Ухвала суду № 86610896, 24.12.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

провадження № 1-кс/631/471/19

справа № 631/964/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т.М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Яблонської Т. В.,

слідчого Булгакової А. Г.,

з боки сторони захисту:

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Репала О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області клопотання слідчого Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Булгакової А. Г., погодженого начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Є. О., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року під № 12019220390000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Березівка Маньківського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, зі слів з неповною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України не судимого,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року за вхідним № 9021/19-вх до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Булгакової А. Г., погодженого начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юристом 1 класу Біляєвим Є. О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було зареєстровано під єдиним унікальним № 631/964/19 (провадження № 1-кс/631/471/19) й передані слідчому судді Трояновській Т. М.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 вересня 2019 року близько 17 години 48 хвилин ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено – «канабіс», переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом, знаходячись в лісовому насадженні, поблизу вулиці Лісна, села Липкуватівка, Нововодолазького району Харківської області, в ході проведення негласної слідчої дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому було доручено проведення оперативної закупки, полімерний згорток синього кольору, зав`язаний на вузол з речовиною рослинного походження, сіро – зеленого кольору, в подрібненому та висушеному стані, отримавши від останнього грошову винагороду у сумі 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

В той же день о 17 годині 58 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись біля перехрестя доріг селище міського типу Нова Водолага - села Липкуватівка – селища міського типу Бірки Нововодолазького району Харківської області, добровільно видав працівникам поліції полімерний згорток синього кольору, зав`язаний на вузол з речовиною рослинного походження, сіро – зеленого кольору, в подрібненому та висушеному стані, яка згідно висновку експерта Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 3/2414СЕ-19 від 11 жовтня 2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, склала 9,8591 грам.

Крім того, 23 грудня 2019 року в період часу приблизно з 12 години 30 хвилин по 13 годину 30 хвилин, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом знаходячись в селі Липкуватівка, Нововодолазького району Харківської області, в ході проведення негласної слідчої дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому було доручено проведення оперативної закупки, полімерний пакет в якому знаходиться полімерний пакет з речовиною сіро – зеленого кольору рослинного походження в подрібненому стані, отримавши від останнього грошову винагороду у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

В той же день близько 13 години 42 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, село Липкуватівка, АДРЕСА_2 Доценка, добровільно видав працівникам поліції полімерний пакет в якому знаходиться полімерний пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження в подрібненому стані.

Вказаними грошовими коштами ОСОБА_1 розпорядився за власними розсудом.

23 грудня 2019 року слідчий Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Животченко І. П. повідомив про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 .

Як зазначив слідчий у клопотанні відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції Булгакова А. Г. підтримала клопотання у повному обсязі, просила його задовольнити з підстав наведених у ньому, зазначивши, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та в разі не застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, також вчинити інше кримінального правопорушення з огляду на те, що останній не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела отримання доходу на своє утримання.

Прокурор Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Яблонська Т. В., якій на підставі постанови першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області радника юстиції Травкіна Р. В. від 08.02.2019 року «Про призначення групи прокурорів» надані відповідні повноваження у цьому кримінальному провадженні, у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити, посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 та доповівши про існування визначених пунктом 1 та пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ризиків, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні в межах пред`явленої йому підозри, винним себе визнав та не оспорював фактичні обставини, що викладені в мотивувальній частині клопотання слідчого, проте просив суворо не карати та відпустити додому.

Щодо клопотання слідчого про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний нічого не вказав, зазначивши лише, що у нього не має коштів на внесення застави.

Захисник підозрюваного Репало О. О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання стосовно свого підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та вважав за можливе застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідно до статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, зазначивши, що у останнього є мати та постійне місце проживання.

Заслухавши виступ прокурора та слідчого, а також особи, щодо якої вирішується питання про обрання запобіжного заходу та його захисника, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, сумлінно і принципово здійснюючи свої повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діючи у межах і відповідно до вимог процесуального та матеріального закону, а також ретельно перевіривши наявність об`єктивної необхідності й виправданості застосування саме такого запобіжного заходу про яке йде мова у клопотанні, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно частини 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина 2 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальний процесуальний кодекс України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає, що до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є запобіжні заходи (частина 1, пункт 9 частини 2 стаття 131 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до статті 132 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги частин 1, 2 та 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Відповідно до положень статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені пунктами 1 – 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у пунктах 1 – 11 частини 1 вказаної статті.

Згідно вимог частини 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Положеннями статті 178 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди тощо.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019220390000050, зареєстрованого 08 лютого 2019 року о 21 годині 01 хвилини 12 секунд, сформованого заступником начальника Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області – начальником Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Шевченко В.В. вбачається, що надійшов рапорт про те, що надійшла заява від громадянина «А», про те, що громадянин «Б» на території Нововодолазького району збуває наркотичні засоби. Особу, якій повідомлено про підозру є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 а. с. 5).

23 грудня 2019 року о 20 годині 40 хвилини ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (а. с. 29 – 31).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом оперуповноваженого Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Сосюрка В. О. від 08.02.2019 року про те, що ним 08 лютого 2019 року була прийнята заява від громадянина «А» про те, що громадянин «Б» на території Нововодолазького району Харківської області збуває наркотичні засоби, який був зареєстрований в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 08 лютого 2019 року за № 461 (а. с. 8);

- рапортом оперуповноваженого Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Сосюрка В. О. від 08.02.2019 року про те, що ним 08 лютого 2019 року була прийнята заява від громадянина «А» про те, що громадянин «Б» на території Нововодолазького району Харківської області збуває наркотичні засоби, громадянин «А» - це ОСОБА_3 , а громадянин «Б» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09 лютого 2019 року, який повідомив, що в селі Липкуватівка чув розмову двох чоловіків, які чекали на ОСОБА_4 , який є місцевим жителем села Липкуватівка, Нововодолазького району, Харківської області, який повинен був продати їм наркотичний засіб канабіс за гроші (а. с. 13 – 16);

- протоколом огляду, складеним 11 вересня 2019 року оперуповноваженим СКП Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5 в присутності двох понятих, відповідно до якого громадянин ОСОБА_2 видав поліетиленовий пакет з речовиною сіро – зеленого кольору, рослинного походження, яку він придбав у ОСОБА_1 за 400 гривень (а. с. 17);

- висновком експерта Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Трофімової І. Є. за № 3/2414СЕ-19 від 11 жовтня 2019 року, відповідно до якого видана ОСОБА_2 речовина, яку він придбав у ОСОБА_1 та яка надана на дослідження є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину, склала 9,8591 грам (а. с. 18 – 22);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 23 грудня 2019 року, який пояснив, що знає ОСОБА_4 , як місцевого жителя села Липкуватівка, та те, що він займається незаконним збутом наркотичних засобів, а саме канабісу, та що він 11 вересня 2019 року та 23 грудня 2019 року брав участь у проведенні негласної слідчої дії у вигляді оперативної закупки, та ОСОБА_1 продавав йому поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження (а. с. 37 – 41);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 11 грудня 2019 року, який повідомив, що був понятим під час проведення оперативної закупки, яка мала місце 11 вересня 2019 року за участю ОСОБА_2 (а. с. 23 – 25);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11 грудня 2019 року, який повідомив, що був понятим під час проведення оперативної закупки, яка мала місце 11 вересня 2019 року за участю ОСОБА_2 (а. с. 26 – 28);

- протоколом огляду, складеним 23 грудня 2019 року оперуповноваженим СКП Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_8 . О. в присутності двох понятих, відповідно до якого громадянин ОСОБА_2 видав поліетиленовий пакет з речовиною сіро-зеленого кольору, рослинного походження, яку він придбав у ОСОБА_1 за 1000 гривень (а. с. 37).

На думку суду, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається наявність достатньої інформації щодо наведених обставин, зокрема, зі змістовних та конкретизованих показань, протоколів огляду, що обґрунтовано свідчать про це.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Що стосується обставин здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, а також питання щодо допустимості вказаних доказів на підтвердження наявності або відсутності вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення слідчим суддею на даному етапі не вирішується та може бути предметом дослідження суду під час судового розгляду, у разі спрямування до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 .

Відтак, на даному етапі слідчий суддя доходить висновку про достатність наданих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри для вирішення питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , а подане слідчим клопотання в цілому відповідає вимогам статті 184 Кримінального процесуального кодексу України.

З наданих до клопотання матеріалів, судом встановлено, що ОСОБА_4 затримано відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України 23 грудня 2019 року о 14 годині 20 хвилин (а. с. 32 – 35).

23 грудня 2019 року о 20 годині 40 хвилини ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (а. с. 29 – 31).

Як вже зазначалося вище, згідно зі змістом статтей131 – 132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку в наявності є ризики, передбачені пунктом 1 та пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив нове кримінальне правопорушення та відповідно до матеріалів кримінального провадження свою діяльність щодо продажу наркотичних засобів здійснював системно та на протязі тривалого часу, що фактично свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд, у відповідності до положень статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, враховує дані про особу підозрюваного – ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вік та стан його здоров`я, який згідно медичних документів є задовільним та як пояснив підозрюваний він не відноситься до осіб з інвалідністю, міцність соціальних зв`язків в місці проживання, де він характеризується посередньо, зі слів має неповну середню освіту, офіційного місця роботи та постійного джерела доходу не має, не навчається, господарства не веде, не одружений, неповнолітніх дітей або не працездатних батьків на утриманні не має та те що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, проте в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий.

Відтак, обрання запобіжного заходу підозрюваному в такій ситуації є необхідною мірою, метою якої є запобігання зазначеним вище ризикам, доведеним прокурором.

З цих же міркувань, а також враховуючи суворість покарання, що загрожує підозрюваному, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного (доказів зворотного суду не наведено), тому на цій стадії провадження обрання запропонованого прокурором запобіжного заходу є доцільним.

При цьому, така позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачають своє значення (справа «Летельє проти Франції» рішення від 26 червня 1991 року, справа «І.А. проти Франції» рішення від 23 вересня 1998 року).

Заперечення сторони захисту з приводу недоцільності запропонованого прокурором запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд знаходить не переконливими, враховуючи в тому числі, що на цій початковій стадії процесу потреби провадження виправдовують такий ступінь втручання в права особи та переважають над особистими та сімейними потребами підозрюваного. Доказів того, що підозрюваний за станом свого здоров`я не може утримуватися у слідчому ізоляторі суду не надано.

Таким чином, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1 – 11 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, уважає що вони вказують на те, що обставини передбачені пунктом 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того суд бере до уваги положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, які мовлять, що обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Феррарі – Браво проти Італії» (рішення від 14 березня 1984 року, заява № 9627/81) Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статтей 177, 178, 183 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1 – 3 частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, вважає, що клопотання слідчого, яке погоджене у встановленому законом порядку прокурором, підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги статті 183 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, частиною 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України покладено на суд обов`язок, при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вирішуючи питання щодо розміру застави суд виходить з приписів пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, який передбачає, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також бере до уваги майновий стан підозрюваного та його відношення до скоєного та вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі, що дорівнює сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, саме такий розмір застави буде здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків

Абзацом 3 статті 7 Закону України № 2629-VІІІ від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 1921 гривня, а отже розмір застави становитиме 76 840 гривень 00 копійок.

У відповідності до частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Виходячи з викладеного, на підставі статтей 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 1,2, 3, 131, 132, 176 – 178, 182 – 184, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 369 – 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого капітана поліції Булгакової А.Г., погодженого з начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Є.О., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року під № 1209220390000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на строк 60 діб, який обчислювати з 23 грудня 2019 року з 14 години 20 хвилин.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14 годину 20 хвилин 20 лютого 2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76 840 гривень 00 копійок (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО банку 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26281249, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, банк отримувача ДКСУ у місті Київ, призначення платежу застава, справа № 631/964/19, номер провадження № 1-кс/631/471/19, з обов`язковою вказівкою П ОСОБА_9 підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: Харківська АДРЕСА_3 Липкуватівка без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2019 року під № 1209220390000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, та повідомити усно і письмово прокурора та Нововодолазький районний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що з моменту звільнення його з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_4 або заставодавця, що у разі невиконання обов`язків покладених судом, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Зобов`язати слідчого Слідчого відділу Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Булгакову А. Г. негайно повідомити близьких родичів ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя: Т. М. Трояновська