Вирок № 86605453, 24.12.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/902/19

Провадження №1-кп/329/117/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Ломейка В.В.,

при секретарі - Богдан І.І.,

за участю прокурора - Скурідіна Ю.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080360000155 від 04.10.2019р. з угодою про примирення від 17 жовтня 2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіти неповної середньої, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2019 року, близько 04.00 годин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля кафе-бару «Скіф», який розташований по вул. Соборній, смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, побачив, що поруч на лавочці сидить ОСОБА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Після цього, ОСОБА_1 запропонував останньому сумісно з ним розпити спиртні напої, на що той погодився. Під час вживання алкоголю, ОСОБА_2 достав зі своєї барсетки свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A» та почав зоглядати фотографії, які в ньому знаходилися. Через деякий час, останній, від вжитого алкоголю заснув, а вищевказаний мобільний телефон випав у нього з рук під лавочку, що помітив ОСОБА_1 та в цей же час у нього виник намір на скоєння крадіжки зазначеного телефону.

Після цього, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на крадіжку чужого майна, впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю поруч інших осіб, з корисливих спонукань, таємно викрав бувший у використанні мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A», вартістю 2000 гривень, який знаходився у чохлі зі шкірозамінника фірми «Exeline» вартістю 150 гривень, з сім карткою оператора «Vodafone Україна» вартістю 25 гривень, на рахунку якої були нараховані грошові кошти у сумі 5 гривень та з флеш карткою об`ємом 4 Gb, вартістю 160 гривень.

Викраденим мобільним телефоном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а саме: згодом користувався за призначенням та таким чином спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 2340 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

17 жовтня 2019 року під час досудового розслідування між потерпілим та обвинуваченим укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні вказав, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст. 185 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_2 вказав, що повністю розуміє свої права та характер пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України, щодо якого обвинувачений визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України і просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілого та обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений та потерпілий погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Процесуальні витрати по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов потерпілим не подано.

Запобіжні заходи на досудовому слідстві не обиралися.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 17 жовтня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019080360000155 від 04.10.2019р.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави (р/р UA298999980000031115106008316, отримувач коштів УК у Черніг.р-ні/Черніг.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО 899998).

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили – не застосовувати.

Речовий доказ: мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A», який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 – залишити за ним.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий, має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В.Ломейко