Рішення № 86609801, 24.12.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1262/18

2/683/101/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Свідерської К.В., Олійник В.В., Васічевої О.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку садово-городнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_3 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_6 . На день її смерті разом із нею був зареєстрований та проживав її чоловік та вітчим позивача - ОСОБА_7 . За життя мати склала заповіт від 03.07.2013р., посвідчений секретарем Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, яким заповіла усе належне їй майно позивачу. Позивач у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу Сарело Т.П. із заявою про прийняття спадщини, а чоловік її матері - ОСОБА_7 , також звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від обов`язкової частки у спадщині. А отже позивач є єдиним спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_6 до складу якого входить, в тому числі, і 1/2 частка садово-городнього будинку, розташованого в садовому кооперативі «Черешенька» та 1/2 частка земельної ділянки, на якій побудований вищезазначений будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки мати позивача перебувала із вітчимом у зареєстрованому шлюбі та набули за час шлюбу садово-городній будинок та земельну ділянку на якій він був побудований на праві спільної сумісної власності подружжя. У травні 2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, однак постановою від 17.05.2018р. №117/02-31 нотаріусом їй було відмовлено у даному, оскільки таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна у разі смерті одного з подружжя на підставі письмової заяви другого з подружжя, однак другий з подружжя - ОСОБА_7 також помер.

Ухвалою Старокостянтинівського райсуду від 08 листопада 2018 року провадження у справі було зупинено до розгляду Старокостянтинівським райсудом справи за №683/2807/18 провадження №2/683/1286/2018 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Радковецької сільської ради про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Старокостянтинівського райсуду від 04 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та просила його задовольнити з підстав зазначених вище.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце цього засідання, не повідомила суд про причини неявки і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце цього засідання, не повідомила суд про причини неявки і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами статті 1218 цього ж Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом об`єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Хмельницькій області від 13.04.2017р. актовий запис №124 (а.с.9).

Відповідно до даних свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 від 06.05.1981р. за актовим записом №78 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.05.1981 р. (а.с.12).

Як вбачається з даних довідки відділу з питань реєстрації місця проживання виконкому Старокостянтинівської міськради від 21.05.2018р. №3597 разом із ОСОБА_6 на день її смерті був зареєстрований та проживав її чоловік - ОСОБА_7 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про право особистої власності на садово-городній будинок від 24.11.1995р., виданого Старокостянтинівською райрадою 24.11.1995р. на підставі рішення виконкому Старокостянтинівської райради від 28.08.1995р. зареєстровано у Старокостянтинівському БТІ ОР за р.№11 24.11.1995р., право власності на садово-городній будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_7 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ін.№29349336 від 12.11.2014р. (а.с.17) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ін.№29349612 від 12.11.2014р. право власності на земельну ділянку площею 0,1011 га кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_7 (а.с.18-19).

Оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 06 травня 1981 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, тому набуте за час шлюбу майно, в тому числі і садово-городній будинок та земельна ділянка, на якій він був побудований є спільною сумісною власністю подружжя (ст. 60 СК України, ст. 368 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи №32/2017, заведеної приватним нотаріусом Старокостянтинівського райнотокругу Сарело Т.П. 28.04.2017р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, а саме 28.04.2017р. подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 за заповітом від 03.07.2013р. за р.№21 (а.с.51), а також ОСОБА_7 у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, а саме 19.07.2017р. подав нотаріусу заяву про відмову від отримання обов`язкової частки у спадковому майні після смерті ОСОБА_6 (а.с.63).

Згідно даних свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 11.01.2018р. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

А отже після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, в тому силі і на Ѕ частку садово-городнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,1011 га кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 склала заповіт від 03.07.2013р., посвідчений секретарем Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Романюком О.Д., зареєстрований в реєстрі за №21, яким заповіла усе належне їй майно позивачу - ОСОБА_1 (а.с.8).

Крім того, рішенням Старокостянтинівського райсуду від 22 травня 2019 р. у справі №683/2807/18 провадження №2/683/405/2019 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району про визнання заповіту від 03.07.2013р., посвідчений секретарем Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Романюком О.Д., зареєстрованого в реєстрі за №21, недійсним (а.с.123-124) та постановою Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 подану її представником ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Старокостянтинівського райсуду від 22 травня 2019 р. залишено без змін (а.с.125-126).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №117/02-31 від 17.052018р. приватного нотаріуса Старокостянтинівського райнотокругу Сарело Т.П. ОСОБА_8 Т ОСОБА_9 відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадщину на частку в спільному майні подружжя - на Ѕ частку садово-городнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,1011 га кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину і таке свідоцтво може бути видано на половину спільного мана, однак ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7) .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №32/2017, заведеної приватним нотаріусом Старокостянтинівського райнотокругу Сарело Т.П. 28.04.2017р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.50-85).

Згідно ст.1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Однак, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Також, відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Такого висновку дійшов також і Верховний Суд України у своїй постанові від 21 березня 2018 року в цивільній справі №2686/9580/16-ц.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та слід визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку садово-городнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути з відвідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з кожної, по 352,4 грн. судових витрат (сплаченого судового збору згідно кв.№48 від 24.05.2018р. /а.с.1/).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку садово-городнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 6824287700:05:047:0059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з кожної, по 352,4 грн. судових витрат на користь ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський райсуд.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , проживає АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , проживає АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 21 грудня 2019 року.

Суддя