через неграмотність чомусь представились інспектору не своїм прізвищем.

Щодо ОСОБА_4 , то він станом на 08.05.2019 року знаходився на території Товариства за адресою АДРЕСА_1 , на підставі укладеної з ним цивільно-правової угоди з метою ознайомлення з об`ємом роботи, умовами праці та оплати за неї, щоб прийняти рішення подальше працевлаштування. Після вирішення всіх організаційних питань, ОСОБА_4 , був наказом від 13 травня 2019 року прийнятий на роботу.

Щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_6 , заробітної плати при звільненні за власним бажанням, який працював охоронником Буштинської дільниці, відповідно до наказу № 2-ос від 05.02.2018 року, позивач вказав, що дане порушення не мало місце, оскільки ОСОБА_6 з 01.08.2017 року працював на Товаристві на підставі Цивільно-правової угоди № 05/08-17 в зв`язку з тим, що був звільнений з займаної посади на підставі Наказу № 20-ОС від 31.07.2017 року. І з серпня 2017 року йому здійснювалось нарахування оплати праці на підставі Актів виконаних робіт, аж до звільнення, тобто до 05.02.2018 року.

Крім того, за фактом перевірки та за недотримання норм у сфері Законів про працю, що полягали у вищевказаних порушеннях, Управління Держпраці склало протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду в З/о від 24 червня 2019 року ОСОБА_5 , як директора ПАТ « Закарпатвтормет» визнано винним за ч.3 ст. 41 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

Дана постанова ніким не оскаржувалась , 25 червня 2019 року ОСОБА_5 сплатив штраф, свідченням чого є копія квитанціі.

Посилаючись на вимоги ст. 61 Конституціїї України та ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 року у справі № 814/2156/16, позивач вказував на недопущення подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві та просила суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні. Зазначає, що позивач допустив до виконання робіт громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладення з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Позивачем на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області були подані заперечення на Акт інспекційного відвідування від 14 травня 2019 року з відповідними документами на спростування виявлених порушень, однак враховуючи ту обставину, що документи були подані після інспекційного відвідування, вони не можуть бути взяті до уваги як належні докази. А відтак, відповідно за вказані порушення була винесена постанова за № ЗК278/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-105 від 06.06.2019 року, яка є законною і скасуванню не підлягає. Крім того, позивачем не надано належних підтверджень нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_6 при звільненні останнього, що також є порушенням трудового законодавства за яке передбачено відповідальність і відповідно Управлінням Держпраці у Закарпатській області була складена постанова за № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 від 06.06.2019 року, яка є також законною та скасуванню не підлягає. Також відповідачем вказано, що в даному випадку відсутнє порушення Закону щодо подвійної відповідальності за одне й те саме діяння, оскільки Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 червня 2019 року директора ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 41 КУпАП, а постанова Держпраці складається за порушення ч.2 ст. 265 КЗпП України і є фінансовою санкцією, що в свою чергу не є тотожними поняттями /наслідками/ санкціями. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 року у справі за № 522/12566/18 ( К/9901/68351/18).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи в період з 08.05.2019 року по 13.05.2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є, за участю головного державного інспектора Лопіт І.І. було проведено інспекційне відвідування ПАТ «Закарпатвтормет», за результатами якого складено акт № ЗК/238/1371/АВ/П від 17.05.2019 року.

У розділі ІІІ “Опис виявлених порушень” акту № ЗК/238/1371/АВ/П від 17.05.2019 року зафіксовано порушення ПАТ « Закарпатвтормет» частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: “ Інспекційним відвідуванням встановлено, що за аресою м.Мукачево, вул. Берегівська об`їздна, 14, на приймальній площадці металобрухту, яка належить ПАТ « Закарпатвтормет» виявлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який пояснив, що на даній території проводить ремонт загрузочного крана, а також в подальшому при огляді території « Закарпатвтормет» було виявлено громадян, а саме : ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 . Під час інспекційного відвідування проводилась відео фіксація та було проведено розмову з вищевказаними працівниками, котрі пояснили, що на даній території вони займаються земляними роботами по розкопуванню та розрівнюванню грунту, що з ними ніхто з адміністрації товариства на яких металобрухту та було виявлено працівника ОСОБА_4 , який пояснив, що на даний час працює на території, знаходиться на стажуванні, але ні трудовий чи цивільно-правовий договір адміністратрацією товариства «Закарпатвтормет» з ним не укладався. В рамках інспекційного відвідування встановлено, що відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою. Згідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З огляду на вище наведене слід констатувати, що ПАТ « Закарпатвтормет» допущено до виконання роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладання з ними трудового договору, чим порушено вимоги ч. З ст. 24 Кодексу законів про працю України.” Крім того , інспекційним відвідуванням встановлено, що згідно наказу № 2-ос від 05.02.2018 року при звільненні з роботи ОСОБА_6 , охоронника Буштинської дільниці, з 05.02.2018 року за власним бажанням згідно ст. 38 КзпП України, йому не проведено нарахування та виплату заробітної плати при звільненні, чим порушено ч.1 ст. 116 Кодексу Законів про працю України.

13.05.2019 року головним державним інспектором праці Севч В.Є. винесено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК/238/1371/АВ/П/ПТ про вчинення адміністративного правопорушення юридичною особою, яка використовувала найману працю, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП.

17.05.2019 року головним державним інспектором праці Севч В.Є. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК/238/1371/АВ/П, яким ПАТ « Закарпатвтормет», юридична адреса м.Ужгород, вул. Гагаріна, 53, інд.код 13598192, усунути виявлені порушення у строк до27.05.2019 року.

06.06.2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийняті постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК238/1371/АП/П/ПТ-ТД-ФС-105, якою накладено на ПАТ « Закарпатвтормет» штраф у розмірі 500760,00 гривень та № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 якою накладено на ПАТ « Закарпатвтормет» штраф у розмірі 12519,00 гривень.

Позивач не погодився з вищевказаними постановами у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК238/1371/АП/П/ПТ-ТД-ФС-105 від 06.06.2019 року, на ПАТ « Закарпатвтормет» у розмірі 500760,00 гривень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об`єкт відвідування), визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні” (надалі - Порядок №295, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з пунктом 4 Порядку №295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктами 19, 20, 21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Як встановлено судом, у строк з 08.05.2019 року по 13.05.2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є., за участю головного державного інспектора Лопіт І.І. було проведено інспекційне відвідування ПАТ « Закарпатвтормет», за результатами якого складено акт № ЗК/238/1371/АВ/П від 17.05.2019 року.

У розділі ІІІ “Опис виявлених порушень” акту № ЗК/238/1371/АВ/П від 17.05.2019 року зафіксовано порушення ПАТ « Закарпатвтормет» частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: “Інспекційним відвідуванням встановлено, що за адресою м.Мукачево, вул. Берегівська об`їздна, 14, на приймальній площадці металобрухту, яка належить ПАТ « Закарпатвтормет» виявлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який пояснив, що на даній території проводить ремонт загрузочного крана, а також в подальшому при огляді території « Закарпатвтормет» було виявлено громадян, а саме : ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_3 та ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 . Під час інспекційного відвідування проводилась відео фіксація та було проведено розмову з вищевказаними працівниками, котрі пояснили, що на даній території вони займаються земляними роботами по розкопуванню та розрівнюванню грунту, що з ними ніхто з адміністрації товариства няких металобрухту та було виявлено працівника ОСОБА_4 , який пояснив, що на даний час працює на території, знаходиться на стажуванні, але ні трудовий чи цивільно-правовий договір адміністратрацією товариства «Закарпатвтормет» з ним не укладався. В рамках інспекційного відвідування встановлено, що відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою. Згідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З огляду на вище наведене слід констатувати, що ПАТ « Закарпатвтормет» допущено до виконання роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладання з ними трудового договору, чим порушено вимоги ч. З ст. 24 Кодексу законів про працю України».

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

За твердженням Управління Держпраці у Закарпатській області, позивачем порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України, оскільки під час інспекційного відвідування, встановлено допуск певних працівників до роботи без укладення жодних договорів .

Однак суд не погоджується з даними обставинами, враховуючи наступне.

Твердження відповідача про допуск до роботи громадяни на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Цивільно-правовою угодою № 02/05-19 від 02 травня 2019 року, укладеною між ПАТ « Закарпатвтормет» в особі голови правління Бердишева О.В. та ОСОБА_9 З.

Також, не знаходить свого підтвердження порушення з боку ПАТ « Закарпатвтормет» про допуск до роботи громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які займалися земляними роботами, відповідно до Акту інспекційного відвідування, зважаючи на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Закарпатвтормет» здійснює такі види діяльності: код КВЕД 46.77 Отпотва торгівля відходами та брухтом, код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного орендованого нерухомого майна, код КВЕД 38.31 Демонтаж ( розбирання) машин і устаткування, код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний). Відповідно до даного переліку робіт, якими займається ПАТ «Закарпатвтормет», відсутні земляні роботи. Отже, неможливий допуск працівників до робіт, які Товариство не виконує, враховуючи вид своєї діяльності.

Крім того, суд не вбачає порушення з боку позивача щодо ОСОБА_4 , зважаючи на те, що на день проведення інспекційного відвідування ОСОБА_4 знаходився на території Товариства на підставі укладеної з ним Цивільно-правової угоди від 12.04.2019 року. В подальшому, а саме 13 травня 2019 року, відповідно до Наказу № 03-ОС останній був прийнятий на посаду охоронця Ужгородської дільниці ПАТ з окладом згідно до штатного розпису.

В той же час, суд не приймає до уваги посилання позивача щодо подвійної відповідальності за одне й те саме діяння, враховуючи позицію Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 року у справі за № 522/12566/18 ( К/9901/68351/18).

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_10 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема, не встановлено та не доведено факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що є необхідною умовою для адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення припису та постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про підтвердження актом інспекційного відвідування факту використання позивачем найманих працівників без оформлення трудового договору, оскільки, даний акт не підтверджує факту виконання особами трудових функцій, зокрема такий не підтверджений належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК238/1371/АП/П/ПТ-ТД-ФС-105 від 06.06.2019 року, відповідно до якої на ПАТ «Закарпатвтормет» накладено штраф на суму 500760,00 гривень за допуск працівників до роботи без належного оформлення трудових - прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 від 06.06.2019 року, на ПАТ « Закарпатвтормет» у розмірі 12519,00 гривень, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до Акту інспекційного відвідування встановлено, що згідно наказу № 2-ос від 05.02.2018 року при звільненні з роботи ОСОБА_6 , охоронника Буштинської дільниці, з 05.02.2018 року за власним бажанням згідно ст. 38 КзпП України, йому не проведено нарахування та виплату заробітної плати при звільненні, чим порушено ч.1 ст. 116 Кодексу Законів про працю України.

Позивачем, в обугрунтування позиції, щодо неправомірності винесення вищевказаної постанови, були надані копія наказу № 14-ос від 09.06.2017 року про прийняття ОСОБА_6 на посаду охоронця Буштинської дільниці ПАТ № Закарпатвтормет» з випробувальним терміном 3 місяці, копія наказу № 7 від 05.07.2017 року про зупинення виробничого процесу на Буштинській дільниці та Мукачівському цеху, копія наказу № 20-ОС від 31.07.2017 року про звільнення ОСОБА_6 з посади у зв`язку з ненаданням трудової книжки, копія цивільно-правової угоди № 05/08-17 від 01.08.2017 року, укладеної між ПАТ « Закарпатвтормет» та ОСОБА_6 , копії актів виконаних робіт з серпня 2017 року по січень 2018 року, копія журнал-ордера і відомості по рахунку 661 Розрахунки за заробітною платою за 01.06.2016-28.02.2018 роки та копії розрахункових листів по заробітній платі з червня 2017 року по січень 2018 року.

В той же час, як вбачається з копії актів виконаних робіт, наданих позивачем, на них відсутні підписи ОСОБА_6 і пояснити причину їх відсутності, представник позивача в судовому засіданні не зміг. Крім того, відсутні належні та допустимі докази виплати нарахованої ОСОБА_6 заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 від 06.06.2019 року, про накладення ПАТ « Закарпатвтормет» штрафу у розмірі 12519,00 гривень є правомірною і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі № 809/799/17.

Крім цього, суд також звертає увагу і на те, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір згідно платіжного доручення №288 від 27.06.2019 року у розмірі 7699,18 грн.

Відповідно ч.3 ст. 139 КАС України стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору в розмірі 3849,59 грн., відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Закарпатвтормет" (вул. Гагаріна, буд. 53,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 23598192) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16,м. Ужгород, Закарпатська область,88018, код ЄДРПОУ - 39795035) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16,м. Ужгород, Закарпатська область,88018, код ЄДРПОУ - 39795035) від 06.06.2019 року за № ЗК238/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-105, якою на ПАТ “Закарпатвтормет” накладено штраф у розмірі 500760,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити повністю.

Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16,м. Ужгород, Закарпатська область,88018, код ЄДРПОУ - 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Закарпатвтормет" (вул. Гагаріна, буд. 53,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 23598192) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3849,59 грн. (три тисячі вісімсот сорок дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок) відповідно до задоволеної частини позовних вимог, що був сплачений згідно платіжного доручення №288 (325098273208) від 27.06.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 23.12.2019 року.

СуддяС.А. Гебеш