Ухвала суду № 86608904, 24.12.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/761/19

Провадження №2/603/400/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука В. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки Сергія Васильовича, про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідачів - ОСОБА_2 , Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки С.В., в якому просить ухвалити рішення яким: скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради – Савки С.В. від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413818, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,16 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124255500:05:001:0091, за ОСОБА_2 ; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради – Савки С.В. від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413553, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6124255500:05:001:0090, за ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів в користь позивача понесені нею судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 року дана позовна заява передана головуючому судді Іванчуку В.М. для розгляду.

До відкриття провадження у даній справі, головуючим суддею Іванчуком В.М. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що головуючим у справі уже вирішувався спір з аналогічних підстав між тими самими особами, які беруть участь у даній справі, з приводу оскарження рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради – Савки С.В. від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413818 та індексний номер: 36413553, тому з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення будь яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, що, зокрема, може бути пов`язано з можливістю формування у судді, раніше визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що в свою чергу може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи, головуючим подано заяву про самовідвід.

Вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходжу до висновку про неможливість розгляду даної цивільної справи та наявність підстав для самовідводу головуючого судді з наступних підстав.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 21.08.2019 року (головуючий суддя - Іванчук В.М., справа №603/780/17) позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, ПП «Землі Придністров`я», Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки Сергія Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, про визнання недійсними витягів з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельних ділянок та технічної документації із землеустрою, скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок – задоволено частково.

Визнано недійсними рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно – ОСОБА_3 від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413818, про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 0,16 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6124255500:05:001:0091 та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно – ОСОБА_3 від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413553, про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6124255500:05:001:0090 за ОСОБА_2 . В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29.11.2019 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки Сергія Васильовича задоволено частково.

Рішення Монастириського районного суду від 21.08.2019 року скасовано.

Постановлено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, ПП "Землі Придністров`я", Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки Сергія Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, про визнання недійсними витягів з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельних ділянок та технічної документації із землеустрою, скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України,ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним обєктивного рішення у справі.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ту обставину, що головуючим у справі уже вирішувався спір з аналогічних підстав між тими самими особами, які беруть участь у даній справі, з приводу оскарження рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради – Савки С.В. від 01.08.2017 року, індексний номер: 36413818 та індексний номер: 36413553, з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення будь яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, що, зокрема, може бути пов`язано з можливістю формування у судді, раніше визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що в свою чергу може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи, тому вважаю, що заява про самовідвід судді підлягає до задоволення

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Іванчука Віталія Мирославовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Монастириської міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки Сергія Васильовича, про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку - задовольнити.

Цивільну справу № 603/761/19 передати до канцелярії Монастириського районного суду Тернопільської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Іванчук