Ухвала суду № 86603886, 21.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9810/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Міца О-Д.В., представника заявника ОСОБА_1 - Биркович О.І., прокурора Клименко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат: Биркович О.І., на протиправну бездіяльність процесуального прокурора прокуратури Закарпатської області та на не вчинення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на протиправну бездіяльність процесуального прокурора прокуратури Закарпатської області та на не вчинення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити.

Скарга мотивована тим, що прокуратурою Закарпатської області проводиться процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №22018070000000023. В межах даного кримінального провадження ними подано вісім клопотань в порядку ст.220 КПК України. Однак вимоги законодавства процесуальними прокурорами та керівництвом прокуратури не виконано. Зокрема процесуальним прокурором не підписано підозри всім членам організовано – злочинної групи під керівництвом Івана Цибика, злочинці не відсторонені від займаних посад, не підписані обвинувальні акти і справа не скерована до суду. Звертаючись з відповідними клопотаннями до суду скаржники постійно звертають увагу на те, що прокуратурою не виконується Указ Президента України від 22.07.2019 року, а майно потерпілих, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , яке протиправно захоплено, продовжує перебувати у володінні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вже другий рік отримують прибутки і наносять матеріальну та моральну шкоду потерпілим.

Просять суд зобов`язати вчинити певну дію у відповідності до п.3 ч.2 ст. 307 КПК України, тобто зобов`язати Прокуратуру Закарпатської області підписати підозри та обвинувальні акти всім членам організовано – злочинної групи рейдерів під керівництвом: Івана Цибика (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 11.08.1995 р. Великоберезнянським РВ УМВС України в Закарпатській області); приватному нотаріусу Г.В.Кузьо м.Ужгород; приватному нотаріусу А.Селехману м.Ужгород; державному реєстратору К.Гечко м.Ужгород; приватному експерту «Експертний центр» Вірі ОСОБА_5 . Встановити граничний двохмісячний термін для виконання вимог кримінального процесуального законодавства, щодо об`єктивного завершення розслідування справи та прийняття остаточних процесуальних рішень з направленням матеріалів кримінального провадження ЄРДР №22018070000000023 до Ужгородського міськрайонного суду. Зобов`язати процесуального прокурора та слідчого забезпечити належну охорону речових доказів у даному кримінальному провадженні, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 139376652101 за адресою: м.Ужгород, вул АДРЕСА_3 Перемоги АДРЕСА_4 Капушанська) АДРЕСА_5 , а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийки і магазину загальною площею 905,8 кв.м. та земельної ділянки на якій розташоване вказане майно у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних із їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2012 року № 1104. З метою належної охорони та збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні - зобов`язати процесуального прокурора та слідчого забезпечити передачу речових доказів у даному кримінальному провадженні нерухоме майно реєстраційний номер 139376652101 за адресою: м.Ужгород АДРЕСА_6 вул АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_5 , а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийки і магазину загальною площею 905,8 кв.м. , земельної ділянки на якій розташоване вказане майно потерпілій стороні кримінального провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , попередивши їх про кримінальну відповідальність за можливі незаконні дії щодо майна на яке накладено арешт.

В судовому засіданні адвокат Биркович О.І. підтримав дану скаргу та просив таку задовільнити з підстав викладених у ній та додатково вказав, що клопотання скаржників, а саме сьоме від 31.10.2019 року та восьме від 19.11.2019 року уповноваженою особою Закарпатської області не розглянуто, відповідь на такі скаржники у встановленому законом порядку не отримали.

Прокурор Клименко І.С в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, просила суд відмовити в задоволенні клопотання, а також вказала, що всі клопотання з якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались до прокуратури розглянуті, про результати розгляду таких клопотань скаржників повідомлено.

Заслухавши доводи учасників процесу, вивчивши зміст скарги та додані до неї письмові докази, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час розгляду скарги, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до наступного.

Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями) у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає, що до повноважень слідчого судді, як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В силу приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі та ратифікованій Україною 17.07.1997 року відповідним Законом № 475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як визначає Конституція України, прийнята 28.06.1996 року, в своїй статті 19, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством.

Отже, предметом судового контролю, яке здійснює слідчий суддя, є, зокрема, рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Порядок оскарження бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачений параграфом 1 глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частина 1 статті 303 цієї глави надає перелік бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягає оскарженню під час досудового провадження, із зазначенням того, хто це може зробити. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Виходячи з наведених положень, до повноважень слідчого судді відноситься лише зобов`язання слідчого винести процесуальне рішення щодо розгляду клопотання, якщо таке процесуальне рішення не винесено встановлений ст. 220 КПК України строк.

Розгляд клопотання по суті - про відмову або про задоволення клопотання віднесено до повноважень слідчого, прокурора, а тому слідчий суддя, виходячи з положень щодо заборони втручання у процесуальну діяльність слідчого, не має повноважень зобов`язувати прокурора виносити постанову конкретного змісту, вчиняти інші дії, не передбачені ст.303 КПК України.

Відтак вимоги заявника, відповідно до яких він просить зобов`язати вчинити певну дію у відповідності до п.3 ч.2 ст.307 КПК України, тобто зобов`язати Прокуратуру Закарпатської області підписати підозри та обвинувальні акти, встановити граничний двохмісячний термін для виконання вимог кримінального процесуального законодавства, щодо об`єктивного завершення розслідування справи та прийняття остаточних процесуальних рішень з направленням матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 22018070000000023 до Ужгородського міськрайонного суду, а також вимоги зобов`язати процесуального прокурора та слідчого забезпечити належну охорону речових доказів у даному кримінальному провадженні, щодо нерухомого майна, а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийки і магазину та земельної ділянки на якій розташоване вказане майно та з метою належної охорони та збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні - зобов`язати процесуального прокурора та слідчого забезпечити передачу речових доказів у потерпілій стороні кримінального провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.

Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України і, з урахуванням принципу верховенства права та відповідної практики Європейського суду з прав людини, не підлягають розширеному тлумаченню.

Окрім наведеного, в процесі розгляду справи, адвокат Биркович О.І. вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокуратури Закарпатської області подавались клопотання, а саме сьоме від 31.10.2019 року та восьме від 19.11.2019 року, на які скаржниками відповіді не отримано.

Разом з тим, судом встановлено, що вказані клопотання стосуються тих самих підстав та вимог, які викладені у даній скарзі.

Прокурором ні в процесі розгляду даної скарги, ні в судовому засіданні не надано суду докази розгляду вказаних клопотань та повідомлення скаржників про результати їх розгляду, а тому суд не може покласти в основу свого рішення факти, які не підтверджені належними та допустимими доказами по справі та посилатись на усні твердження прокурора.

Положеннями ст. 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Таким чином, клопотання адвоката Биркович О.І. представника потерпілих Биркович М.Ю та Романюк М.І. а саме сьоме від 31.10.2019 року та восьме від 19.11.2019 року в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №22018070000000023 залишилось поза увагою прокуратури, відповідне процесуальне рішення, за наслідком його розгляду, у відповідності до вимог ст.220 КПК України не прийнято, у зв`язку з чим слідчим суддею приймається рішення про зобов`язання уповноваженої особи прокуратури Закарпатської області розглянути клопотання ОСОБА_6 від 31.10.2019 року та від 19.11.2019 року та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.

Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат: Биркович О.І., на протиправну бездіяльність процесуального прокурора прокуратури Закарпатської області та на не вчинення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити - задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу прокуратури Закарпатської області розглянути клопотання ОСОБА_6 від 31.10.2019 року та від 19.11.2019 року та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 220 КПК України

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Повний текст ухвали буде оголошено 23.12.2019 року о 14 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р.Деметрадзе