Рішення № 86610294, 20.12.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3933/19

№ 2/688/1177/19

Рішення

Іменем України

20 грудня 2019 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Мазур Н.В.

за участю секретаря судового засідання Березенської Н.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 125479 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до договору б/н від 19 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та Банком Договір. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, що діють на дату нарахування, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Договору. Відповідно до п.1.1.2.1.5 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам. В порушення умов вказаного договору відповідач зобов`язання за договором не виконувала, в зв`язку з чим станом на 30 вересня 2019 року допустила заборгованість у сумі 220508 грн. 51 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 1990 грн. 41 коп., по процентам за користування кредитом 213669 грн. 15 коп., за пенею та комісією 4848 грн. 95 коп. Проте, позивач звертає увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості . А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Тому, просить стягнути з відповідача лише заборгованість за кредитом в сумі 1990 грн. 41 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитом з 19.09.2013 року по 30.12.2018 року в сумі 213488 грн. 80 коп., а всього 125479 грн. 21 коп.

29 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про проведення судового розгляду у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, не заперечує заочному розгляду справи та ухваленню заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, позов визнала частково, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1990 грн. 41 коп..

Згідно з частиною 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши думки сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим до часткового задоволення з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Судом встановлено, що 19 вересня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вищевказане, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У анкеті-заяві від 19.09.2013 року, підписаній сторонами, не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, просить у тому числі, крім заборгованості за кредитом в сумі 1990,41 грн., стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом з 19.09.2013 року по 30.12.2018 року в сумі 123488, 80 грн.

Позивач, на підтвердження позовних вимог, крім самого розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.11.2017 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року (провадження № 342/180/17).

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За наведених обставин, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (19.09.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25.10.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.

За наведених обставин до стягнення підлягає лише заборгованість за кредитом в сумі 1990 грн. 41 коп.

Судові витрати, зокрема сплачені позивачем, суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач просив стягнути з відповідача кошти у сумі 125479 грн. 21 коп. Позовні вимоги задоволено частково: на користь позивача з відповідача стягнуто кошти у сумі 1990 грн. 41 коп., що становить 1,59% від заявлених вимог (1990,41х100:125479,21). Позивачем документально підтверджено сплату судового збору на загальну суму 1921 грн. Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 30 грн. 54 коп. (1921х1,59:100).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, на рахунок № НОМЕР_2 заборгованість за кредитним договором б/н від 19 вересня 2013 року в сумі 1990 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 30 грн. 54 коп. в повернення судових витрат.

В решті позову відмовити.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: м. Київ вул. Грушевського, 1Д , код ЄДРПОУ - 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 12 січня 2012 року; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 23 грудня 2019 року

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В.Мазур