Рішення № 86609255, 23.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2019 Справа №607/6552/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Братасюка В.М.

за участі секретаря Созанської Т.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту №366 від 19 вересня 2018 року, що складається з: 6000 гривень боргу за тілом кредиту, 10 395 гривень процентів за користування позиченими коштами, 960 гривень пені за прострочення погашення тіла кредиту, 330, 79 гривень інфляційних втрат та 79 гривень – 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

На обґрунтування позову посилається на ту обставину, що 19 вересня 2018 року відповідач отримав у ТОВ кредит в сумі 6000 гривень під 361, 35% річних за користування позиченими коштами, на строк до 03.10.2018 року, проте позику не повернув , чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи містяться неодноразові клопотання представника позивача, в якому він просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, подав в суд відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив, зазначивши, що Договір фінансового кредиту № 366 з додатками підписувався з неіснуючою організацією; ТОВ «Фінансова компанія Європошта» не включена до установ, що мають право на надання фінансових послуг; заява про перерахування коштів у безготівковій формі не підписувалась відповідачем у м. Івано-Франківськ, оскільки в даний день Позивач перебував у м. Тернопіль та відмічався на місці роботи ПАТ «Укрнафта»; в платіжному доручені № 2241 від 19.09.2018 року в графі «призначення платежу» вказано невірне ім`я одержувача, що є підставою для відмови банком одержувачем у проведені платежу та зарахування безготівкових коштів; на переконання відповідача позивач умисно не надав належні докази наявності заборгованості у Відповідача, оригінал кредитних договорів, виписки за картковим рахунком, доказів отримання Відповідачем кредитних коштів на платіжну картку

Дослідивши матеріали справи, Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

19 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європошта» (далі Позивач або Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено Договір фінансового кредиту № 366 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до Кредитного договору (п.п.2.1.-2.3.) ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6 000 грн (шість тисяч грн. 00 коп.) на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,99% в день від розміру кредиту, річний розмір процентів за Кредитним договором складає 361,35% від розміру кредиту. Нарахування процентів здійснюється за кожен календарний день фактичного користування кредитом (за основу береться 365 днів у році) від залишку заборгованості по кредиту.

Кінцевий термін повернення кредиту - 03 жовтня 2018 року ( п.3.2. Кредитного договору).

Підписавши Кредитний договір, Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, виконати свої зобов`язання у повному обсязі в порядку та в строки, передбачені Кредитним договором (п. 1.1.).

Позичальник підтвердив свою згоду з умовами Кредитного договору, підписавши графік платежів з погашення кредиту та сплати процентів. Також Позичальник своїм підписом підтвердив те, що він ознайомився з інформацією про сукупну вартість кредиту для споживача. Ці документи додаються до позовної заяви.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі, встановленому Кредитним договором - 6000 грн. на картковий рахунок Відповідача (згідно наданої заяви на перерахування коштів у безготівковій формі від 19.09.2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2241 від 19.09.2018 року.

Відповідно до п. 6.4. Кредитного договору при порушенні позичальником строку повернення кредиту, вказаного в п. 3.2 Кредитного договору Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню в розмірі 0,1% від розміру кредиту за кожний день прострочення/повернення кредиту.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, а саме, не повернув кредит в строк 03.10.2018 року, порушивши умови Кредитного договору та статті 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

13 лютого 2019 року Відповідачу направлено Вимоги про погашення заборгованості по Кредитному договору, що підтверджується поштовими корінцями, однак Відповідач ухиляється від сплати прострочених платежу та відсотків.

На переконання Позивача, у зв`язку з порушенням зобов`язання за Кредитним договором Відповідач, станом на 13.03.2019 року, має заборгованість у розмірі 17 764,79 грн., що складається з:

*прострочена заборгованість по кредиту - 6 000,00 грн;

*прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом - 10 395,00 грн;

*пеня - 960,00 грн;

*втрати від інфляції, спричинені простроченням виконання зобов`язання за період з 03.10.2018 року по 13.03.2019 року - 330,79 грн;

*три проценти річних, спричинені простроченням виконання зобов`язання за період з 03.10.2018 року по 13.03.2019 року - 79,00 грн.

На виконання ухвали суду від 30 вересня 2019 року, позивач направив суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а саме:

Розрахунок процентів (відсотків) проведено за формулою: В = (С*(ВС/ДР*КД))/100,

де:

*В - сума нарахованих процентів;

*С - сума кредиту (п. 2.1 Кредитного договору);

*ВС - розмір процентів за кредитом, % річних (361,35%, п. 2.2 Кредитного договору);

*КД - кількість днів кредитування;

*ДР - кількість днів у році (365 днів, п. 2.3 Кредитного договору)

Період, за який проведено розрахунок процентів:Кількість днів кредитування (КД)Сума кредиту, грн (С)Розмір процентів за кредитом, % річних (ВС)Сума нарахованих процентів, грн ((гр. 4 *(гр. 5/ 365 (ДР)*гр.З)) /100)дата початкудата закінчення12345619.09.201803.10.2018146 000,00361,35%831,6004.10.201813.03.20191616 000,00361,35%9 563,40РАЗОМ10 395,00

Розрахунок пені проведено за формулою:

П = (С*СП*КД)/100

де:

*П - сума нарахованої пені;

*С - сума простроченої заборгованості по кредиту;

*СП -ставка пені, % (0,1%, п. 6.4 Кредитного договору),

*КД - кількість днів прострочення (відраховується після закінчення строку повернення кредиту (п. 3.2 Кредитного договору - 1 день).

Період, за який проведено розрахунок пені:Кількість днів прострочення (КД)Сума простроченої заборгованості по кредиту, грн (С)Ставка пені, % (СП)Сума нарахованої грн ((гр. 4 * гр. 5 * гр.З) /100) (П)дата початку (з дати прострочення заборгованості)дата закінчення12345605.10.201913.03.20191606 000,000,10%960,00

Розрахунок стягуваних сум інфляційних втрат та 3%м річних за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання, Позивач приєднав до позовної заяви.

Частиною ст. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи із юридичної природи кредитних договорів випливає, що його істотними умовами є: сума кредиту (кредитного ліміту), процента ставка за користування кредитними коштами, відповідальність за невиконання умов договору, порядок сплати кредиту та строк дії кредитної лінії.

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Належних, допустимих та достатніх доказів повернення Відповідачем Позивачу позичених коштів, ОСОБА_1 . Суду не надано, хоча обов`язок доказування обставин покладається на кожну із сторін.

Відтак Суд приходить до переконання, що Відповідач продовжує ухилятись від виконання договірних зобов`язань перед Позивачем, що підтверджується наступними доказами копією Договору фінансового кредиту № 366 від 19.09.2018 року з графіком платежів з погашення кредиту та інформацією про сукупну вартість кредиту; копією заяви ОСОБА_2 на перерахування коштів у безготівковій формі від 19.09.2018 року; копією платіжного доручення № 2241 від 19.09,2018 року; копією вимог про погашення заборгованості по Кредитному договору № 57/019 від 13.02.2019 року.

З огляду на наведене, Суд приходить до переконання про підставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» про стягнення з ОСОБА_1 6000 гривень боргу за тілом кредиту, отриманого за договором фінансового кредиту №366 від 19 вересня 2018 року.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначено, що відповідно до п. 6.4. Кредитного договору при порушенні позичальником строку повернення кредиту, вказаного в п. 3.2 Кредитного договору Позичальник повинен сплатити Кредитору пеню в розмірі 0,1% від розміру кредиту за кожний день прострочення/повернення кредиту.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем договірного обов`язку повернути тіло кредиту, у відповідності п. 3.2. Договору кредиту, Позивачем нараховано пеню в сумі 960 гривень за період з 05.10.2019 по дату звернення з позовом 13.03.3019 року, й означена вимога підлягає до задоволення, оскільки має місце підтвердження невиконання боржником грошового зобовязання перед кредитором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) та проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Позивач нарахував 330, 79 гривень інфляційних втрат та 79 гривень – 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, за період з 03.10.2018 року до дати звернення до суду з позовними вимогами 13.03.2019 року, й оглядом розрахунку стягуваних сум, приєднаного до позовної заяви, вбачається, що математичне нарахування здійснене виходячи з неповерненого Відповідачем тіла кредиту. Суд вважає доведеним підставність означених стягуваних сум.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 10 395 гривень процентів за користування позиченими коштами Суд наголошує таке.

Вищезазначено, що Позивач нарахував Відповідачеві проценти за користування кредитними коштами в сумі 10 395,00 грн (за період з 19.09.2018 року до 03.10.2018 року 831, 60 гривень, з 04.10.2019 року до 13.03.2019 року 9563, 40 гривень), за ставкою 361, 35 % річних.

Поряд з тим, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (ч.4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»)

Частиною першою ст. 1048 ЦК України, законодавець передбачив наступне правило - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Облікова ставка Національного банку України — ключова відсоткова ставка Національного банку країни, яка є основним індикатором змін у грошово-кредитній політиці та орієнтиром вартості залучених та розміщених грошових коштів для банків та інших суб`єктів грошово-кредитного ринку.

В період виникнення відносин між сторонами спору 19.09.2018 року й до дати звернення Позивача з позовною заявою до Суду, НБУ встановив облікову ставку на рівні 18%, й цей процент є умовним орієнтиром вартості залучених та розміщених грошових коштів для банків та інших суб`єктів грошово-кредитного ринку.

Суд приймає загальний постулат про свободу дії договору, закріплений ст. 627 ЦК України, проте визначена п.2.2. договору №366 від 19.09.2018 року, процентна ставка на рівні 361, 35%, є більш ніж в 20 разів вищою від означеного вище орієнтиру, встановленого НБУ, а отже встановлення такого розміру плати за користування позиченими коштами, інакше як свавіллям суб`єкта грошово-кредитного ринку, Суд оцінити не може.

Зважаючи на викладене Суд вважає непропорційною та нерозумною умовою п.2.2. договору №366 від 19.09.2018 року, щодо визначення процентної ставки за користування позиченими коштами в розмірі 361, 35%, а отже такою, що містить положення про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, є несправедливою і вважається недійсною з моменту укладання правочину.

З огляду на наведене, оскільки правочин носить оплатний характер, однак Судом встановлено недійсність пункту правочину щодо процентної ставки, до застосування підлягає ч. 1 ст. 1048 ЦК України, котрою передбачено, що якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

А тому з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення сума процентів за користування позиченими коштами в розмірі 518 гривень (за період з 19.09.2018 року до 03.10.2018 року 41, 44 гривень, з 04.10.2019 року до 13.03.2019 року 476, 56 гривень), за ставкою 18% річних.

Аргументи Відповідача, викладені в відзиві на позов та запереченні у відповіді на відзив, спростовуються наступним.

Оглядом інформації, котра перебуває у вільному доступі на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг https://www.nfp.gov.ua, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» з 25.02.2016 року внесене до державного реєстру фінансових установ як таке, що може надавати послуги фінансового кредитування (розпорядження 451).

Відповідач посилається на те, що Договір фінансового кредиту № 366 з

додатками підписувався з неіснуючою організацією, де в реквізитах вказано «Операційна

каса № 13 (Тернопіль)», оскільки, згідно даних Єдиному державному реєстрі юридичних

осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), за кодом ЄДРПОУ 40214866 не зазначено відокремлений підрозділ: операційна каса/відділення у м. Тернопіль № 13.

Статтею 64 ГКУ встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює кількість працівників і штатний розпис. Цією ж статтею визначено організаційну структуру підприємства, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Структурний підрозділ підприємства - є така його ланка, яка має чітко визначені функції і входить в ціле як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина підприємства (організації, установи). Такі підрозділи є часткою підприємства, входять до його структури, здійснюють господарську діяльність від імені юридичної особи на підставі положення і очолюються керівниками, які призначаються (затверджуються) на посаду директором підприємства.

Статтею 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема про відокремлені підрозділи юридичної особи. Відомості про структурні підрозділи не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і такі підрозділи не мають власного коду ЄДРПОУ.

Операційна каса № 13 ум. Тернопіль є саме є структурним підрозділом юридичної особі: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПОШТА", який територіально відокремлений та є структурною одиницею штатного розпису Товариства з штатними працівниками, створений згідно наказу директора Товариства та діє відповідно до Положення про операційну касу № 13 ум. Тернопіль.

Від імені Товариства повноваження щодо укладення та підписання договорів, в т.ч кредитних договорів, згідно Довіреності № КД -23/13/2018 від 09.07.2018 року, надано начальнику ОК № 13 ум. Тернопіль ОСОБА_3 , котра підписала 19.09.2018 року Договір фінансового кредиту № 366 від імені Товариства.

Відповідачем зазначено те, що Заява про перерахування коштів у безготівковій

формі не підписувалась у м. Івано-Франківськ, оскільки в даний день

Позивач перебував у м. Тернопіль та відмічався на місці роботи ПАТ «Укрнафта».

Згідно п. 4.2 Договору фінансового кредиту № 366 від 19.09.2018 року кредит надається у готівковій та у або безготівковій формі. У разі наданню кредиту у безготівковій формі Позичальник надає заяву із реквізитами для безготівкового перерахування суми кредиту.

Заява про перерахування коштів у безготівковій формі, написана Відповідачем 19 вересня 2018 року одночасно з укладення Договору фінансового кредиту № 366 від 19.09.2018 року за місцем підписання вказаного договору, а саме в м. Тернополі.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено те, що в платіжному

доручені № 2241 від 19.09.2018 року в графі «призначення платежу» вказано невірне ім`я

одержувача, що є підставою для відмови банком одержувачем у проведені платежу та

зарахування безготівкових коштів.

Поряд тим, Суд вважає, що одержувачем є саме Відповідач ОСОБА_1 , оскільки особу одержувача цілком можливо ідентифікувати за номером РНОКПП НОМЕР_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76,81,263, 265, 352, 354 ЦПК України,

ст.ст. 15, 16, 509, 526, 627, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України ««Про захист прав споживачів», Суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» з ОСОБА_1 заборгованість за договором фінансового кредиту №366 від 19 вересня 2018 року, що складається з: 6000 гривень боргу за тілом кредиту, 518 гривень процентів за користування позиченими коштами, 960 гривень пені за прострочення погашення тіла кредиту, 330, 79 гривень інфляційних втрат та 79 гривень – 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» з ОСОБА_1 1921 гривню сплаченого при зверненні до суду, судового збору.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європошта» ЄДРПОУ 40214866 вул. Вовчинецька, 9 м. Івано Франківськ, 76018

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1

Головуючий суддяВ. М. Братасюк