Рішення № 86604726, 16.12.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1195/19

Провадження №2/319/479/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Костенко А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и в:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області звернулось АТ КБ «Приватбанк» (далі – позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості в розмірі 12663,87 грн., яка складається з 2767 грн. 42 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 6917,22 грн. заборгованості за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання; 1900 грн. заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 579,23 грн. штрафу (процентна складова).

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини. Між позивачем та відповідачкою укладений договір № б/н від 20.04.2011 року на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка зобов`язання з повернення кредитних коштів за користування кредитом належним чином не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилась вищезазначена заборгованість та нараховані пеня і штраф.

З отриманої судом інформації наданої з Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області встановлено, що ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Ухвалою суду від 09.10.2019 року справу прийнято до розгляду відкрито провадження та постановлено справу розглядати без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачкою до суду подано відзив на позовну заяву в якому вона позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем до позовної заяви надано «справку об условиях кредитования с использованием платежной карты» кредитка Универсальная» 30 дней льотного периода», яка жодним чином не стосується договору про надання банківських послуг від 20.04.2011 року, оскільки містить дані іншого договору, стосується умов кредитування 30-денного пільгового періоду, користування платіжною карткою «кредитна універсальна» відповідно до невідомого договору № 0907020500212120681 SAMDN50000044161917, який не є предметом цього спору, не є Витягом з «Тарифів банку» і не стосується спірного договору та не є його складовою. Оскільки Витяг з Тарифів Банку позивачем не надано для підтвердження своїх вимог, а наданий Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», який не визнається відповідачкою, не містить її підпису, тому його не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20 квітня 2014 року шляхом підписання заяви анкети.

Відповідачка не визнає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 2767,42 грн., тому що їй незрозуміло звідки взялась така сума, оскільки за спірним договором їй встановлено ліміт у 1500 грн.

Також відповідачка вважає неправильно складеним та таким, що не може бути належним та допустимим доказом у цій справі розрахунок заборгованості за кредитним договором, оскільки він обрахований без урахування строків позовної давності для цієї категорії справ, як для основної заборгованості так і для неустойки, що становить відповідно 3 роки та 1 рік, натомість позивачем здійснено обрахунки з 2011 року. Позивачем не додано доказів того, що саме відповідачка самостійно здійснювала платежі для погашення заборгованості у той час як банк самостійно здійснював такі операції з іншого карткового рахунку відкритого на ім`я відповідачки, на який перераховувалась державна допомога її неповнолітній дитині.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Між позивачем та відповідачкою укладений договір № б/н від 20.04.2011 року, про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Клієнтка надала згоду на те, що анкета-заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг між нею та банком.

Сторонами встановлені наступні умови надання банківських послуг: льотний період здійснюється за ставкою 0,01% 30 дні за кожною тратою; базова відсоткова ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів в році і становить 3%, розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця слідуючого за звітним; комісія за зняття особистих коштів 4% від суми операції; в банкоматах інших банків 4%+5, грн. в іноземних банкоматах 4%+50 грн.; комісія за зняття власник коштів 1% від суми операції; Пеня = пеня(1) + пеня(2), де: пеня(1) = (базова відсоткова ставка до договору) /30 – нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня(2) =1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочення за кредитом або процентами 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбаченим договором, більше ніж на 30 днів, 500 грн. + 5% від суми позову; комісія за моніторинг неактивної карти в розмірі залишку коштів на картрахунку, але не більше 10 гривень в місяць; процентна ставка в місяць на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування – 4,5%, що підтверджується Довідкою умов кредитування з використанням платіжної карти "кредитка Універсальна" 30 днів пільгового періоду, яка містить дату та підпис відповідачки.

Позивачем у позовній заяві вкзано, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 01.09.2019 року має заборгованість - 12663,87 грн., з яких 2767,42 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 6917,22 грн. пені за прострочене зобов`язання, 1900 грн. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 579,23 грн. штрафу (процентна складова).

На підтвердження своїх вимог позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 20.04.2011, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_3 , станом на 31.12.2015, а також розрахунок заборгованості за договором б\н від 20.04.2011, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_3 , станом на 01.09.2019, згідно якого відповідачкою погашено заборгованість: за тілом кредиту 1769,65 грн., за простроченим тілом кредиту 726,59 грн., по пені (штрафам), комісії 1050 грн. Заборгованість відповідачки згідно останнього розрахунку становить 2767,42 за простроченим тілом кредиту, 6917,22 грн. пені за прострочене зобов`язання, 1900 грн. за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу; 1079,23 грн. по штрафам, а разом 12663,87 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За умовами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З вказаних норм Цивільного кодексу України слідує, що істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) у національній або іноземній валюті, які можуть надаватись позичальнику в готівковій або безготівковій формі. Обов`язковою кількісною характеристикою предмета кредитного договору є його розмір, тобто сума грошових коштів, які на умовах укладеного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 755/7704/15-ц.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розрахунки заборгованості за договором б/н від 20.04.2011, укладеним між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_3 , станом на 31.12.2015 та станом на 01.09.2019, що додані до позовної заяви, підписані неустановленою особою без зазначення посади, прізвища і без підтвердження наявності у цієї особи повноважень на підписання документів АТ «КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

Інших доказів на підтвердження обставин щодо фактчиного надання відповідачці кредитних коштів, їх розміру, дати видачі, строку користування та повернення заборгованості відповідчки за кредитом та вимог про стянення пені і штрафу до матеріалів справи не додано.

Так, згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами встановленими п/п 1 п. 6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі за текстом Положення) банк зобов`язаний забезпечити документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 42 Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Пунктами 45, 46, 50, 51, 52 Положення встановлено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п.п. 60, 62 Положення собові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Проте, виписок операцій по банківському рахунку відповідачки або інші первинні документи, які б підтверджували видачу кредиту, здійснення інших операцій по рахунку, наявність заборгованості та її розмір позивачем суду не надано.

Також в матеріалах справи відсутні докази видачі відповідачці картки за укладеним кредитним договором.

Отже, позивачем не доведено тих обставин на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

За таких обставин в задоволенні позову має бути відмовлено.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 78, 81, 83, 84, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач – акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» – код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий 10.07.2019 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.Ю. Валігурський